Виказавши слабкість під час заколоту Пригожина, Путін стає "слабкою конячкою". А ще не так давно, під час візиту до Москви, Сі Цзиньпін видав йому "ярлик на княжіння". Як змінюється ставлення КНР до влади РФ?
Нова риторика
Офіційний Китай, не зраджуючи обраній лінії реагування на війну, розв’язану Росією проти України, під час бунту Пригожина висловив підтримку РФ у забезпеченні стабільності та розвитку країни, водночас визначивши це, як "внутрішню справу Росії", - інформувало Сіньхуа.
Але 27 червня Посол КНР в Євросоюзі Фу Цун в інтерв’ю Aljazeera припустив, що Пекін може підтримати цілі України щодо відновлення своєї територіальної цілісності у кордонах 1991 року, включно з окупованим Росією Кримом.
Зокрема, коли Фу Цуна запитали про підтримку цілей Києва, що включають повернення українських регіонів, які зараз окуповані Росією, високопоставлений китайський дипломат сказав: "Я не розумію, чому б і ні".
При цьому посол додав, що Китай поважає територіальну цілісність усіх країн і виступає за мир.
"Ми поважаємо територіальну цілісність усіх країн. Отже, коли Китай налагодив відносини з колишнім Радянським Союзом, ми домовилися про це. Але, як я вже сказав, це історичні питання, які повинні обговорюватися та вирішуватися Росією та Україною, і це те, за що ми виступаємо", - зазначив Фу Цун.
Водночас, ще у квітні в інтерв’ю The New York Times Фу Цун казав, що Пекін не визнає спроби Москви анексувати українські території, включаючи Крим і Донбас.
На наступний день у МЗС Китаю відреагували на заяву свого посла: там не заперечили заяву Фу Цуна про те, що КНР може підтримати цілі України з приводу відновлення своєї територіальної цілісності у кордонах 1991 року.
"Позиція Китаю щодо української кризи є послідовною та чіткою. Ми вважаємо, що всі сторони повинні працювати над створенням сприятливих умов для політичного врегулювання кризи шляхом діалогу та переговорів", - сказала речниця МЗС КНР Мао Нін.
Ця риторика є дійсно новітньою. Нагадаємо, зовсім недавно, ще у травні посол Китаю у Франції Лу Шає ставив під сумнів суверенітет країн, що вийшли з Радянського Союзу, та сумнівався у приналежності Криму Україні. У відповідь тоді країни Балтії, Україна та Франція виступили з різкими заявами, що засуджували таку позицію китайського дипломата.
Загалом, протягом всієї гарячої фази війни Китай офіційно не винить Кремль за повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, дотримується нейтральної позиції та виступає проти тиску на РФ за допомогою санкцій.
До того ж, нещодавно КНР виступила "миротворцем" у війні та оприлюднила так званий "мирний план" з 12 пунктів. Китай закликав до припинення вогню та мирних переговорів, але не говорив про вивід російських військ з України. І навіть призначив спецпредставником китайського уряду з питань Євразії Лі Хуея, доручивши тому "човникову дипломатію" з цього питання.
Радіти зарано?
Поки невідомо, наскільки зміниться позиція Китаю по відношенню до РФ. На переконання політтехнолога Тараса Березовця, Китай нині почав шукати заміну Путіну.
"Китай цю ситуацію практично не коментує, відморозився. Для Путіна це погана історія. Чому? Вони впевнилися, що він не може бути надійним союзником, - зазначив Березовець в ефірі Фейгін.LIVE.- Яка може бути ставка на Росію, якщо у них завтра військовий заколот і невідомо хто прийде до влади. Зрозуміло, що Пекін хвилюють питання, у тому числі, ядерної безпеки. У тому числі, Китай думає над власними інвестиціями, котрі вони зробили, й немало, у Росію. Подивіться, як відреагував китайський бізнес - як увесь західний: китайські підприємці зупинили всі угоди, перестали постачати товари до Росії. Й багато хто з них зараз збирається звідти йти. Тобто, вони вже поводяться зараз, як нормальні західні бізнесмени".
КНР вже "поставив хрест" на Путіні й займається "внутрішнім кастингом", шукаючи наступного російського президента або диктатора", продовжив експерт.
Варто згадати, що Сі нещодавно приймав у Пекіні не лише прем’єра РФ Михайла Мішустіна, а навіть одіозного замголову російського радбезу Дмитра Медведєва. Тож варіанти персон, котрих можуть призначити "княжити" у Москві, Китай має.
"Тобто, Китай активно шукає заміну Путіну. Шойгу - фігура відіграна. Ходили чутки, що їм дуже подобався Мішустін. Але я думаю, що Китаю зараз потрібен силовик, той, хто має підтримку армії, спецслужб та зможе забезпечити, умовно кажучи, транзит та збереження китайських інтересів у цій історії, аби не було громадянських конфліктів, не розповзались ядерні боєголовки, котрі потім можуть вдарити по Китаю та його союзникам. Тому вони будуть шукати такого серед російських силовиків, армійських генералів, представників спецслужб. Можливо, це буде нинішній командувач ПДВ Теплицький - котрий, як подейкують, користується серйозним авторитетом, особливо після Бахмутської операції", - припустив політтехнолог.
При цьому президент Казахстану Касим Жомарт Токаєв (тісно пов’язаний з КНР) під час кризи фактично відмовив Путіну у військовій підтримці у рамках ОДКБ - що також симптоматично з точки зору позиції Китаю.
Але існують й інші думки з цього питання. Тож спокійно радіти, схоже, поки ще зарано.
"Я припускаю, що головне питання - це роль, яку Сі відводить Росії", - зазначив доцент кафедри політології Національного університету Сінгапуру Джа Ян Чон у коментарі DW.
Якщо ж у Росії з'явиться "якийсь інший гравець, який зможе краще тримати країну купи, підтримуючи партнерство відповідно до курсу Китаю щодо західних держав, то Пекін потенційно може змінити свою підтримку", припустив оглядач і додав, що "на даний момент такої альтернативи не видно".
"Путін усе ще видається найкращим для Китаю партнером у Росії", - констатує він.
Разом із тим, державна китайська газета Global Times 25 червня опублікувала статтю, де заперечується думка про те, що заколот ПВК Вагнер підірвав лідерство Путіна.
Газета посилається на китайських "експертів", які вважають такі оцінки Заходу "видаванням бажаного за дійсне" і також високо оцінила "рішучі дії" Путіна щодо придушення заколоту.
"Кремль зберігає сильний потенціал стримування, що ще більше зміцнить його авторитет", - зазначається у редакційній статті.
Утім аналітики вважають, що Пекін також може винести політичні та військові уроки з цієї ситуації, але з прицілом на Тайвань.
"Заколот ПВК Вагнер є попередженням для Сі Цзіньпіна", - сказав у коментарі Центральному інформаційному агентству Тайваню старший науковий співробітник тайванського Інституту досліджень національної оборони та безпеки Цзу Юнь Су.
Тож, зберігається впізнаваний китайський стиль: розкладання яєць у різні кошики та очікування на березі ріки, поки труп ворога пропливе повз.
Ірина Носальська