Чи приєднається до європейської сім’ї Україна, які справи в інших кандидатів та чи будуть додаткові умови.
В ЄС розглядають можливість розширення після довгої паузи. Чи потрапить Україна до списку країн, за рахунок яких відбуватиметься це розширення, як ми та інші кандидати виконують умови та чи тільки від них все залежить?
Заклик до розширення
ЄС давно не приймав до своїх лав нових членів. Останньою країною, яка поповнила його ряди була Хорватія ще у 2013 р. Чимало членів ЄС раді, що цей процес потребує часу, оскільки вважають за краще спочатку “прибрати будинок”, перш ніж приймати нових орендарів.
І ось нарешті з’явився шанс на те, що двері Союзу відчиняться.
Голова Європейської ради Шарль Мішель закликав ЄС бути готовим до прийняття нових країн-членів до 2030 р.
Мішель наголосив, що готуючи наступний стратегічний порядок денний, ЄС “має поставити перед собою чітку мету... і бути готовим, з обох сторін, до розширення до 2030 р.”
“Зараз ми повинні розглядати розширення як один з наших головних викликів. Як для ЄС, так і для його майбутніх країн-членів”, – сказав він.
За його словами це амбітно, але необхідно. Це показує, що ми налаштовані серйозно. Вікно можливостей відкрите. Ми маємо ним скористатися.
Водночас Європейська комісія (ЄК) відмовилась підтримувати заклик Мішеля. Про це сказала речниця Єврокомісії Дана Спінант. Вона підкреслила, що для ЄК розширення є політичним пріоритетом, а вступ нових членів до ЄС має відбуватись на основі їхніх заслуг.
“Ми не зосереджені на даті вступу нових країн до ЄС, ми зосереджені на дуже тісній роботі з країнами-кандидатами, щоб підготуватися до їхнього вступу в ЄС, ми зосереджені на підтримці реформ, які здійснюємо; інвестиціях, які допомагають їм трансформувати свою економіку і наблизитися до регуляторних вимог, які важливо виконати перед вступом до ЄС”, – сказала вона.
Як Україна виконує вимоги
Раніше віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна до жовтня не виконає на 100% всі сім критеріїв Єврокомісії, однак переговори про вступ все одно почнуться.
За її словами, політичне рішення про початок переговорів про членство України в ЄС буде ухвалене. Вона вважає грудень “останньою нагодою для ухвалення політичного рішення про початок переговорів”.
Наприкінці червня ЄК представила усну оцінку прогресу України на шляху до ЄС. ЄК вважає, що наша країна виконала повному обсязі дві з семи умов необхідних для початку переговорів про членство, йдеться про судову реформу та закон про ЗМІ. За рештою умов досягнутий прогрес.
Доповідь ЄК щодо України загалом позитивна і має на меті допомогти Києву впоратися з проблемами – їх декілька, але у Брюсселі не вважають їх нездоланними.
Відзначається, що серед умов, які Україні ще належить виконати – реформа Конституційного Суду, реформа правоохоронних органів, заходи з боротьби з відмиванням грошей, прийняття законів, спрямованих на приборкання олігархів та на захист прав національних меншин.
Чи готові інші кандидати?
Серед країн-кандидатів на вступ до ЄС є крім України є Молдова, Албанія, Північна Македонія, Чорногорія, Сербія, Боснія і Герцеговина та Туреччина.
За словами Івана Нікітченко, директора Crane IP Law Firm Албанія та Північна Македонія, які не менше за українців хочуть вступити до ЄС, перебувають у статусі кандидатів ще з 2009 р. та 2004 р. відповідно. А Чорногорія перебуває на етапі переговорів про вступ до ЄС вже понад 10 років.
Довгий час процес вступу Північної Македонії блокували болгари через політичні розбіжності Софії зі Скоп’є.
Чорногорія стала кандидатом у 2010 р. Вже через два роки вона розпочала переговори про вступ. Через 10 років їй вдалося “відкрити” всі шість кластерів для вступу, але не “закрити” жодного. Це пояснюється політичними проблемами у країні.
Сербії заважають вступити в ЄС проросійські настрої. Так, глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель попередив країну, яка веде переговори про вступ до ЄС з 2014 р., що її тісні відносини з Росією несумісні зі шляхом європейської інтеграції.
“Підтримка зв’язків Сербії з Росією несумісна з її процесом вступу до ЄС, це також шкодить її власним національним інтересам”, – заявив Боррель.
Перешкодою на шляху Боснії і Герцеговини є внутрішні конфлікти. Країна розділена на два ентитети – Республіку Сербську, де домінують серби, і мусульмансько-хорватську Федерацію Боснії і Герцеговини. Вони часто конфліктують з різних питань – від чисельності збройних сил до бюджету та земельної реформи.
Молдова торік отримала від ЄК дев’ять рекомендацій, з яких повністю виконала три. Молдовські критерії є відмінними від українських і мають лише незначний перетин, тож і успіхи у них зовсім в іншому, ніж в Україні. Три критерії, які схвалила ЄК стосуються демократичних реформ, діалогу з громадянським суспільством та захисту прав людини. У консервативній Молдові цього року вперше відбувся ЛГБТ-прайд без насилля і атмосфери ненависті. Україна пройшла цей етап багато років тому.
Водночас у медіасфері до Молдови у ЄС взагалі немає запитань – тому цей критерій перед нею не ставили.
Щодо інших реформ, то прогрес реформи системи судочинства в країні ЄК відзначила як такий, що має “хороший прогрес”. Від Кишинева очікують, що він зосередиться на боротьбі з корупцією, підвищенні якості розслідувань та судового переслідування у справах, що стосуються деолігархізації.
Найпроблемнішим є шлях Туреччини до ЄС. Анкара стала кандидатом до ЄС у далекому 1999 р. і почала переговори про вступ через шість років. Але Туреччина за останнє десятиліття навряд чи просунулася хоча б на дюйм вперед. Ця країна неодноразово мала суперечки з численними державами-членами з різних питань.
Врегулювати конфлікти
Голова Європейської ради назвав ще одну умову вступу до ЄС нових країн. Він закликав усіх претендентів на вступ вирішити двосторонні конфлікти до приєднання до ЄС. Це необхідно, хоча може бути болючішим, ніж реформи.
“Вирішення двосторонніх конфліктів минулого може бути більш болючим, ніж реформи. Але це необхідно. Ви йдете тим самим шляхом, що й члени-засновники нашого Союзу. Без примирення не буває співпраці. І я повинен сказати це чітко: в ЄС немає місця для минулих конфліктів”, - зауважив Мішель.
За його словами, майбутні держави-члени перебувають на різних етапах свого шляху до ЄС, і ми повинні переконатися, що минулі конфлікти не будуть імпортовані в ЄС і використані для блокування вступу їхніх сусідів і майбутніх держав-членів.
Тому Україні треба розв’язати проблеми, як з країнами всередині ЄС, особливо з Угорщиною, яка ставить палки в колеса нашій євроінтеграції, але й перемогти РФ до 2030 р.
За словами Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру процес вступу України в ЄС може затягнутися, тому що потрібно отримати згоду всіх членів ЄС, а швидше за все як мінімум одна країна буде проти - мова йде про Угорщину.
Своєю чергою Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже що для вступу до ЄС країна не повинна мати невирішених територіальних конфліктів. Україна на поточний момент через війну з РФ втратила багато територій і це буде каменем спотикання для вступу до ЄС.
Тож Україні конче потрібна перемога у війні з РФ.
Вікторія Хаджирадєва