Росія продовжує блокувати “зернову угоду”, а в Україні є “план Б”, в чому він полягає та що чекає на аграрну галузь нашої країни.
Розуміючи, що в Україні через відмову деяких країн ЄС поменшало ринків збуту зернових, Росія продовжує блокувати “зерновий” коридор попри офіційне його продовження. Що планує у відповідь Україна?
Росія висуває вимоги
“Спільний координаційний центр (СКЦ) від початку червня не здійснив жодної інспекції суден у рамках Чорноморської зернової ініціативи: ні на вхід в українські порти, ні на вихід із них”, - кажуть в СКЦ.
Росія попри пролонгування дії “зернового коридору”, продовжує його блокувати.
“Дії, які відбуваються там останніми днями, більше говорять про те, що насправді лише юридично виглядає, що цей коридор працює, а насправді там нічого особливого не відбувається”, – сказав міністр аграрної політики України Микола Сольський.
Своєю чергою у Міністерстві відновлення України заявили про те, що продовження блокування реєстрації нового вхідного флоту, як і блокування найбільшого порту “Південний”, є грубим порушенням умов “зернової ініціативи”, підписаної, зокрема, і країною-агресором.
Росія, зі свого боку заявила, що пропустить більше суден, якщо всі сторони “зернової угоди” погодяться розблокувати транзит російського аміаку трубопроводом через територію України до “Південного” для експорту.
Україна у відповідь повідомила, що дозволить експорт аміаку з Росії, але поставила для цього власні умови.
“Якщо угода включатиме аміакопровід, то тоді Україна має отримати додаткові речі, які слугуватимуть нашим національним інтересам, – заявили у Києві. – Це розширення географії угоди та списку товарів (для експорту)”.
У МЗС РФ цю пропозицію відкинули.
Загалом експерти пояснюють таку поведінку Москви розумінням того, що Україна потрапила у важку ситуацію через відмову східних країн ЄС від українського збіжжя.
“Москва розуміє, що ринків збуту українського зерна поменшало і тому намагається використати цю ситуацію собі на користь, шантажуючи Україну виходом із зернової ініціативи”, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.
Водночас у РФ цього і не приховують. Так у заяві МЗС РФ йдеться про те, що дії Росії продиктовані в тому числі бажанням домогтися виконання “зернової угоди” щодо зняття санкцій з російського зернового експорту та експорту добрив. Тепер після перемоги Ердогана Росія вже не боїться своїми діями негативно вплинути на результати виборів – вони вже відбулися. Мало того, навіть Європа наситилась українським зерном, і у низці східноєвропейських країн уже закрили його імпорт. Зважаючи на все, Росія просто не має наміру продовжувати угоду, тому що вона від неї нічого не отримала. Без розв’язання цієї проблеми... не йдеться не те що про додавання портів і розширення номенклатури українського експорту, а й про подальше продовження “чорноморської ініціативи” після 17 липня в принципі.
У відповідь в ООН пообіцяли шукати виходу з кризової ситуації.
“Ми продовжимо активну взаємодію зі сторонами для повного відновлення операцій у рамках продовження ініціативи. Зокрема, ми в пошуку зобов'язань щодо безумовного доступу суден до всіх трьох портів у межах ініціативи, збільшення кількості щоденних успішних перевірок і передбачуваних реєстрацій, щоб уникнути невиправданих затримок суден, експорту добрив, зокрема аміаку, і відновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса”, - зазначив представник генсека ООН Стефан Дюжаррік.
Варіанти дій України у відповідь
Водночас в Україні теж сформовано відповідь на шантаж Росії. Для цього вже пропрацьовано “план Б”.
За словами Сольського, Україна зможе продовжити експорт зерна через Чорне море навіть без підтримки Росії – уряд має “план Б” щодо продовження експорту, якщо зернова угода провалиться. “План Б... виключає четверту сторону у цих відносинах”, - сказав він.
Міністр також розповів, що уряд вже створив спеціальний страховий фонд у розмірі близько 547 млн дол. для компаній, чиї судна входитимуть до українських портів Чорного моря за новою угодою.
“Якщо нас повністю заблокують, що вже фактично сталося, то перевізники зможуть пройти через цей коридор з гарантованою страховкою від нашого уряду”, - сказав Сольський.
За його словами, у власників судів може бути досить сильна впевненість, що українські військові та їхня протиповітряна оборона можуть виконувати свою роботу.
Серед інших варіантів дій України є сподівання на те, що західні країни ЄС продовжать купувати українське зерно.
На думку Охрименко, для України важливо, щоб зерно продовжували купувати Німеччина, Нідерланди, Іспанія та Франція.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) пропонує сконцентруватися на країнах Африки.
Саме ці країни були основним інформаційним посилом у 2022 р., коли ми вимагали угоди про безпечний експортний коридор.
На думку експерта, Україні потрібно завоювати цей ринок. Інакше цією можливістю скористується Росія. Вже зараз збут у країни Африки для нас не дуже вигідний, бо туди постачає продукцію Росія, чиї товари йдуть виключно з дисконтом із політичних причин. Тобто Україні, щоб заробляти хоч щось, доведеться надавати ще більшу знижку. Якщо тонна кукурудзи в Україні коштує 7 150 грн, то у Росії ціна на рівні 5 670 грн. Експортна пшениця коштує у нас 12 800-13 900 грн, у Росії ціна за тонну не перевищує 6 200-6 600 грн.
Ще одним способом розв’язання проблеми є почати переробляти зерно на біометан. Біометан - це шанс для України зменшити кількість зерна, яке ми не можемо вивезти.
“У нас існує вибір, зібрати з гектара 9 т. кукурудзи і не змогти її вивезти за межі країни, або на цьому ж гектарі виростити біоенергетичні культури, зробити з них 5 тис. куб. м газу, і експортувати газ замість сировини, не використовуючи залізницю та автотранспорт, не даючи європейцям того, що вони не хочуть бачити - дешеву кукурудзу. А от газ їм потрібен, бо в них його дефіцит”, - пропонує директор компанії “Галс Агро” Сергій Кравчук.
В чому важливість угоди для країн?
Для України “зерновий коридор” важливий як для збереження працездатності аграрного сектора, так і для отримання валютного виторгу в умовах, коли економіка падає. Для Європи важливо, щоб за частину необхідного імпорту Україна могла розплачуватися зі своїх грошей, а не з траншів фінансової допомоги, які вона отримує від Заходу.
Для Туреччини угода не лише сприяла зростанню авторитету прем’єр-міністра Реджепа Ердогана, а й забезпечила недорогою сировиною турецьку борошномельну промисловість. Це дозволило Анкарі в умовах інфляції підтримувати внутрішні ціни на хліб на прийнятному рівні та нарощувати експорт борошна до сусідніх країн.
Попри те, що Росія постійно каже, що власних інтересів у неї немає і вона нібито керується інтересами країн Африки, що голодують, насправді, РФ угода потрібна для того аби мати можливість продавати, хоча б частину свого зерна, хай і за зниженими цінами та виторговувати собі інші послаблення санкцій, зокрема відновлення експорту аміаку та добрив, а ще щоб продемонструвати всередині країни, що з нею домовляються на міжнародній арені та рахуються з її думкою.
Вікторія Хаджирадєва