В НБУ зафіксували історичний рекорд резервів. За рахунок чого вони підвищилися та чому це добре для економіки.
Міжнародні резерви України зросли на 6,9% – до 41,72 млрд дол. За інформацією НБУ - це новий історичний рекорд. Що стало причиною зростання та як це вплине на економіку країни?
Новий рекорд
За інформацією НБУ міжнародні резерви України (МРУ) станом на 1 серпня зросли до 41,72 млрд дол. Ця сума - новий історичний рекорд.
“Упродовж липня міжнародні резерви продовжували зростати завдяки стійким та ритмічним надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти НБУ та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – сказали в НБУ.
Попередній рекорд було встановлено 1 червня поточного року. Тоді резерви склали 37,3 млрд дол.
Як кажуть у регулятора у липні на валютні рахунки уряду надійшло 4,7 млрд дол. З цієї суми: 1,66 млрд від ЄС; 1,5 млрд від Світового банку під гарантії Японії; 1,25 млрд від США.
Ще 227,3 млн дол. на валютні рахунки НБУ надійшло завдяки розміщенню валютних облігацій.
На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті Україна витратила 394,6 млн дол.
Чистий продаж валюти НБУ становив 1,86 млрд дол. (на 2,7% більше, ніж у червні).
Крім того, Україна отримала 890 млн дол. другого траншу від МВФ. Кошти надійшли після першого перегляду програми розширеного фінансування. Загалом фінансова допомога від МВФ вже склала 3, 59 млрд дол.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що в основному ЗВР виросли завдяки допомозі Заходу. Приміром, торік лідери ЄС погодили виплату Україні цього року 18 млрд євро макрофінансової допомоги. Дуже багато кредитів та грантів отримав Мінфін України. Він цю валюту продав, а НБУ викупив. Як результат – зросли ЗВР, а Мінфін зміг підвищити пенсії та без проблем фінансує армію.
Водночас Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що збільшення золотовалютних резервів (ЗВР) країни відбувається за позитивного сальдо платіжного балансу. Воно своєю чергою формується завдяки позитивному сальдо торгового балансу, коли експорт перевищує імпорт (це найбільш характерно для економік, що розвиваються, а Україна до них належить), а також завдяки активному капітальному рахунку, коли приплив капіталу в країну більше відтоку (найбільш характерно для розвинених країн на кшталт США, Великобританії та інших).
Станом на травень 2023 р. експорт України в річному вираженні на 38% менше, ніж імпорт. Тобто головна і основна складова формування міжнародних резервів для України зараз не тільки не дозволяє нарощувати ЗВР, а й навпаки вимагає від НБУ закривати утворену “дірку” валютними інтервенціями із ЗВР.
Проте, міжнародні резерви України протягом усього року швидко зростали. Станом на 1 серпня вони досягли рекордного рівня 41,7 млрд дол. Враховуючи, що 1 липня цього року ЗВР України перебували на позначці 39 млрд дол. зростання за місяць становило 6,9%, це дуже висока динаміка.
Залишається лише одне джерело такого стрімкого зростання МРУ - це капітальний рахунок платіжного балансу чи надходження капіталу. У цьому випадку НБУ прояснює ситуацію, говорячи про надходження на рахунки уряду від міжнародних партнерів.
У липні обсяг таких надходжень становив 4,68 млрд дол., що перекрило і місячні валютні інтервенції НБУ (1,86 млрд. дол.), і витрати на обслуговування держборгу (394 млн дол.). Сума, що залишилася, плюс-мінус інші невеликі доходи і витрати, і дозволила збільшити МРУ в липні на 6,9% або приблизно 2,7 млрд дол.
Допомога економіці
Те, що резерви виросли дуже добре для економіки країни.
“У нас зараз найбільші ЗВР за всю історію України. Це означає, що немає ризику девальвації гривні. Швидше за все, курс гривні - близько 37 грн за дол. бачитимемо всю війну”, - каже Охрименко.
Проте джерело надходження резервів мають значення. І те, що ми їх поповнюємо не за рахунок власних коштів, а коштом наших союзників несе потенційну загрозу.
Так, Орищак каже, що у сучасних умовах рівень МРУ стає лише формальним показником, позбавленим істотного значення для економіки країни. Попри факт зростання або падіння ЗВР, їх динаміка визначається переважно зовнішніми кредитами.
Водночас експерт визнає, що міжнародні резерви мають важливий вплив на економіку і можуть позитивно впливати на різні аспекти її функціонування.
По-перше, резерви є гарантом фінансової стабільності. Вони можуть бути використані для підтримки курсу національної валюти, захисту від валютних коливань та усунення дефіциту зовнішньої платоспроможності.
По-друге, великі резерви дозволяють країні бути менш залежною від зовнішніх кредиторів та надають додаткові кошти для виплати боргу у разі потреби. Але під час війни ми лише за рахунок кредиторів і маємо достатній рівень резервів.
По-третє, великі резерви дозволяють країні краще управляти своїм зовнішньоторговельним балансом і мати більшу гнучкість під час проведення торгових операцій. Крім того, резерви можуть бути використані для підтримки стабільності валютного курсу та запобігання різким коливанням, що сприяє передбачуваності та стабільності міжнародних торгових відносин.
Також міжнародні резерви можуть відігравати важливу роль у забезпеченні національної безпеки та геополітичної стабільності. Вони можуть бути фінансовим резервом у разі надзвичайних ситуацій.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm каже, що міжнародні резерви дозволяють НБУ повністю задовольняти попит на валюту на внутрішньому ринку України, підтримуючи стабільний курс гривні, що, серед іншого, допомагає знижувати темпи інфляції (оскільки імпортні товари, зокрема паливо, не дорожчають через потенційну девальвацію).
Японія потіснила США
Як було сказано вище, допомога Заходу в липні розподілилась наступним чином - найбільше коштів на валютні рахунки уряду надійшло від ЄС (1,66 млрд дол.). На другому місті - Світовий банк під гарантії Японії (1,5 млрд дол.) і на третьому - США (1,25 млрд дол.).
У тому, що Японія неочікувано потіснила США експерти не бачать змін позицій країн щодо підтримки України.
На думку Охрименко, це просто випадковість, що цього разу Японія випередила США. Зараз багато країн хочуть допомогти Україні та виділяють нам багато коштів. Японія - країна багата, тож долучилась до цього тренду.
Своєю чергою, Орищак каже, що не варто робити поспішних і далекосяжних висновків із місць, що займають країни, допомагаючи Україні. Захід - це досить монолітна конструкція, що виробляє та реалізує колективні рішення, а Японія - просто її частина.
“Збільшення фінансової підтримки України в липні (1,49 млрд дол.) з боку офіційного Токіо пройшло через механізм Цільового фонду Світового банку як пільговий кредит під гарантії уряду Японії. У серпні фінансової допомоги Україні від Японії у такому ж великому розмірі може й не бути, але український бюджет все одно отримає необхідні кошти”, - каже експерт.
Тож навряд чи варто говорити про зміну чиєїсь позиції, поки офіційний Київ отримує від Заходу всі необхідні ресурси. Зрештою, обсяг фінансової підтримки України все одно визначається потребами українського бюджету, а форми доведення його до потрібних значень визначаються внутрішніми домовленостями країн Заходу.
Вікторія Хаджирадєва