Чи може працювати коридор без РФ та чи скасують Східні країни ЄС обмеження на імпорт зерна з України у вересні.
В Україні розмірковують, як зробити так, аби Росія не блокувала “зерновий коридор”. Деякі Східні країни Європи просять про Єврокомісію про продовження обмеження на імпорт зерна з України до кінця року, а деякі планують його скасувати.
Експорт зернових більше минулорічного
Попри постійну блокаду з боку РФ “зернового коридору” протягом року та шантаж взагалі припинити участь у “зерновій угоді”, а також незважаючи на відмову деяких східних країн Європи від українського збіжжя, експорт зернових цього року трохи перевищив торічні показники.
Згідно з інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України обсяг експорту зернових та зернобобових культур з України у 2022-2023 маркетинговому році склав 48,42 млн т, що трохи вище показника минулого сезону (48,36 млн т).
Так, експорт борошна з України склав 151 тис. т, що вдвічі перевищує показник минулого сезону. Кукурудзи експортовано понад 28,8 млн т, що на 23% більше обсягів минулого року.
Водночас пшениці з початку сезону відправлено понад 16,6 млн т, що на 11% поступається торішньому обсягу. Зменшились і обсяги постачання ячменю на зовнішні ринки: воно склало 2,7 млн т (-53%). Також на експорт пішло 18 тис. т жита, що значно менше торішніх 161,5 тис. т.
Ще однією гарною новиною є те, що дефіциту зернових для внутрішніх потреб українців не буде.
Жнива розпочалися із запізненням, але вже намолочено 100 тис. т озимого ячменю на Одещині. З кожним днем темпи збору прискорюватимуться. Очікується, що зернових цьогоріч буде зібрано близько 46 млн т. Про це повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. За його словами, в липні вже розпочнуться активні жнива по всій території України.
“Зернових буде зібрано близько 46 млн т. Це на 10-15% менше, ніж минулого року. Але внутрішнє споживання зернових в Україні становить 18 млн т. Тому дефіциту зернових для внутрішніх потреб українців не буде”, – зазначив він.
Також наразі ціна на експорт зернових нового врожаю є низькою, проте, за словами Висоцького наразі про це говорити ще рано, кінцева ціна буде відома ближче до осені.
“Зараз експортні ціни на зернові знизилися Але, сподіваюся, що ближче до вересня ціни на експорт агропродукції наближатимуться до показників попереднього року”, – зауважив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства.
Як викреслити Росію з угоди
Водночас в Україні розмірковують над тим, як припинити шантаж Росії щодо виходу зі “зернової угоди”.
Так директор BPG Shipping Геннадій Іванов в комментарі для ”АПК-інформ” сказав, що ймовірним рішенням проблеми подальшої роботи суден “зернового коридору” може бути створення системи військових конвоїв супроводу в Чорному морі за прикладом досвіду проходження піратської зони у 2009-2012 рр. в Аденській протоці, коли формувалися конвої цивільних суден із супроводом військових кораблів.
“Враховуючи поточну “вартість” очікування інспекції в 250-650 дол. за т. (залежно від партії вантажу, розміру судна), можливе незначне збільшення страхової премії буде незрівнянним з тими сумами, які сьогодні буквально “викидаються на вітер”, при цьому знижуючи конкурентоздатність українського зерна. Вся справа в тому, що для зернових вантажів із РФ у ціноутворенні є страховка за воєнні ризики, яку можна порівняти з преміями за заходження в Україну, але відсутня JCC інспекція”, - сказав фахівець.
Чи повернеться наше зерно до східних країн ЄС
Щодо того, чи скасують країни східної Європи обмеження на імпорт українського зерна, то наразі відомо, що деякі цього хочуть, а деякі ні.
Так, президент Польщі Анджей Дуда сказав, що Україна та ЄС мають повернути регулярний товарообіг без обмежень, що були запроваджені раніше на вимогу Польщі. Він заявив, що вважає доцільним скасування обмежень в торгівлі між Україною і ЄС.
“Я сподіваюся, що ці рішення будуть якнайшвидше скасовані”, - сказав Дуда.
Він додав, що термін дії нинішніх обмежень спливає 15 вересня, їхнє дострокове скасування незаплановане. Збереження обмежень на наступні майже два місяці необхідні для певної підготовки, що вже триває.
“Цей час потрібен для того, щоби уникнути явищ, які мають негативний суспільний вплив і напрацювати механізми, які дозволять без негативних явищ вести товарообмін і транзит”, підкреслив президент Польщі.
Водночас Угорщина та Румунія наполягають на продовженні обмежень.
Так, угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан виступив за те, щоб заборона на імпорт українського зерна в Угорщину діяла і після закінчення терміну заборони Єврокомісії 15 вересня.
“Ми поділяємо побоювання, які викликає в наших країнах зерно, що надходить з України. Ми за те, щоб зерно з України вирушало за межі Європи, але ми проти, щоб це зерно залишалося тут, наприклад, в Угорщині, і знищувало весь угорський зерновий ринок. Тому “так” транзиту, “ні” імпорту, і ми, як і раніше, вважаємо, що ця заборона має зберігатися із середини вересня”, – заявив Орбан.
Своєю чергою Флорін Барбу, який виконує обов’язки міністра з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії теж звернувся до Європейської комісії з проханням продовжити обмеження на імпорт зерна з України до кінця року.
“Заборона діє до 15 вересня. Я поговорю з колегами з інших країн, і ми будемо просити про продовження до 31 грудня. Крім ріпаку, пшениці, кукурудзи, соняшнику, я спробую додати до 10 продуктів”, – сказав Барбу.
Водночас Європейська комісія наразі працює над тим аби переконати східні країни ЄС повернутися до закупівлі українського збіжжя.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що має підтвердження таких планів від профільного єврокомісара з питань торгівлі Тьєррі Бретона.
“Ми подивимося, як буде все розблоковано, але він (комісар) пообіцяв мені, що після 15-го вересня не може бути продовжено блокувань”, - зазначив Зеленський.
Для України можливість продавати зерно на ринку ЄС дуже важлива, адже експорт зернових значно поповнює скарбницю нашої країни.
“Потік українського агроекспорту є питанням виживання для української економіки, яка сильно постраждала від повномасштабної російської агресії – тому нашим спільним пріоритетом має бути продовження призупинення дії ввізних мит, квот та заходів торговельного захисту щодо українського експорту до ЄС”, – заявила віцепрем'єрка України Ольги Стефанішина.
Водночас обсяг передачі вагонів із зерном на західних переходах продовжує скорочуватися.
За словами заступника директора департаменту комерційної роботи АТ “Укрзалізниця” Валерія Ткачова єдина країна, у напрямку якої зростає кількість вагонів, - це Словаччина.
Натомість стики з Польщею, Румунією та Угорщиною демонструють скорочення передачі зернових. Найсильніше падіння обсягів демонструють угорські переходи. Окрім того, на станціях України існує черга у напрямку західних прикордонних переходів.
Вікторія Хаджирадєва