Скандали між Польщею та Україною не вщухають. Починаючи зерновим бойкотом до припинення виплат біженцям, проблеми в відносинах поглиблюються. Експерти кажуть, що цей популізм почався перед виборами.
Рятування потопельника
Нагадаємо, що основний скандал з Польщею почався 15 вересня, коли ця країна зокрема оголосила, що продовжить заборону на імпорт українського зерна.
Своєю чергою, Україна збирається подати до суду через відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Торговий представник України Тарас Качка, зазначив, що подібні дії юридично неправомірні і Київ має намір вжити відповідних заходів щодо польського експорту фруктів та овочів. Так, Україна може запровадити ембарго на цибулю, помідори, капусту та яблука з Польщі.
Польща не стала тягнути з новими погрозами. Міністр сільського господарства Роберт Телус заявив, що, якщо "зерновий" конфлікт не вирішиться, Польща допускає блокування вступу України в ЄС.
Крім того, Польща, швидше за все, скоротить фінансову підтримку мільйонів українських біженців, яких вона приймає. Так, офіційний представник уряду Польщі Петро Мюллер заявив, що підтримка біженців, яка включає в себе скасування вимог про проживання та надання дозволів на роботу, безкоштовний доступ до шкіл, медичного обслуговування та сімейних допомог, не буде продовжена в наступному році.
Не варто забувати й про скандальний виступ президента Польщі Анджея Дуди 19 вересня на теренах Генасамблеї ООН. Він порівняв Україну з потопельником.
Дуда наголосив, що у питанні постачання зерна Україні "хапається за все і може потягнути за собою на глибину інших". Він також наголосив, що Польща діятиме у своїх інтересах щодо "зернової кризи".
"Ми повинні діяти, щоб захистити себе від заподіяної нам шкоди, тому що якщо потопельник заподіє шкоду і втопить нас, він не отримає допомоги. Тому ми повинні подбати про наші інтереси, і ми будемо робити це ефективно і рішуче", — заявив Дуда.
Крім цього, Анджей Дуда розповів, що, попри наявні плани, він не зміг зустрітися з Володимиром Зеленським на Генасамблеї ООН. Причиною цього він назвав організаційні причини, зокрема, затримки в графіку виступів лідерів на Генасамблеї ООН.
Своєю чергою, під час виступу на Генасамблеї ООН президент України Володимир Зеленський звинуватив деяких європейських партнерів, що ті "діють спільно з Росією та грають у "політичному театрі". За словами Зеленського, вони роблять "трилер" із питання зерна і "допомагають вийти на сцену московському акторові".
Також вже сьогодні прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький застеріг Україну від загострення торговельного конфлікту після того, як президент Володимир Зеленський порушив це питання на рівні ООН.
"Я попереджаю українську владу: якщо вона загострюватиме конфлікт, ми додамо ще більше продуктів під заборону на ввезення до території Польщі", – сказав посадовець.
Вибори в Польщі
До парламентських виборів у Польщі залишився декілька місяців: вони відбудуться 15 жовтня. За виборчі голоси борються шість партій: Prawo i Sprawiedliwość, Koalicja Obywatelska, Lewica, Trzecia Droga Polska, Konfederacja та Bezpartyjni Samorządowcy. Нещодавно про свою участь заявила сьома партія - Polska Jest Jedna.
В останньому опитуванні Інституту ринку та соціальних досліджень (IBRIS), у респондентів запитали, за кого вони б проголосували, якби парламентські вибори відбулися цієї неділі. Опитування відбувалось на замовлення порталу Onet.
За результатами, на першому місці опинилась панівна партія PiS. За неї віддало б голос 33,3% респондентів. Якщо прогнози справдяться, то для партії, яку очолює Ярослав Качинський, це буде третя підряд каденція в Уряді. Другою у списку є Koalicja Obywatelska. За опозиційну партію проголосувало б 26,4% опитаних.
Щодо результатів виборів, то як зазначає політолог Університету кардинала Стефана Вишинського у Варшаві Бартош Ридлінський, після 15 жовтня сформувати уряд не вдасться.
"Тоді в лютому-березні знадобляться нові вибори", — припускає він.
Як пишуть аналітики DW, останніми тижнями як влада, так і опозиція сконцентрувалися передусім на кандидатах. Очільник опозиції Дональд Туск висловлює ліберальні погляди, в той час як голова правлячої партії ПіС Качинський представив свою націонал-консервативну програму, яка є прямою протилежністю ліберальних ідей Туска.
Крім того, окрім антиукраїнських висловлювань, польські політики не цураються виказувати антинімецьких поглядів. Польський прем'єр Матеуш Моравецький, наприклад, долучився до вербальних атак на свого суперника Туска, пише DW. "Якщо вони дорвуться до влади, то, певно, продадуть і Балтику, і Татри, продадуть усе, що їм попадеться під руку", - сказав він на з'їзді ПіС. "Ми маємо сказати йому "Ні", а якщо не зрозуміє, то "Nein" чи "до побачення", чи краще "Auf Wiedersehen", бо тоді напевне зрозуміє", - використав прем'єр антинімецьку риторику.
Експерти погоджуються, що за різкими висловлюваннями польських політиків стоять вибори у Польщі. Економіст Сергій Фурса пише, що йому потопельника нагадує президент Польщі, якого більше за все хвилює результат волевиявлення 15 жовтня.
"Україна відстоює державні інтереси. У питанні зерна й іншої аграрної продукції. А ось президент Польщі змушує всю польську державу працювати на інтереси його партії. І це загострення в україно-польських відносинах, яке, до речі, не змінює допомогу у війні і позицію Польщі щодо Росії, викликано виключно передвиборчим загостренням напередодні голосування 15 жовтня. І тут просто треба дочекатися завершення виборів і вести тоді нормальну розмову. Коли правляча партія в Польщі вже не тягнутиме на дно усіх разом із собою, або вигравши перегони, утворивши коаліцію, або пішовши в опозицію", — пише Фурса в блозі на NV.
Він зазначає, що українське зерно не заважає польським фермерам. Але вони використовують його фактор, щоб вибити собі більше грошей, яких не заробили через падіння цін на збіжжя на зерновому ринку через повернення українського зерна на світовий ринок.
"І польська влада йде їм назустріч, бо це їх електорат — консервативний сільський електорат консервативної правлячої партії. Це правляча партія Польщі потребує голосів під вибори. Як потопельник", — пише Фурса.
Як зазначає політолог Віталій Портніков, правопопулісти, які багато років керують Польщею і намагаються створити ілюзію у населення, що економічні успіхи Польщі пов'язані не з її європейською інтеграцією, зараз ризикують втратити владу.
Таким чином, каже Портніков, до влади у Польщі повернуться демократичні ліберальні сили і країна повернеться до справжньої європейської інтеграції, або ж у виборах непоганий результат отримає Конфедерація незалежної Польщі, відома своїми симпатіями до Путіна і так званим антиглобалізмом.
"Якщо польські популісти з партії Право і справедливість створять уряд з ще більш популістськими та правими силами, то можливий розворот Польщі у бік такої ж зовнішньої політики, яку проводить Угорщина Віктора Орбана. Ми розуміємо, що Орбан дбає не про інтереси власних фермерів, а про політичні інтереси давнього приятеля Путіна, який хоче знищити українське сільське господарство", — говорить Портніков в своєму блозі на YouTube.
На думку генерального директора Impel Ukraine TOO Сильвії Красонь-Копаніаж, Україні все ж не варто робити "різких рухів", а просто перечекати вибори в Польщі. В своєму блозі для Liga.netвона пише, що на західних кордонах потрібно розвивати партнерство, а не роздмухувати розбрат.
"На 15 жовтня у Польщі заплановані парламентські вибори, і голоси виборців, які представляють аграрний сектор, можуть зіграти ключову роль у розв'язання питання про перемогу чи поразку нинішньої провідної верстви. Тому рішення уряду на цьому етапі зняти "захисну парасольку" з польського ринку зернових є малоймовірним. Що може зробити Україна? Гадаю, Києву слід діяти прагматично, тобто дочекатися результатів виборів і повернутися до переговорів", — пише вона.
Валерія Шипуля