RU
 

Пенсіонери йдуть до суду - держава заборгувала їм мільярди

Корреспондент.net,  18 серпня 2023, 16:40
0
3543
Пенсіонери йдуть до суду - держава заборгувала їм мільярди
Фото: Корреспондент.net
Борг держави становить уже понад 40 млрд грн.

Дехто з українців похилого віку свій заслужений відпочинок проводить у судах, щоб добитися справедливого перерахунку пенсій. Борг держави їм за рішенням судів становить уже понад 40 млрд грн.

Виконання рішень чекають навіть довгожителі

Один з таких пенсіонерів - довгожитель, 91-річний житель Луцька Михайло Гутник.Він добився через суд повернення державою йому заборгованості, що виникла і накопичилася з 2019 року, коли йому як військовому пенсіонеру підвищили пенсію. Однак її не проіндексували і платили таку саму суму, як і до підвищення, повідомляють "Волинські новини". За рішенням суду Пенсійний фонд має здійснити перерахунок пенсії Гутнику з квітня 2019-го до 2022 року. Суд відбувся минулого року. З того часу йому вже виплачують проіндексовану пенсію з усіма належними надбавками, але заборгованість розміром у 270 тис. грн і досі не повернули.

"Суд ухвалив рішення проводити виплату усієї заборгованості. Однак 270 тисяч не виплатили досі, незважаючи на те, що Міністерство юстиції оштрафувало Пенсійний фонд Волині на 26 тисяч гривень за невиплату", - пояснив пенсіонер. І додав, що, по справедливості, таку саму заборгованість мають виплатити не лише йому, а й тисячам інших пенсіонерів.

У Головному управлінні Пенсійного фонду у Волинській області кажуть: так звані військові пенсії та пенсії ще для кількох категорій виплачують суто із державного бюджету, а не за рахунок коштів фонду. Те саме і щодо заборгованостей за рішеннями суду - їх фінансують лише за рахунок коштів держбюджету, які надходять в управління Пенсійного фонду області.

"У 2023 році бюджетом Пенсійному фонду України виділено 360 мільйонів гривень на погашення заборгованості за рішеннями судів. Що таке ця сума в масштабах України - розуміємо. Але це дозволило нам, своєю чергою, профінансувати заборгованості, які виникли за рішеннями судів, що набули законної сили до 20 вересня 2020 року. Черговість виплати визначається датою набуття законної сили рішення суду. Якщо говорити про Михайла Гутника, то його рішення набуло законної сили у вересні 2022 року", - прокоментував ситуацію начальник управління з питань виплати ГУ Пенсійного фонду у Волинській області Віктор Кривчук.

Отже, навіть поважний вік позивача не може порушити цю чергу.

Сотні тисяч програних справ

Це лише одна судова історія стосовно пенсійних виплат. А загалом Україна за рішенням судів має компенсувати пенсіонерам десятки мільярдів гривень у сотнях тисяч програних справ. Про це йшлося в листі першого заступника міністра фінансів Дениса Улютіна до Кабінету міністрів, в якому він попереджав про ключові ризики бюджету на 2023-й рік, повідомила Економічна правда.

То ж, за підрахунками Мінфіну, станом на 1 березня 2023 року за рішенням судів держава мала виплатити 43,1 млрд грн у 333,4 тис програних справ. Лише борг військовим пенсіонерам за рішеннями судів склав близько 22 млрд грн.

У Мінфіні наголосили, що є високі ризики того, що сума заборгованості зростатиме, оскільки українські суди, зокрема Конституційний суд, можуть ухвалювати нові рішення не на користь держави.

До слова, щороку уряд виділяє на погашення боргів за судовими рішеннями в компетенції Мінсоцполітики десятки, а то й сотні мільйонів гривень. У 2021 році на виконання рішень судів у бюджеті заклали лише 100 млн грн, з яких профінансували 99,9 млн грн. У 2022 році за цією ж програмою з бюджету виділили лише 26,9 млн грн, а на цей рік заклали близько 100 млн грн. Крім того, у 2023 році планують витратити ще 360 млн грн на погашення боргів за судовими рішеннями з бюджету самого Пенсійного фонду. Однак навіть такі витрати на погашення боргів не встигають за темпами росту нової заборгованості.

Переважна більшість справ, які програє держава, стосуються перерахунку пенсій військовослужбовцям та силовикам і доплати до пенсій особам, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. Першопричиною цього є те, що часом на хвилі популізму депутати намагаються сподобатися виборцям і ухвалюють відповідні закони про різні надбавки і виплати, але не завжди думають про те, чи буде у держави чим оплачувати ці "добрі наміри". Після перемоги у вітчизняних судах пенсіонери, які не отримують виплат відповідно до судових рішень, нерідко звертаються до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), де зазвичай теж стають на захист цієї категорії позивачів.

За рахунок таких справ у судах виграють не лише пенсіонери, а й адвокати - для багатьох з них з’явився новий великий фронт роботи і окрема нова спеціалізація - пенсійні питання. Чи знайде уряд Соломонове рішення стосовно того, як припинити шквал судових позовів від пенсіонерів і виплатити усі мільярдні борги за ухваленими рішеннями, поки невідомо.

Накопичувальна система - на паузі

Нагадаємо, що цього року, як ніколи раніше, українська влада була близькою до того, щоб нарешті ввести накопичувальну пенсійну систему, яка функціонувала б паралельно з діючою солідарною.

"Україна вже багато років має проблему з наповненням Пенсійного фонду. Працездатного населення стає менше, кількість пенсіонерів збільшується. Війна зробила ситуацію критичною. Реформа полягає в тому, що всі працевлаштовані українці матимуть свої пенсійні накопичувальні рахунки. Кошти йтимуть туди з трьох джерел: внесок роботодавців, внесок держави на паритетних із роботодавцем засадах та добровільні внески громадян", - зазначив га початку року прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Він наголосив, що запровадження обов’язкового пенсійного накопичення сприятиме реалізації права кожного українця на достойну пенсію. Але вже у липні стало відомо, що введення другого накопичувального пенсійного рівня в черговий раз поставлено на паузу. Адже, як виявилося, у тексті оновленого Меморандуму для програми EFF між Україною та Міжнародним валютним фондом (МВФ) йдеться про те, що Україна зобов'язалася відкласти запровадження пенсійної реформи, і активно працюватиме над зміцненням нині чинної солідарної системи пенсійних виплат. У МВФ вважають, що другий рівень пенсійної системи в Україні логічно буде запроваджувати вже після війни, а не займатися цим зараз, під час бойових дій. Аналітики фонду радять Україні у цей час зміцнити перший рівень пенсійної системи так, щоб він був фінансово життєздатним і після війни.

Галина Гірак

ТЕГИ: судпенсионерпенсияпенсионный фондкомпенсация
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі