Парламент ухвалив закон щодо трансформації Державного резерву - за якими принципами тепер зберігатимуть стратегічні запаси держави.
Захищена база та пальне в ЄС
Необхідність у змінах, які передбачає цей закон, назрівала давно.
"На жаль, за останні 30 років у цій сфері назбиралося чимало проблем. Серед основних - відсутність необхідних запасів, прострочена продукція, неефективне управління запасами. Ухвалений закон докорінно змінює підходи до формування державного матеріального резерву", - зазначила віце-прем'єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко.
За її словами, основні критерії, за якими створюватимуть новий резерв держави, є такі:
- закупівля матеріальних цінностей Держматрезерву відбуватиметься виключно на електронних аукціонах;
- запровадження обов'язкового страхування матеріальних цінностей, що зберігаються та резервуються в Україні;
- посилення контролю за державними резервами;
- створення інституту резервування;
- розмежування поняття державний матеріальний резерв і мобілізаційний резерв;
- впровадження механізмів, які забезпечують своєчасне оновлення матеріальних цінностей в резервах.
Формування резерву відбуватиметься за продовольчим, медичним, сировинним, енергетичним та технічним напрямками. Буде розмежовано державний матеріальний та мобілізаційний резерви для оперативного комплектування військових частин та підрозділів територіальної оборони ЗСУ. У мобілізаційний резерв увійдуть запаси, які дозволять швидко задовольняти військові потреби, відновлювати критичну транспортну інфраструктуру та енергосистему.
Важливо також, що цей закон надає можливість зберігання українського пального на території країн Євросоюзу; вводить штрафні санкції, що має посилити відповідальність та дисциплінує відповідні суб'єкти господарювання та створює захищену автоматизовану базу даних, відповідно до якої здійснюються зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення інформації, та формування звітності, з дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано питання обмеженого доступу до інформації.
Як корупція знищувала стратегічні запаси
Нагадаємо передісторію, після якої існування Держрезерву у тому вигляді, в якому він був протягом попередніх десятиліть, - стало неможливим.
Спочатку пандемія COVID-19 показала, що в запасах у нас немає навіть масок. Потім воєнний стан довів, що там взагалі нічого немає ні для військових, ні для населення. Це були переконливі аргументи щодо необхідності реформування Держрезерву.
Крім того, останні роки існування цієї структури супроводжували гучні викривальні кримінальні історії. Одна з них - розтрата майна Держрезерву на понад 4,5 млн грн колишнім директором Житомирського бронетанкового заводу та його заступником. Вказані особи, починаючи з 2014 року, провели розконсервацію 20 двигунів до бронетехніки, фактично вилучивши їх із мобілізаційного резерву, та розпорядилися ними на власний розсуд. Ці зловживання відбувалися в період воєнного вторгнення РФ в Україну. А наприкінці 2022 року НАБУ направлено до суду справу про організацію крадіжки 1,56 тис. тонн зерна на більш ніж 11,5 млн грн на одному з підприємств Держрезерву. До втілення схеми, за допомогою якої три фігуранти справи намагалися обікрасти державу, був причетний і керівник того ж підприємства.
До слова, на те, що в засіках країни не все добре, ще 2020 року звернув увагу тодішній радник міністра внутрішніх справ Михайло Апостол, заявивши про зникнення зі складів резерву 2 700 вагонів зерна на суму 800 млн грн, яке, за його іронічним припущенням, могли з'їсти миші.
Наприкінці того ж 2020 року у Держрезерві провели аудит.
"Напівпорожні склади, зникнення тисяч тонн запасів у невідомому напрямку, прострочені продовольчі товари на сотні мільйонів гривень, катастрофічний технічний стан підприємств, господарський безлад та багатомільйонні фінансові махінації - це перелік лише деяких основних пунктів висновку Держаудитслужби, яка проводила ревізію Держрезерву", - повідомили тоді про результати перевірки у пресслужбі Мінекономіки. І згадали ще деякі виявлені факти:
- псування зерна та неможливість його подальшого використання навіть для кормів - на суму 35,5 млн грн. Причина: недбале та неналежне зберігання без дотримання будь-яких регламентів. Наприклад, термін зберігання зернової продукції становить 2 роки, тоді як маса зерна на держпідприємствах - продукція 2010-2011 років;
- недостача зерна лише на одному з підприємств Держрезерву на суму 27,9 млн грн;
- на підприємствах зберігаються товари продовольчої групи, терміни придатності яких давно минув. Таких прострочених товарів, які можуть бути утилізовані, значиться більш як на 100 млн грн;
- також на підприємствах є прострочені товари непродовольчої групи у сумі 200 млн. грн.
Щодо фінансово-господарської діяльності, то сума порушень склала 31,4 млн грн, а по апарату Держрезерву - 1,7 млн грн.
Крім того, ревізіями встановлено порушення законодавства під час здійснення публічних закупівель без укладання договорів.
За західними стандартами
Коли реальний стан справ у Держрезерві було оприлюднено, і вже ніхто його не міг приховати, влада негайно взялася за реформування його.
"Той держрезерв, який існував в Україні з 1991 року, дуже довго залишався нащадком радянської системи. Тепер ми пропонуємо докорінно змінити підходи до його роботи", - зазначив після отримання результатів аудиту прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
І Кабмін на засіданні 17 лютого 2023 року ухвалив законопроект "Про державні резерви".
"Запропонований законопроєкт має стати основою для створення фактично нової системи державного резерву. Сучасної, яка відповідає найкращим західним стандартам та враховує виклики, що стоять перед Україною. Ключові маркери - актуальність, гнучкість, контроль", - зазначила віце-прем'єр Юлія Свириденко.
Депутати і чиновники вважають, що ухвалення цього законопроєкту має знизити всі корупційні ризики.
"Держрезерв роками був корупційною схемою і чорною дірою для державних активів. Майно розкрадали, псували, перепродавали за копійки підставним компаніям", - каже народний депутат, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.
За його словами, система держрезерву створювалася в умовах радянської територіальної глобалізації, суцільної державної власності та планової економіки. Саме тому функціонування державного матеріального резерву, порядок його формування та використання не враховував сучасних змін і ситуації, в якій перебуває Україна, а формування та використання держрезерву здійснювалося без визначеної стратегії його розвитку. Тепер же все має бути по-іншому.
Галина Гірак