ЄС розглядає можливість збільшення кількості країн-членів до. Чи увійде Україна до цього списку та хто може стати на заваді?
В ЄС почали обговорювати можливість розширення ЄС до 36 країн-членів. Чи поповниться ЄС за рахунок України та чи готовий він сам до розширення?
За та проти розширення
Під час неформальна зустріч міністрів із загальних питань та політики розширення ЄС, що відбулась в Мурсії (Іспанія) обговорювали можливість розширення ЄС до 36 країн-членів з 27-ми за рахунок східноєвропейських та західнобалканських держав. Ця зустріч стала підготовчим етапом до зустрічі Європейської політичної спільноти, що запланована на 5 жовтня у Гранаді, серед головних питань якої - розширення ЄС.
В ЄС починають обговорювати інституційні реформи необхідні для можливого розширення, а також говорити про необхідність посилення підтримки країн-кандидатів з боку ЄС.
Питання реформування альянсу викликало активні дискусії на тлі підготовки до його розширення. На прохання Франції та Німеччини, найбільш впливових членів ЄС, дванадцять експертів запропонували план структурної реформи об’єднання, щоб воно було готове до прийняття нових членів у майбутньому.
Під час цієї неформальної зустрічі було проведено декілька обговорень під головуванням єврокомісара з питань розширення і політики сусідства Олівера Варгеї. Вони стосувались впливу майбутнього розширення на політику ЄС, концепції поступової інтеграції країн-кандидатів під час процесу вступу, інституційних реформ, які потрібні самому ЄС для готовності до розширення.
Своєю чергою глава МЗС Німеччини Анналена Бербок під час візиту до Києва для участі у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ ЄС заявила, що ЄСневдовзі розшириться від Лісабона до Луганська.
“Майбутнє України – у Європейському Союзі, у нашій спільноті свободи, і незабаром вона розшириться від Лісабона до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, який звільняє Україна, з кожним метром, де вона рятує своїх людей, вона також розширює свій шлях у ЄС”, – зазначила міністерка.
Водночас не всі європейські лідери підтримують ідею розширення.
Так, Європейська комісія (ЄК) не підтримала заклик очільника Євроради Шарля Мішеля про розширення ЄС до 2030 р. Речниця Єврокомісії Дана Спінант декілька разів ухилилася від відповіді на запитання журналістів, чи підтримує ЄК підготовку до розширення. За її словами, ЄК вважає розширення блоку політичним пріоритетом, а вступ нових членів до ЄС має відбуватися на основі їхніх заслуг.
Хто може заважати Україні на шляху до ЄС
Водночас відомо, що в жовтні ЄК може розпочати багаторічний процес приєднання України до ЄС. Про це повідомляла інформаційна агенція Bloomberg.
Експерти кажуть: те, що переговори почнуться незабаром дуже добрий сигнал для України.
Так, за словами, Олександра Охрименко, президента Українського аналітичного центру початок переговорів - це дуже добре, адже під час перемовин Україна вже буде мати можливість долучитися до європейських фондів та отримувати кредити та гранти на розвиток економіки. Фактично Україна уже з наступного року зможе отримувати гроші від ЄС.
Водночас початок перемовин не означає, що сам вступ буде швидким.
Всередині ЄС є країни, які можуть ставити палиці в колеса нашому євроінтеграційному процесу. В першу чергу мова йде про Угорщину, яка неодноразово погрожувала заблокувати вступ України до ЄС.
Так, секретар Міністерства закордонних справ Угорщини Левент Мадяр визнав, що через питання закарпатських угорців Будапешт “блокував вступ України до ЄС і НАТО та її зближення з ними”, і без врегулювання його занепокоєнь “нічого не зміниться”.
Водночас Верховна Рада України 21 вересня поточного року ухвалила ”євроінтеграційний” законопроект № 9610 про національні меншини. Законопроект про нацменшини є однією з головних вимог для початку переговорів про членство України в ЄС. Тож Угорщині з цього приводу більше не має чого закидати Україні.
Водночас ця країна шукає нові приводи аби нашкодити нашій країні.
Так, нещодавно, Угорщина заблокувала надання військової допомоги ЄС Україні, вимагаючи виключення будапештського OTP Bank з українського списку “міжнародних спонсорів війни”. Навіть тимчасове виключення на яке пішла Україна заради розблокування її не влаштувало. Речник МЗС Угорщини Мате Пачолай заявив, що ці зусилля не є “суттєвою зміною”, і Угорщина не сприятиме подальшому фінансуванню ЄС для передачі озброєнь Україні доти, доки OTP, найбільший кредитор країни, не буде назавжди викреслений зі списку.
Раніше голова адміністрації прем'єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш заявляв, що Україна не отримає жодної копійки грошей з бюджету ЄС, доки повне фінансування не отримає сама Угорщина.
Річ у тім, що для фінансової допомоги Україні потрібна згода всіх країн-ЄС, тому угорська влада користується правом вето задля досягнення своїх цілей. Зазначимо, що низка країн ЄС наполягала на тому, щоб заблокувати виплати Угорщини. Йдеться про 6,3 млрд євро. Причиною такого рішення є порушення демократичних стандартів у країні.
Також Угорщина неодноразово призводила до затримки прийняття пакетів санкцій проти ЄС.
Крім того, останнім часом через одностороннє продовження заборони на ввезення зернових погіршились наші стосунки з Польщею. Ця країна теж почала погрожувати створювати перешкоди на шляху нашого вступу до ЄС.
Так, нещодавно міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що влада Польщі може заблокувати вступ України до ЄС через суперечку щодо заборони на імпорт українського зерна. За його словами, “позиція Польщі щодо заборони імпорту зерна з України є твердою”.
“Якщо ми сьогодні не побудуємо ці інструменти, то Польща точно не погодиться на вступ України в ЄС. Коли Польща приєдналася до Євросоюзу, ми повинні були виконати умови. І ці умови нам висували дуже жорстко. І ми повинні поставити Україні умови”, - вважає Телус.
Цікаво, що раніше вважалося, що швидкого вступу України та ЄС не варто очікувати через побоювання західних країн: Німеччини, Франції тощо щодо посилення “східного блоку”, коли Україна долучиться до ЄС. Зараз, через погіршення відносин між Україною та Польщею, навпаки кажуть про страх Польщі щодо зближення України з західними країнами ЄС.
Такі побоювання виказав зокрема прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
“Я розумію, що він (Зеленський, - ред.) зараз думає, що у нього буде тісний союз з Німеччиною. Я вас попереджаю, німці завжди будуть хотіти спілкуватися з росіянами через голови центральноєвропейських держав”, - сказав він.
Також проблеми можуть виникнути й з іншим країнами.
За словами Охрименко, проблеми можуть бути з такими країнами, як Іспанія та Португалія. Їх сільське господарство дотується, коли Україну візьмуть до ЄС, то їй теж дадуть дотації, а це означатиме, що їм залишиться менше грошей. Ми конкуренти цих країн в цьому плані. Проти може бути й Австрія через те, що там багато проросійських настроїв.
Ще однією перешкодою на шляху швидкого вступу України до ЄС може бути наше сільське господарство.
На думку екс-посла з особливих доручень МЗС України Ольги Трофімцевої, якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть”.
За її словами, європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями з посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів. До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції.
Водночас євроінтеграційний вектор України ні на Заході, ні всередині України ніхто вже під сумнів не ставить, тож приєднання нашої країни до ЄС - це питання часу.
Вікторія Хаджирадєва