Директива ЄС про тимчасовий захист біженців з України з самого початку була розрахована до березня 2024 року, тепер її дія триватиме до березня 2025-го
Дослідження, проведене серед українських мігрантів, вказало на причини, чому з початку повномасштабного вторгнення більшість українців їхали до Польщі, а тепер частина їх переселяється до ФРН.
Влада Польщі стурбована
За даними Євростату, в кінці першого півріччя 2023 року в Німеччині було зареєстровано 1,1 мільйона громадян України, тоді як у Польщі їх було майже 975 тисяч. Це означає, що з серпня 2022-го кількість зареєстрованих біженців у Польщі зменшилася на понад 350 тисяч осіб, а в Німеччині, навпаки, зросла десь на 410 тисяч. Це, схоже, стурбувало польську владу. І на замовлення Канцелярії прем’єр-міністра Польщі Міграційна платформа EWL та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету провели дослідження "З Польщі до Німеччини. Нові тенденції міграції українських біженців".Це опитування провели в серпні 2023 року. Загалом поспілкувалися з 400 повнолітніми громадянами України, які приїхали до Польщі після початку війни, отримали там статус тимчасового захисту, а потім виїхали до Німеччини.
Результати дослідження показали, що на рішення біженців про переїзд з Польщі до Німеччини найбільше вплинув соціальний фактор - наявність друзів і знайомих у Німеччині (43%). На думку його авторів, це збігається з попередньою тенденцією економічної міграції громадян України, де рекомендації друзів були головним чинником вибору країни проживання з економічною метою, повідомляє портал для українців у Польщі NASHAPolsha.
Також, згідно з результатами опитування, важливу роль відіграли матеріальні питання: привабливіші соціальні виплати в Німеччині (42%), можливість накопичення більших заощаджень (38%) та пропозиції роботи з вищою зарплатою (27%).
За біженців ще можуть поборотися
З’ясувалося, що перебування біженців у Польщі тривало в середньому 4 місяці. Більш ніж половина їх (52%) прийняли рішення переїхати до Німеччини протягом перших трьох місяців перебування в Польщі. Майже кожен третій респондент (32%) провів у Польщі від 4 до 6 місяців.
Дослідження також показало, що найбільша міграція українських біженців із Польщі до Німеччини відбулася у третьому кварталі 2022 року - це стосувалося аж 41% респондентів. Скоріше за все, це могло бути наслідком поширення інформації про те, що з 1 червня 2022 року біженці з України можуть отримувати ту саму підтримку від держави, яку мають громадяни Німеччини (допомога з безробіття та соціальне забезпечення).
"Після 24 лютого 2022 року Німеччина відповіла на наплив біженців з України запровадженням ліберальних правил доступу до ринку праці, швидких і часто обов’язкових мовних та професійних курсів для цих громадян України. Водночас ця країна використовує високий рівень професійної кваліфікації українських громадян. Ці дії в поєднанні з гострою нестачею робочої сили на німецькому ринку вказують на ймовірність подальшого посилення цього міграційного тренду", - прокоментував результати дослідження голова правління Міграційної платформи EWL Анджей Коркус.
Утім, як вважають дослідники, Польща ще має шанс поборотися за українських біженців. Хоча поки що лише 13% респондентів думають про повернення з Німеччини до Польщі, а втричі більше (38%) не планують повертатися. Однак цікавим з точки зору майбутнього польського ринку праці є той факт, що майже половина (49%) біженців, які виїхали з Польщі до Німеччини, все ще вказують на нерішучість стосовно можливого повернення до Польщі. Це означає, що мігранти з України, які вирішили покинути Польщу та поїхати до Німеччини, не списують повністю Польщу з рахунків. Дослідження показує, що вони ще можуть розглянути можливість повернення до Польщі, але за певних умов: якщо знайдуть там задовільну роботу (50%) і вищий рівень винагороди (49%). Крім того, професійна невдача в Німеччині також може спонукати українців повернутися до Польщі - так вважають 27% опитаних.
Тимчасовий захист продовжили
Нагадаємо, що у квітні цього року Міграційна платформа EWL з посиланням на дані Міністерства сім'ї та соціальної політики Польщі повідомляла, що громадяни України заповнили дефіцит кадрів у сфері послуг та промисловості Польщі. З березня по грудень 2022 року польські підприємці подали 784,5 тис. заяв щодо спрощеного доступу до ринку праці громадянам України, які прибули до країни після 24 лютого 2022-го. Майже дві третини працівників становили жінки (66%) переважно у віці 35-44 років. Половина робітників з України працевлаштовувалася на просту фізичну роботу, 37% знаходили вакансії у сфері послуг, 34% - на промислових підприємствах. Значно менше наших громадян працевлаштувалися у транспортній галузі, логістиці (15%), торгівлі та будівництві (по 7%).
Серед працівників сфери послуг переважали зайняті у готельному бізнесі, гастрономії, адміністративних послугах і допоміжної діяльності, як наприклад, у клінінгових компаніях, агентствах тимчасової праці тощо.
"Понад 80% українців, які приїхали до Польщі після російського вторгнення, ніколи до цього у Польщі не працювали. І переважно не володіли польською мовою. Тому найчастіше бралися за просту фізичну роботу, оскільки часто такі вакансії не вимагають знання польської мови і досвіду. Як свідчать наші дослідження, роботу у сфері послуг найчастіше обирали ті біженці, які працювали в цій сфері і в Україні, але також і висококваліфіковані фахівці", - розповів тоді директор департаменту міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL Марцін Колодзейчик.
Тим часом днями стало відомо, що Єврокомісія запропонувала продовжити дію Директиви з тимчасового захисту, яку ЄС активував, щоб забезпечити українців, які рятувалися в Європі від російської агресії, всім необхідним, включаючи притулок, роботу та соціальні гарантії. Про це у Страсбурзі під час виступу на пленарному засіданні Європарламенту з промовою "Про стан Європейського Союзу" заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Директива ЄС про тимчасовий захист біженців з України з самого початку була розрахована до березня 2024 року, тепер її дія триватиме до березня 2025-го.
Галина Гірак