Чому попри війну в нашій країні продовжують відкриватись підприємства, в яких регіонах їх стає більше, а в яких менше?
Попри повномасштабну війну, розпочату Росією в Україні, кількість малих та середніх бізнесів зростає та навіть б’є “довоєнні” рекорди. Чому так сталося та в яких регіонах краща ситуація з відкриттям нових підприємств?
Чому ФОПів стає більше?
За інформацією Державного підприємства “Національні інформаційні системи” (ДП НАІС) в Україні все ще відкривається більше нових ФОПів, аніж закривається.
Станом на початок осені, їх в Україні офіційно працює понад 2 млн.
Так, наприклад, у червні було зареєстровано 31, 5 тис. що є рекордною кількістю за останні три роки. В середньому, зараз на місяць реєструється близько 25 тис. нових ФОПів.
Натомість за період з квітня минулого року по вересень поточного свою роботу припинили 291 тис. ФОПів. В середньому, наразі закривається близько 17 тис. на місяць.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що бізнес з вже пристосувався до праці в умовах війни, тому немає нічого дивного у тому, що відкриваються нові ФОПи. Економіка України перевлаштувалась на воєнні рейки та нормально працює, враховуючи ситуацію.
Водночас, на думку експерта, у відкритті великої кількості ФОПів є й негативний відтінок.
“В Україні, на жаль, часто відмивають брудні гроші через ФОПи. Близько 80% малого та середнього бізнесу в нашій країні займаються цим для тіньової економіки. Тому її частка в Україні нині перевищує 60%”, - каже експерт.
Для прикладу, за словами експерта, близько 50% усіх нафтопродуктів, які продаються в Україні або нелегальні, або наполовину легальні. Податкова заявляє, що за рахунок тіньової економіки держбюджет втрачає від 500 до 700 млрд грн.
У 2022 р. оборот ФОПів становив близько 3 трлн грн. Йдеться про продані товари та надані послуги. Зрозуміло, що це передусім відмивання, а не реальна економіка. Зараз дуже часто роблять пул ФОПів, через які відмивають гроші, щоб не перевищувати ліміти з ПДВ. Ці підприємства працюють фактично по-чорному, бо не сплачують ПДВ та добре допомагають красти гроші. Нічого особистого, це бізнес. До речі, є показник - кількість приватних підприємств на 100 тис. населення, в Україні він уже давно вп'ятеро вищий, ніж у ЄС. Європейці не розуміють, чому в Україні так багато ФОПів, та чому так багато спрощенців. Попит на контрабанди та тіньові схеми під час війни різко зріс і тому потрібно більше ФОПів.
Регіональний зріз
Повномасштабна війна очікувано вплинула на кількість бізнесів у регіонах. З квітня минулого року по вересень поточного найбільша різниця між відкриттям та закриттям нових ФОПів зафіксована у прифронтових регіонах та тих, де велися або ведуться бойові дії. Так, Донецька область втратила 8,2 тис. підприємців, Харківська - 7,1 тис., Херсонська - 4,5 тис., Луганська - 3,7 тис., Запорізька - понад 2 тис.
Натомість у деяких регіонах за відповідний період більше відкривається нових ФОПів, аніж закривається. Так, найбільший приріст зафіксовано у Києві - плюс 12,9 тис. На другому місці - Львівщина, де ФОПів побільшало на 12,3 тис. Трійцю регіонів, де прибуло підприємців, замикає Дніпровщина (плюс 8,6 тис.).
Водночас на тих територіях, які звільняються ЗСУ від російської окупації ситуація швидко змінюється на краще.
“В міру того, як звільняються території від російської окупації вирівнюється і географія пошуків працівників. Якщо з початку війни лідерами були західні області країни, то зараз центральні та південні активізувались. Все через деокупацію наших територій та зростання бізнесів”, - каже Тетяна Пашкіна, експертка ринку праці.
Бізнес сподівається на краще
Бізнес у серпні вдруге поспіль мав стримані очікування щодо результатів діяльності своїх підприємств у найближчій перспективі, проте дещо пом’якшив власні оцінки порівняно з липнем.
Збереження значних безпекових ризиків, обмеження експортної логістики та скорочення обсягу експорту продукції, нові руйнування інфраструктурних об’єктів, підвищення цін на пальне, повільне відновлення ринку праці стримують економічну активність підприємств та негативно впливають на очікування респондентів.
Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який щомісяця розраховує НБУ, за виключенням вимушеної перерви в березні – травні минулого року. У серпні 2023 р. ІОДА підвищився до 49.3 порівняно з 48.8 у липні, наблизившись до нейтрального рівня (50 пунктів).
Підприємства промисловості другий місяць поспіль стримано оцінили свої економічні результати, зважаючи на порушення логістики, скорочення експортних можливостей та подорожчання пального. Респонденти очікували зростання запасів сировини та матеріалів, обсягів нових замовлень та виготовленої продукції, залишків готової продукції, натомість спрогнозували зменшення обсягів нових експортних замовлень і погіршили свої оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва.
Підприємства будівництва четвертий місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки налагодженню виробництва будматеріалів, бюджетному фінансуванню на будівництво та відновлення житла/інфраструктури, а також сезонному фактору. Будівельники продовжують очікувати зростання обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів. Послабилися очікування респондентів щодо зростання закупівлі та вартості послуг підрядників, водночас погіршилися оцінки щодо їх доступності.
Підприємства торгівлі впродовж півроку позитивно оцінюють результати своєї діяльності завдяки сталому внутрішньому попиту в умовах стабільного функціонування енергосистеми, поліпшенню інфляційних і курсових очікувань. Респонденти й надалі очікували на зростання обсягів товарообороту і закупівлі товарів для продажу, зберегли прогнози щодо зростання вартості товарів, закуплених для продажу, на тлі послаблення оцінок щодо зростання закупівельних цін, значно поліпшили оцінки запасів/залишків товарів для продажу, а також продовжили очікувати на зниження торговельної маржі.
Підприємства сфери послуг четвертий місяць поспіль зберегли найстриманіші оцінки своєї ділової активності серед інших секторів економіки, зважаючи на подальше блокування “зернового коридору”, низьку платоспроможність населення та слабкий попит. Респонденти зберегли негативні очікування щодо обсягу наданих послуг та обсягу нових замовлень на послуги, натомість передбачили незначне зростання обсягів послуг.
Оцінки щодо зайнятості стримані. Як і в липні, збільшення персоналу очікують лише підприємства торгівлі, водночас керівники підприємств будівництва не очікують змін. Натомість респонденти промисловості та сфери послуг посилили песимістичні очікування щодо загальної чисельності працівників.
Серед проблем, з якими стикається бізнес найчастіше бізнесмени називають війну та небезпеку. Так чи інакше воєнні дії впливають на всі сектори економіки та регіони. На другому місці - зменшення купівельної спроможності населення. На третьому - неактуальність товарів певних категорій. На четвертому - проблеми з логістикою. На п’ятому - проблеми з кредитуванням.
Вікторія Хаджирадєва