У школах ще не пролунав останній дзвоник, а чиновники вже планують, як готуватимуться до нового навчального року, акцентуючи найважливіші напрямки.
Паспорти безпеки
Навчання під час воєнного стану супроводжується проблемами, яких раніше не було.
"Ми зіштовхнулися з небаченими викликами: руйнування освітньої інфраструктури, масове переміщення дітей всередині країни та за кордон, термінова потреба в укриттях, знищення росіянами української освіти на тимчасово окупованих територіях та багато іншого. Мусимо реагувати щодня в режимі 24/7. Бо йдеться про майбутнє України. Про її людський капітал, про здатність відновитися та розвиватися далі", - сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на нараді щодо завершення 2022-2023 навчального року та підготовки закладів освіти до нового навчального року.
Він наголосив, що при підготовці до наступного навчального року міністерства й ОВА мають зосередитися на таких п’яти пріоритетних напрямках: безпека; максимум очного навчання там, де це можливо; доступність; відбудова зруйнованого та продовження реформи Нової української школи.
У свою чергу міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розказав про створення безпекового середовища в закладах освіти: МВС спільно з МОН підготували зміни до постанови щодо включення закладів освіти всіх форм власності до системи охорони поліції, зокрема обладнання камерами спостереження, пультами охорони тощо. Крім того, паспорт безпеки буде поширено на всі освітні заклади в Україні.
"Безпека всіх учасників освітнього процесу в навчальних закладах завжди на особливому контролі. МВС та поліція зокрема докладають усіх зусиль для забезпечення охорони, відеоспостереження, "тривожними кнопками". ДСНС стежить за укриттями цивільного захисту та їх оснащенням", - сказав очільник МВС.
Клименко також розповів, що у рамках реалізації Концепції безпеки закладів освіти та Декларації про безпеку шкіл, МВС та НПУ розроблено проєкт спільного з МОН наказу "Про затвердження порядку раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти". Цей проєкт передбачає створення алгоритмів дій у разі виникнення загрози для учасників освітнього процесу. Зокрема, цим наказом пропонується впровадити "паспорт безпеки"закладу освіти.
"Зважаючи на те, що Уряд схвалив Концепцію безпеки закладів освіти, ми вже працюємо над її реалізацією. Перш за все, за закладами освіти закріплено відповідального поліцейського та рятувальника. Вони слідкують за безпекою та проводять профілактичні заходи для запобігання правопорушенням серед дітей, попередження нещасних випадків і травмування. Додатково наші фахівці проводять заняття в інтерактивних "класах безпеки", кількість яких ми постійно збільшуємо. Наразі створено та функціонує 584 класи. Крім того, вже понад рік МВС впроваджує пілотний проєкт "Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі", - сказав він.
Ігор Клименко також звернув увагу на напрямки, що потребують першочергового вирішення.
"Багато чого ми вже встигли зробити, але ще залишаються проблемні питання. Зокрема, це встановлення засобів охорони, стан пожежної безпеки та важливе питання відсутності власних захисних споруд цивільного захисту в закладах освіти. Всі існуючі проблемні питання потребують якнайшвидшого врегулювання. Бо це - питання безпеки дітей", - зазначив міністр.
Відновлення очного формату
Нині майже 75% шкіл забезпечені укриттями, то ж планують облаштувати сховищами усі заклади.
"Уряд уже спрямував до місцевих бюджетів субвенцію в 1,5 млрд грн на облаштування безпечних умов у школах. Важливо простежити за ефективним використанням коштів. Наявність споруд цивільного захисту дозволить нам відновити очне навчання та досягнути кращої якості освітнього процесу", - відзначив прем’єр.І наголосив на необхідності створення надійних споруд цивільного захисту безпосередньо при кожному закладі освіти та не покладатися на наявність укриттів поблизу.
За даними Міносвіти і науки, наразі очно працює 36% шкіл, 29% - у режимі онлайн та 35% - у змішаному форматі.
"Прагнемо, аби закладів освіти, які надають освітні послуги в очному режимі, було більше. При цьому продовжуємо курс на цифровізацію та зберігаємо дистанційку там, де є загроза життю і здоров’ю дітей", - підкреслив Шмигаль.
У той же час міністр освіти Оксен Лісовий пояснив, чому необхідно виведення освітнього процесу в офлайн.
"Тому що онлайнове навчання - навіть якщо воно якісне - воно випускає величезні сегменти, важливі для формування особистості. Зокрема, соціалізацію, спілкування, розвиток м'яких навичок. Тому перш за все прагнемо вивести в аудиторне навчання максимальну кількість дітей, де це можливо", - сказав він в ефірі "1+1".
Крім того, він переконаний, що наступним завданням має бути організація якісного онлайн-навчання там, де очний навчальний процес неможливий з причин безпеки, і за кордоном.
"За різними даними, від пів мільйона до мільйона дітей є за кордоном. Навчаються вони у місцевих школах, але при цьому хочуть отримати українські атестати та свідоцтва про закінчену базову освіту. Вони навчаються паралельно в українських школах, перевантажуючись колосально. І тут вони повинні робити якийсь вибір. Нам треба зробити це так, щоб діти його не робили. Максимально спростити їм там навчання у школах, залишивши наше бачення. Це залишити унікальні предмети, враховуючи тут також складності синхронізації з нашими предметами", - наголосив Лісовий.
За підсумками наради Оксен Лісовий зазначив, що нинішній навчальний рік - дуже складний, він проходив і завершується в умовах перманентного виклику для всієї системи освіти та всіх учасників освітнього процесу. Але педагоги і управлінці, попри все, змогли створити максимально можливі умови для навчання українців.
До слова, піднімалося питання і про безпеку під час вступної кампанії-2023. Основна сесія проводиться з 5 по 23 червня, додаткова – з 11 по 24 липня. Як і торік, у разі повітряної тривоги під час тестування учасники та педагоги мають спуститися в укриття й перебувати там до оголошення відбою. Якщо ж тривога затягнеться, то учасники зможуть скласти тест іншим разом, під час додаткової сесії. У національному мультипредметному тестуванні цьогоріч планують взяти участь 284 тис. вступників, з них - понад 26 тис. складатимуть тест за кордоном. Тимчасові екзаменаційні центри там будуть створені у 53 містах 32 країн. Найбільше зареєстрованих - у Польщі та Німеччині.
Галина Гірак