Коли Україна може приєднатися до ЄС, чи готові ми до цього, як будемо захищати свої економічні інтереси в європейській сім’ї.
ЄС може розпочати перемовини про вступ України вже незабаром. Чи готова Україна захищати свої національні інтереси?
Початок перемовин не за горами
За словами, Рікарда Джозвяка, журналіста “Радіо Свобода” ЄС готує звіт щодо розширення. Його оприлюднять вже у жовтні цього року. Він міститиме рекомендації про початок переговорів про вступ до ЄС для України та Молдови, а для Грузії – про отримання статусу кандидата на вступ до ЄС.
Причин того, що ЄС прийшов до рішення розпочати перемовини з Україною про приєднання нашої країни до європейської сім’ї є дві. По-перше, Україна гарно виконує вимоги щодо вступу. По-друге - політична складова - бажання підтримати Україну в скрутний час.
Якщо говорити про першу, то за словами Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm, ЄС оцінює наш прогрес загалом добре. Експерт нагадує, для того, щоб стати повноправним членом ЄС, Україна має виконати сім умов: провести реформу КСУ, судову реформу, антикорупційні заходи, боротися з відмиванням коштів, прийняти антиолігархічний закон, ухвалити закон про ЗМІ, внести зміни у законодавство про нацменшини.
Крім того, за словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру аби стати членом ЄС Україна має виконати Копенгагенські критерії. Їх три. Перший - політичний - стабільність установ, які гарантують демократію, верховенство права, дотримання прав людини та захист прав меншин. Другий - економічний - дієва ринкова економіка. Третій - членський - зобов'язання, які випливають із факту вступу до ЄС, зокрема, визнання його політичних, економічних та монетарних цілей.
“Вимоги до членів ЄС стандартні і вони прописані у Копенгагенському циркулярі. Там немає нічого складного, і Україна вже більшість з них виконала”, - каже Охрименко.
Щодо політичного бажання ЄС прийняти Україну до своїх лав, то Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” вважає, що вступ до ЄС нашої країни не буде типовим і ЄС не буде приймати рішення лише на підставі виконання економічних вимог. “ЄС має прийняти політичне рішення, спрямоване на те, щоб Україна якнайшвидше стала частиною західного світу. Вступ до ЄС має розглядатися в Європі як недопущення глобальної війни на континенті в майбутньому”, - вважає експерт.
Водночас на думку Охрименко саме політичний чинник може стати на заваді швидкому вступу України до ЄС. Деякі члени ЄС можуть забажати спершу провести референдум про вступ України і він може показати негативний результат чи взагалі не відбутися.
“Процес вступу України в ЄС може затягнутися, тому що потрібно отримати згоду всіх членів ЄС. Як мінімум, дві країни будуть проти швидкого вступу. Тому в кращому разі Україна стане членом ЄС протягом 5 років, а може й більше”, - думає експерт.
Водночас у владі випромінюють оптимізм щодо цього питання. Так, спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук сказав, що початок перемовин про членство - це “подія на три голови вища, ніж кандидатський статус, це вже фінішна пряма”. За його словами, тільки від України буде залежати, “як швидко ми її пробіжимо”.
Україна має захищати свої інтереси
Попри те, що перемовини з Україною про вступ до ЄС ще не розпочалися, у владі розмірковують над тим, як захистити національні інтереси перед тим, як підписати угоду.
Так, Ольга Стефанішина, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції заявила, що Україна має сформувати переговорну позицію по кожному з майбутніх розділів угоди про приєднання до ЄС з тим, щоб коли перемовини почнуться, у нас була переговорна позиція.
Вона зауважила, що коли почнуться перемовини про приєднання, ЄС запропонує типові умови. Проте Україна не має погоджуватись на такі умови, нам треба відстоювати свої національні інтереси.
Максим Орищак, аналітик компанії “Центр біржових технологій” (ЦБТ) каже, що це вірний крок влади. Нам потрібно буде наполягати на конкурентоспроможності нашої країни та галузевій рівноправності. Це ті умови, за яких не можна буде занапастити окремі економічні галузі та взагалі завадити розвитку нашої країни. Україні потрібно буде відстоювати наші зовнішні торгові умови, щоб не вийшло як з деякими країнами членами ЄС, які з економічно впевнених аграрних країн перетворилися на регіони, що бідують.
Європейські продукти на українському ринку
Про вірність стратегії України щодо необхідності захищати свої економічні інтереси в процесі приєднання до ЄС каже і той факт, що європейські продукти вже заполонили українські ринки і вітчизняні виробники можуть не витримати конкуренції.
Так, голова правління Спілки виробників харчової промисловості України “Укрхарчпром”, директор асоціації “Мукомоли України” Родіон Рибчинський вважає, що наплив європейських продуктів загрожує витісненням української продукції з вітчизняних ринків.
“Проблема, з якою ми живемо, і вона нікуди не подінеться – Європа нам відкрила свої кордони, але так само вчинила і Україна. Тому конкуренція на українському ринку продуктів харчування суттєво збільшилася”, – каже він.
За його словами, вже зараз дуже багато іноземних товарів можна зустріти на полицях супермаркетів.
“Насамперед Польща – це номер один, особливо з молочної продукції. Туреччина, яка дуже активно постачає свої продукти. Та й інші європейські країни. Тобто, нас уже не дивують продукти з Данії, Румунії, Болгарії, які з'явилися на наших прилавках”, - зазначив Рибчинський.
На його думку, є ризик витіснення нашої продукції з ринку.
Євроінтеграція може скоротити агровиробництво
Крім того, є побоювання, що євроінтеграція призведе до того, що
Україні доведеться скоротити обсяги виробництва в деяких галузях агросектору.
“Можливо, буде розглядатись якесь обмеження виробництва, яке буде працювати за площею”, - зазначила екс-посол з особливих доручень МЗС України Ольга Трофімцева.
На її думку, нашій державі необхідно брати активну участь у обговореннях щодо того, як найближчим часом буде виглядати аграрна політика ЄС, і максимально ефективно відстоювати власні інтереси.
“Якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть“, - наголосила вона.
Європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями із посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів.
До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції. Тому, аби Україна не прибрала таких виробників з ринку, учасники ЄС будуть обмежувати чи забороняти наш експорт ще на етапі приєднання України до ЄС.
В нашій країні під удар можуть потрапити найбільш прибуткові галузі українського сільгоспвиробництва - зокрема, борошномельний комплекс, птахівництво, вирощування плодово-овочевої продукції. Тому питання щодо того, яким європейці бачать майбутнє української “аграрки”, слід підіймати вже зараз, перебуваючи ще на початку свого шляху до ЄС, щоб потім не було неприємного сюрпризу.
Вікторія Хаджирадєва