Російська влада неодноразово змінювала свої цілі у війні проти України. Проте незмінним лишається акцент на нібито "захисті російськомовного населення". Та чи потребують його громадяни України, які розмовляють російською мовою?
Несуттєва проблема
Щоб з’ясувати це, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) у травні 2023 року провів опитування українців,щоб з’ясувати,чи бачать вони систематичні утиски і переслідування через російську мову.Подібні опитування проводилисяі до 2014 року, і до 2022-го, і результати їх вказували на те, що мовне питання не є суттєвою проблемою для українців. Зараз, у травні 2023 року, знову повторили це запитання.
Якщо рік тому 93% опитаних вважали, що в Україні немає проблем із використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань, то цьогоріч цей показник дещо знизився, але все одно абсолютна більшість українців - 84% - продовжують дотримуватися погляду, що в нашій країні немає проблем із використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань. Лише 8% вважають, що російськомовних громадян переслідують, тоді як торік цей показник становив 5%.
Крім того, у всіх регіонах України абсолютна більшість населення, як і в 2022 році, вважає, що утисків і переслідувань російськомовного населення немає. Зокрема, серед жителів Сходу такої думки притримуються 85%, а серед жителів Півдня - 81%.
Серед тих, хто вдома спілкується переважно або лише російською мовою, 81% вважають, що жодних утисків чи переслідувань немає, і лише 13% мають протилежну думку.
З-поміж опитаних було лише 32 респонденти (з 984), які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни. У КМІС вважають, що такої кількості недостатньо для статистично надійних розрахунків. Утім, показово, що серед них лише 6 бачать утиски через російську мову, а 25, навпаки, вважають, що жодних проблем через російську мову не виникає.
Захисту не потребують
Згідно з результатами опитування, нібито переслідування людей в Україні через те, що вони спілкуються російською мовою, - проблема надумана.
"Систематичні утиски і переслідування російськомовних громадян є очевидною неправдою для пересічних українців, адже це суперечить їх повсякденному досвіду мирного співіснування різних мов в Україні (із шанобливим ставленням до української мови як символу української державності). В Україні не було і немає об’єктивних серйозних мовних проблем, а "утиски і переслідування" є витвором російських пропагандистів з метою розколу українського суспільства, хоча ми бачимо і окремих українських суб’єктів, які продовжують спекулювати на цьому питанні", - зазначає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
За його словами, наразі абсолютна більшість українців незалежно від регіону походження, мови спілкування чи національності вважають, що проблем з використанням російської мови немає. Водночас помітною є тенденція, що зараз усе-таки стало трохи менше тих, хто в цьому впевнений. Утім таке зниження є цілком очікуваним, оскільки з травня 2022 року мовне питання ставало предметом дискусій, хоча коректніше в багатьох випадках говорити не про аргументовані дискусії, а про спекуляції на людських емоціях, де часто мало місце "перебирання міри". Пожвавлення дискусій з приводу використання "мови агресора" спричинені саме агресією Росії, яка не захищає, а сприяє погіршенню ставлення до російської мови.
Крім того, до лютого 2022 року серед російськомовного населення була вищою підтримка проросійських партій і нижчою підтримка євроінтеграції. Зараз ця різниця радикально зменшилася і стає все більш несуттєвою. Але певна частина населення цього ще не усвідомила і негативно ставиться до носіїв російської мови - про це свідчать результати дослідження: у лютому 2023 року 7% населення не хотіли б, щоб російськомовні громадяни жили в Україні.
"Зауважимо також, що дискусії у соціальних мережах завжди є більш радикальними і створюють враження про суттєві проблеми, коли серед населення в цілому таких проблем немає. Процес вироблення консенсусного погляду щодо мовної політики ще триває і певна варіативність поглядів може зберігатися. Проте в будь-якому випадку ми бачимо виразні контури консенсусу, де одним з базових елементів є розуміння, що російськомовні громадяни не є упослідженою категорією громадян і ця категорія точно не потребує захисту агресивної Росії", - підсумував Грушецький.
В цьому опитуванні брали участь дорослі громадянами України у віці від 18 років, які на той час проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включили жителів територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Понад 60% розмовляють українською
Інше опитування, проведене дослідницькою компанією Gradus Research, свідчить про те, що після повномасштабного вторгнення спостерігається тенденція до зростання кількості громадян, які переходять на українську мову в повсякденному спілкуванні. Якщо до 24 лютого 2022 року в побуті зазвичай розмовляли російською мовою 56%, а українською 43% респондентів, то зараз картина протилежна: державну мову використовує 61% опитаних. Такі результати дала восьма хвиля опитування, проведеного 24-25 квітня 2023 року.Згідно з даними цього дослідження, найбільший приріст частки україномовного населення спостерігається на Півдні та у Києві - плюс 23%, далі йде Схід - плюс 19%. Найактивніше переходить на українську мову молодь 18-24 років та люди старшого покоління у віці 55-60 років.
Стосовно музики російських виконавців, то майже половина опитаних громадян України (45%) відмовилися повністю від її прослуховування після початку повномасштабного вторгнення. Ще 20% респондентів запевняють, що не слухали її й до війни. Близько чверті респондентів (22%) слухають, але значно менше, ніж раніше. І лише 7% опитаних обсяг прослуховування музики російських виконавців не змінили.
Опитування проведено методом самозаповнення анкети в мобільному застосунку. Вибірка: 1000 респондентів у віці 18-60 років, які мешкають у населених пунктах з чисельністю понад 50 тисяч жителів.
Галина Гірак