З початком повномасштабного вторгнення за кордон виїхали мільйони українців. Їх повернення — нелегка задача, з якою стикнеться українська влада.
Хто хоче повернутися
Понад 8,25 мільйона українців стали біженцями від початку повномасштабного вторгнення Росії. Про це свідчать дані Агентства ООН у справах біженців станом на 23 травня. В ООН зазначили, що понад 5,14 мільйона з українських біженців подали заяви на отримання статусу тимчасового резидента в сусідніх західноєвропейських країнах.
Проте, принаймні зараз, українці кажуть, що хочуть повернутися додому. Такі дані опитування щодо намірів та перспектив українських біженців та ВПО оприлюднила представниця Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг.
"Абсолютна більшість як внутрішньо переміщених осіб, так і біженців за кордоном планують або сподіваються повернутися до своїх домівок в Україні, які вони були змушені покинути", – сказала Ліндхольм Біллінг.
Згідно з даними дослідження, 76% біженців, опитаних УВКБ ООН у країнах ЄС і Молдові, і 82% внутрішньо переміщених українців планують або сподіваються повернутися назавжди.
Ліндхольм Біллінг зазначила, що основним чинником, який перешкоджає поверненню українців, є питання безпеки – на це вказали 90% біженців за кордоном і 95% внутрішньо переміщених осіб. Серед інших чинників вони назвали наявність домівок, доступ до комунальних послуг, наявність роботи та доступ до освіти для дітей.
Представниця Агентства ООН у справах біженців зазначила, що автори опитування ставили за мету почути людей, які були змушені покинути свої домівки, про їхні плани, страхи і наміри щодо повернення.
"Ми використовуємо ці показники для мобілізації підтримки України, для відновлення програм відбудови, адже люди все ще мають надію повернутися. Ми в Агентстві ООН у справах біженців докладаємо зусиль для підтримки програм відновлення житла, розширення доступу до робочих місць в Україні, щоб відновити економічне зростання", – зазначила вона.
Також існують цікаві дані від Громадянської мережі ОПОРА. Координаторка політичних програм Ольга Айвазовська каже, що серед громадян України, які перебувають за кордоном, 17% вже вирішили не повертатися до України після закінчення розв’язаною Росією війни.
"Ми проводили опитування в восьми країнах. Сім країн, плюс Польща окремо. 55% громадян живуть так само, як вони жили в Україні. Тобто їхні економічне, фінансове становище не покращилось. В Україні вони жили не гірше, ніж зараз в Європі. 22% жили краще в Україні, ніж живуть зараз за кордоном. І лише 17% значно покращили своє фінансове становище. І близько 17% планують залишатися там, навіть після закінчення війни. Вони вже прийняли таке рішення", - сказала Айвазовська в ефірі програми Укрінформ: Вечірній стрім.
За її словами, в Україні наразі перебуває близько 33 млн громадян, близько 1,5 млн українців перебувають на територіях, які нині непідконтрольні Україні.
Проблеми за кордоном
Через півтора роки життя за кордоном біженці з України стикаються з проблемами в різних країнах. Наприклад, Чехія скоротила пільги для українських біженців. Також існують проблеми з роботою. За даними статистики, українці масово виїжджають з Польщі через брак вакансій.
"Останні дані Євростату підтверджують, що дедалі більше українців виїжджають в інші країни, у тому числі до Канади, Іспанії та Німеччини. Польща програє гонку за іммігрантами з України" , - йдеться у публікації.
Є проблеми у біженців в Ірландії. На початку цього року уряд країни оголосив, що українські вимушені мігранти, які проживають у готелях та інших обслуговуваних приміщеннях, повинні будуть платити за харчування 10 євро на дорослого та 5 євро на дитину щодня. Це викликало бурю протестів.
Проте Європа, як може, допомагає українцям. Станом на липень з’явилась статистика, що уряди європейських країн виділили вже понад 43 мільярди євро на прихисток для українців, які стали біженцями через розв'язану Росією війну.
Найбільше коштів на підтримку біженців з України витратила Польща – понад 12 млрд євро. Витрати Німеччини сягнули майже 11 млрд євро.
Значні кошти на прихисток для українців також виділили Чехія (2,94 млрд євро), Іспанія (2,24 млрд євро), Франція (2,04 млрд євро), Румунія (1,26 млрд євро), Швейцарія (1,16 млрд євро) та Італія (1,15 млрд євро).
Також не треба забувати, що деякі біженці все ж знаходять себе закордоном. Свіже опитування свідчить, що з понад одного мільйона українських біженців, які приїхали до Німеччини, рятуючись від війни, 44% сподіваються залишитися в країні.
Тому питання, як повернути українців в Україну, лишається нагальним.
Пропозиції для влади
Дмитро Ливч, керівник ГО EasyBusiness та аналітичного напряму Центру економічного відновлення, в своєму блозі для NVпише, що неповернення вимушених українських мігрантів на Батьківщину коштуватиме країні $113 млрд недоотриманого ВВП за 10 років (у цінах 2021 року) та недоотриманням близько $45 млрд податків. Тому для повернення людей треба вжити низку заходів. По-перше, проводити аналітично-комунікаційну роботу.
"Нам потрібно співпрацювати з іншими країнами, аби реалізувати власні інтереси з повернення громадян. Крім того, важливо чітко зрозуміти реальну кількість українських вимушених мігрантів за кордоном, їхній статус, потреби та плани щодо майбутнього", — пише Ливч.
По-друге, забезпечити тим, хто повертається, базові потреби. По-третє впровадити заохочувальні стимули.
"У питанні стимулів для повернення українців важко перестаратися. Держава має зробити максимум можливого, щоб усунути всі негативні фактори і створити комфортні умови для людей. Ба більше, важливо забезпечити саме недискримінаційний підхід — рівні та справедливі умови і для вимушених мігрантів, і для тих, хто залишився в Україні", — пише Ливч.
Економістка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина в етері Суспільне. Спротив розповіла, що наразі існує кілька речей, які можуть стимулювати українців повернутись.
"Насамперед це закінчення війни і загалом безпекова ситуація, тому що, згідно з опитуванням, яке ми проводили, ці моменти на першому місці", — каже експертка.
Також важливе і відновлення інфраструктури та житлових будинків у містах, які були найбільше зруйновані росіянами. Допоки таке відновлення відбувається, можливо, варто запропонувати людям, які втратили житло, курси перекваліфікації чи допомогу з пошуком роботи у безпечніших містах, аби вони поверталися хоча б в інші регіони України.
"Також важливим фактором є політика Євросоюзу після закінчення війни. Чи буде якийсь стимул з боку країн ЄС для українських біженців залишатися, чи навпаки буде стимул повертатися в Україну. До речі, вже деякі країни, здається, Швейцарія та Ірландія, тестують певні пілотні схеми щодо заохочення українців повертатись в Україну", — каже Михайлишина.
Валерія Шипуля