Наскільки реальний найгірший сценарій розвитку подій після відмови РФ продовжувати дію “зернового коридору” та які є інші варіанти.
Після того, як Росія офіційно вийшла із “зернової угоди” експерти розмірковують над тим, як будуть розвиватися події далі. Найгірший сценарій передбачає повну блокаду Чорного моря, найкращий - поновлення угоди.
Росія піднімає ставки
У день закінчення термінів дії “зернової угоди” Кремль використав удар по Кримському мосту як привід для виходу з неї.
Росія відкликала гарантії безпеки судноплавства, згорнула морський гуманітарний коридор і відновила режим тимчасово небезпечного району в північно-західній акваторії Чорного моря.
РФ неодноразово погрожувала вийти з угоди, укладеної за посередництва ООН і Туреччини в липні минулого року. Проте угоду вже тричі продовжували - у листопаді 2022 р., в березні та в травні 2023 р. Але цього разу ситуація загострилася та угоду розірвано.
Експерти кажуть, що справа не в ударі по Кримському мосту, а в бажанні керівництва РФ продемонструвати силу та показати передусім громадянам самої Росії здатність приймати жорсткі рішення.
Так, Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що виходом РФ із “зернової угоди” країна-агресор хоче показати, що вона ще на щось здатна. Підрив Кримського мосту тут ні до чого. Його просто використали як привід для виходу з угоди.
“Диктатору Путіну треба показати, що він ще на щось здатний, при чому не світу, а своєму глибинному народу”, - каже він.
Своєю чергою Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) вважає, що вихід Росії із “зернової угоди” навряд чи є миттєвим та емоційним рішенням. Швидше треба говорити про те, що РФ так і не домігшись жодної зі своїх цілей, це стосується відсутності підключення Россільгоспбанку до SWIFT, не відновлення поставок добрив тощо вирішила “піднімати ставки”.
Від простого продовження Чорноморської зернової ініціативи (ЧЗІ) основні вигоди отримувала Україна, до 35% експорту сільгосптоварів країни йшли в рамках угоди морем. Росія ж навпаки, від угоди так нічого й не отримала, тому замість продовження її 17 липня, коли вона офіційно завершувалася, спробувала зробити те, що у шахах називається “вилкою”.
Блокада Чорного моря та десант в Одесі
Зараз експерти розглядають різні сценарії розвитку ситуації надалі. Найгірший з них передбачає можливість того, що Росія може запровадити повну морську блокаду України.
Британський експерт Генрі Саттон припустив, що Росія може вдатися до силової блокади українських портів.
Експерт перерахував такі варіанти розвитку подій: кораблі Чорноморського флоту РФ, у тому числі невеликі ракетні корвети, можуть атакувати торгові судна, які виходять з Одеси; Росія може висадити у порту Одеси спецназ; Москва може замінувати шляхи прямування зерновозів, звинувативши Україну в їхньому підриві; Путін може атакувати зерновози підводними човнами і також звинуватити Україну в їхньому потопленні; ЗС РФ можуть обстріляти зерновози із літаків.
Росія вже вдалася до атак на Одещину. Основною ціллю була
портова та критична інфраструктура.
“Десятками ракет та ударних безпілотників вчергове атакували російські фашисти Одещину. Основні цілі - портова та критична інфраструктура. Обійшлося без людських жертв”, - сказав голова Одеської ОВА Олег Кіпер.
Проте українські експерти вважають, що це максимум на що здатна Росія і що ні повної блокади Чорного моря з боку РФ, ні висадки російського десанту в Одесі очікувати не варто.
“Росія реально нічого не може зробити в Чорному морі. Більшість флоту вже розбита. Залишки ховаються у Новоросійську, фактично у Росії зараз немає флоту у Чорному морі. Все, що може Кремль тільки робити гучні заяви”, - каже Охрименко.
Україні теж є що протиставити Росії, якщо вона все ж таки вдасться до таких дій. За прогнозом Саттона, у відповідь Україна може атакувати російські кораблі ракетами “Гарпун” та “Нептун”, а також авіацією та безпілотниками.
Деякі західні експерти припускали, що США може втрутитися у ситуацію та своєю чергою зробити військову блокаду Чорного моря через зрив Росією “зернової угоди”. Але в США кажуть, що на це не підуть.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США у Білому домі Джон Кірбі заявив, що США не розглядають можливість організувати військову блокаду в Чорному морі на тлі оголошення влади РФ про відмову в пролонгації “зернової угоди”.
Тупикова ситуація
Виходом із ситуації, що склалася є або поновлення “зернової угоди” або намагання знайти нові ринки збуту для українського збіжжя.
Максим Орищак каже, що ЄС та США або мають погодитися на умови Росії, або почати компенсувати фінансові втрати, які зазнає Україна, поки “зернова угода” не буде відновлена. Поки США йдуть другим шляхом, на підтримку українського сільгоспсектора вони вже виділили близько 350 млн дол.
Але цього недостатньо, тому що фінансові втрати України через блокування постачань по лінії ЧЗІ та обмеженість інфраструктури альтернативних маршрутів логістики можуть досягти 5-7 млрд дол. на рік.
Звичайно, якщо постачання вдасться продовжити і без Росії, наприклад, при захисті судів ВМС Туреччини, тоді великих фінансових витрат Україні вдасться уникнути. Однак, судячи з уже зроблених заяв основних гравців цієї історії, таке розв’язання проблеми поки що навіть не розглядається.
Американська сторона прямо говорить про те, що варіант “конвоювання” судів не підходить, мабуть, через страх військового конфлікту НАТО з Росією. А тому в США констатують необхідність нарощування сухопутних маршрутів постачання сільгосптоварів через країни ЄС, що через недостатню потужність транспортної інфраструктури зробити швидко практично неможливо.
Туреччина також говорить лише про дипломатичні шляхи вирішення проблеми, сподіваючись на позитивні підсумки особистої зустрічі Ердогана та Путіна у серпні. Та й досвід минулих пауз у роботі “зернової угоди”, коли страхові компанії екстрено відкликали страховку судів, що брали участь у постачанні, теж наводить на досить песимістичні висновки.
Виходить своєрідний глухий кут, у якому США та країни ЄС не хочуть поступатися вимогам Росії. Але й діяти рішучіше для забезпечення безпеки морських поставок української сільгосппродукції без РФ також не готові. Тож залишається або діяти самостійно, або чекати на підсумки серпневої зустрічі в Туреччині.
Водночас Охрименко вважає, що Туреччина здатна владнати ситуацію.
“Туреччина може зробити так, аби коридор працював і без Росії, це цілком вірогідний варіант і так вже було за всю історію існування коридору”, - каже експерт.
Проте навіть якщо угоду не поновлять, у України є ще один варіант - наростити експорт в ЄС. На думку Охрименко це наразі більш важливо, ніж відновлення “зернового коридору”.
Але і тут є камінь спотикання. Як відомо, п’ять країн-сусідів України (Угорщина, Болгарія, Польща, Румунія та Словаччина) просять Єврокомісію продовжити заборону на імпорт українського зерна та іншої сільгосппродукції, термін дії якого сплив 15 вересня.
Попри це за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля понад 60% українського експорту сьогодні припадає на ЄС.
Погано не лише Україні, а й світу
Через зрив зернової угоди Україна втрачає мільярди гривень. Проте страждатиме не лише наша країна.
“Ви маєте знати, що минулого року, коли Чорноморська зернова ініціатива була впроваджена, світові ціни на продовольство впали на 20%. Непродовження угоди означає, що ціни по всьому світу знову зростуть”, – сказав глава МЗС України Дмитро Кулеба.
Він уточнив, що такі регіони, як Африка та Азія, відчують це зростання цін, і “це – результат дій Росії”.
За його словами, РФ “використовує голод як інструмент”, щоб шантажувати увесь світ і переслідувати свої інтереси. Міністр закликав Росію “припинити грати в голодні ігри”.
Вікторія Хаджирадєва