Днями генпрокурор Андрій Костін висловив сподівання на те, що Україна невдовзі ратифікує Римський статут - навіщо нам це потрібно.
Питання часу
Таке припущення генеральний прокурор висловив на пресконференції в Нідерландах з нагоди відкриття в Гаазі Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України.
"Моя позиція абсолютно тверда. Україна ратифікує Римський статут і стане частиною сім'ї членів Римського статуту МКС (Міжнародного кримінального суду - ред.). Сподіваюся, що це буде ратифіковано якнайшвидше. На практиці наша країна готова це зробити, питання лише в тому, коли парламент буде готовий проголосувати", - заявив генпрокурор.
За його словами, у контексті майбутнього членства в ЄС ратифікація Римського статуту буде невід'ємною складовою, передає "Європейська правда".
Костін також звернув увагу на те, що Україна вже імплементувала повний пакет національного законодавства, який надає Офісу прокурора МКС та МКС повноваження для розслідування міжнародних злочинів, скоєних РФ в Україні.
"Відкриття Офісу прокурора МКС в Україні, що вже фіналізується документально, є ще одним свідченням повної кооперації української влади та Офісу прокурора МКС", - наголосив генпрокурор. І додав, що ордер на арешт президента РФ, виданий МКС, також є одним із елементів цієї співпраці.
Нагадаємо, що Римський статут МКС - це міжнародний договір, який був ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року, а набрав чинності - 1 липня 2002 року. Цей документ встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності, військові злочини та злочини агресії. Однак тривають переговори про те, щоб внести до цього переліку й інші злочини, наприклад, екоцид.
Статут підписали 155 держав, а ратифікували лише 123. Не підписали і не ратифікували його, зокрема, Індія, Китай, Білорусь, Туреччина, Казахстан. РФ цей документ підписала, але згодом підпис було відкликано.
Україна Римський статут підписала у січні 2000 року, але й досі його не ратифікувала. В 2015 році народні депутати реєстрували в парламенті законопроєкт про визнання положень Римського статуту, але до розгляду його справа не дійшла. Політики та чиновники у своїх коментарях здебільшого припускали, що Римський статут буде ратифікований після закінчення війни.
Погодитися з правилами
Нагадаємо, що 17 березня цього року МКС у Гаазі повідомив, що видав ордер на арешт президента Росії Путіна за підозрою в незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Росії. Такий самий ордер виписаний і російській уповноваженій з прав дитини Марії Львовій-Бєловій. Лише за офіційними даними української влади, з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну до березня 2023-го, Росія перемістила на підконтрольну їй територію понад 16 тисяч українських дітей, хоч насправді це число значно більше.
Після цього головний прокурор МКС Карім Хан повідомив, що ці ордери на арешт мали б бути секретними, щоб захистити жертв та свідків. Однак про них заявили публічно для того, щоб запобігати подальшим викраденням та депортації дітей росіянами.
Карім Хан також зазначив тоді, що в основі роботи МКС лежить Римський статут, тому Україні слід його ратифікувати. За його словами, це рішення погодить національне законодавство України з міжнародними стандартами й положеннями та зміцнить міжнародний правопорядок для нинішніх і майбутніх поколінь українців.
Особливість діяльності МКС полягає в тому, що він не має спроможності самостійно арештовувати підозрюваних у міжнародних злочинах. Це зобов’язані робити правоохоронці тих країн, які ратифікували Римський статут, після чого вони мають передати обвинувачену людину до Гааги, де знаходиться цей суд.
"Передусім для всіх демократичних країн дуже важливо брати участь у міжнародних інституціях, які займаються боротьбою з міжнародною злочинністю. Міжнародний кримінальний суд було створено для організації розслідувань, переслідування та засудження воєнних злочинів, злочинів проти людяності, злочинів геноциду чи агресії. І це дуже важливо для всіх учасників процесу. Це перша причина, чому для такої демократичної країни, як Україна, як країни-кандидата на вступ до ЄС дуже важливо брати участь", - пояснив значення ратифікації Римського статуту нашою країною єврокомісар юстиції Дід’є Рейндерс в інтерв’ю АрміяInform.
Друга причина цього, за його словами, полягає в тому, що коли країна просить застосувати проти держави-агресора міжнародні правила, то й сама має погодитися з ними.
"Я знаю, що воєнні злочини в Україні були вчинені росіянами. Але ви знаєте, що на війні можуть бути окремі особи, які також вчинили певні злочини з іншого боку. Я навів приклад, коли відправляють миротворчу місію ООН в іншу країну, де триває війна. І тоді варто переконатися, що особи, які скоїли воєнні злочини та порушення, наприклад, проти жінок і дітей, будуть покарані. Бо якщо країна бере участь у міжнародному процесі, міжнародній юрисдикції злочинності, то легше приходити в суд з дедалі більшою кількістю країн світу, які нам потрібні, щоб підтримати Україну. У такий спосіб буде створено трибунал щодо злочину агресії. Отже, ратифікація Римського статуту Україною, звичайно, допоможе організувати розслідування, переслідування та засудження росіян, відповідальних і виконавців цих злочинів", - вважає Рейндерс.
Більше можливостей
Держави, що ратифікували Римський статут, мають право активно формувати майбутнє міжнародного кримінального правосуддя, обговорювати зміни та доповнення до цього статуту - пояснює юрист Фундації DEJURE Марта Береза на сайті lexinform. Крім того, вони мають можливість:
- передавати на розгляд Суду будь-які ситуації, які підпадають під його юрисдикцію;
- брати участь в Асамблеї держав-учасниць, вносити свої пропозиції до її порядку денного;
- здійснювати нагляд за адміністрацією Суду;
- затверджувати бюджет МКС;
- висувати власні кандидатури до найвищих органів суду, зокрема на посади прокурора, судді, секретаря, а також відряджати своїх фахівців до секретаріату суду;
- брати участь у виборі вищезазначених посадових осіб МКС;
- співпрацювати з міжнародними експертами, які мають великий досвід та знання щодо найбільш серйозних злочинів згідно з міжнародним правом;
- поліпшувати власне законодавство у сфері кримінального правосуддя у відповідності зі стандартами МКС, та міжнародного права в цілому.
Галина Гірак