Фото: Корреспондент.net (ілюстративне фото)
В Кабміні вважають, що коштів на субсидії в бюджеті вистачить
Протягом 2023 року середній показник прожиткового мінімуму становить всього 2,6 тис. грн. Тому піднімається питання про можливість встановлення реального прожиткового мінімуму, який має бути в рази більшим.
Застаріла методика
Це питання піднімалося неодноразово, але щоразу воно розбивалося об реальність: адже до прожиткового мінімуму прив’язано близько півтори сотні різних виплат, тому підвищення прожиткового мінімуму до рівня, який дійсно забезпечить, як це і має бути, - нормальне функціонування людини, збереження її здоров’я та задоволення соціально-культурних потреб, - знадобляться сотні мільярдів додаткових бюджетних коштів. Зараз, за підрахунками економістів, реальний прожитковий мінімум мав би становити 6,5 тис. грн. Але цей показник у нас давно втратив своє первісне значення, і перетворився на умовну одиницю, зростання якої не лише допомагає малозабезпеченим, а й збільшує зарплати держслужбовцям, суддям, прокурорам, бюджетникам, підвищує стипендії і штрафи. І якщо зрозуміло і справедливо, коли, паралельно зі зростанням прожиткового мінімуму збільшується, наприклад, мінімальна пенсія, то важко зрозуміти логіку прив’язки до прожиткового мінімуму так званої максимальної пенсії, яка становить 10 прожиткових мінімумів. І, наприклад, якби зараз ввели реальний прожитковий мінімум, то люди з мінімальною пенсією отримували б 6,5 тис. грн, а з максимальною - 65 тисяч.
"Нині прожитковий мінімум розраховується ще за методикою, затвердженою у 2000 році. Хоча після і вносилися невеликі зміни. Це перелік певних товарів та послуг як індивідуальних, так і сімейних, які є дуже суб'єктивними. Іде час, змінюються наші вподобання, першочергові потреби. В 2000 році мало хто мав телефон, зараз він є у кожного. Тому раз на 5 років мали б перераховуватися товари та послуги. Дуже важко сказати, скільки і чого саме людина потребує. Сьогодні фактичний прожитковий мінімум закладений в кошик того часу (2000 року), але в цінах сьогоднішнього ринку, які вдвічі перевищують офіційно затверджений прожитковий мінімум. Офіційний прожитковий мінімум, на якому базуються всі мінімальні державні гарантії, є заниженим удвічі", - пояснила заввідділом дослідження якості життя Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, доктор економічних наук Людмила Черенько в ефірі Українського радіо.
За її словами, ця прірва між цінами почала зростати з 2008 року. На сьогодні існує 296 позицій товарів та послуг індивідуального (продукти харчування, товари гігієни) та сімейного вжитку (меблі), які мають бути закладені в прожитковий мінімум. Але той мінімум, який затверджують у бюджеті - умовна цифра, яка виходить із можливості бюджету. До слова, споживчий кошик - це та ж інтерпретація прожиткового мінімуму. Сама методика є застарілою і перелік товарів та послуг теж давно потребують оновлення.
Споживчий кошик передбачає для однієї людини придбання однієї подушки на 15 років, штанів - на 4 роки, 6 пар трусів і 10 пар шкарпеток на рік, рулон туалетного паперу на місяць. Із продуктів харчування в споживчий кошик додається кава в зернах 500 гр, 95 кг картоплі, 2 кг маргарину та 24 кг цукру на рік, а також 6 кг м'яса та 20 яєць на місяць. Витрати на мобільний телефон у споживчому кошику не закладені.
Базовий дохід родини
Для того, щоб дійсно допомогти малозабезпеченим українцям, у Кабміні планують ввести нову уніфіковану гарантовану соціальну допомогу саме тим, хто її потребує.
"За нашими даними, реальний прожитковий мінімум становить понад 6 тис. грн. Що ми хочемо зробити, щоб його відв'язати від цих обтяжлих факторів, які на сьогодні не дають змоги його реально збільшувати? Просто переформатуємо нашу допомогу по бідності таким чином, щоб це не було прив'язано до цього прожиткового мінімуму, а навпаки, до певного базового доходу родини, який ми гарантуємо на кожного члена сім'ї", - сказала міністр соцполітики Оксана Жолнович в інтерв'ю агентству Інтерфакс-Україна.
За її словами, цей законопроєкт уже опрацьовують у центральних органах виконавчої влади, і є сподівання на швидке подання його на розгляд до Верховної Ради. Тоді цей базовий дохід може бути введеним навіть в наступному році.
"Приблизно такий це матиме вигляд. Базова величина для першого члена сім'ї становить 100% і дорівнює, скажімо, тих самих 6 тис. грн, бо якщо він або вона живуть самі, то мають витрачати кошти на всі базові потреби. Якщо є родина з трьох осіб - мама, тато, дитина, то ми говоримо, що перший має точно мати 100%, другому ми порахуємо 70%, якщо це дитина, то це, звісно, 100%, бо на дитину видатки будуть трішечки більші, якщо це особа з інвалідністю, також 100%, якщо це особа пенсійного віку, але вона має низьку пенсію, це також 100%", - зазначила міністр.
І додала, що потім складуть все, що отримує родина. Якщо в сумі не буде базового доходу на кожного, різницю покриватимуть уніфікованою соціальною допомогою.
Якщо введуть цей новий вид допомоги, то, прожитковий мінімум буде переформатовано у показник для різних прив’язок - штрафів, аліментів тощо. Але все це вирішуватиметься пізніше. Нині ж нагальними для українців є питання, чи вистачить у держави коштів на субсидії в опалювальний період і що буде у цей час з тарифами.
Щодо тарифів, то у Кабміні зазначають, ініціатива стосовно лібералізації ринку газу та електроенергії обговорюється в рамках нещодавно наданих США пропозицій. При цьому не забувають і про малозабезпечених громадян. Тобто уряд має дати можливість компаніям підвищувати тарифи на електроенергію та газ, але - надавати субсидії тим, чиї платежі на комуналку перевищують 15% від заробітку.
"Так, ми вже до цього готові. Ми вже розробили цифровий інструмент, який з листопада повноцінно запрацює", - сказала міністр соцполітики в ефірі телемарафону Єдині новини.
За її словами, українців про право на субсидію сповіщатимуть автоматично, тим, хто отримував цю допомогу від держави, нікуди ходити не потрібно.
В Кабміні вважають, що коштів на субсидії в бюджеті вистачить - на ці потреби на 2024 рік закладено 50 млрд грн.
Галина Гірак