RU
 

Міста-привиди: чому не всі зруйновані населені пункти відбудовуватимуть

Корреспондент.net,  13 жовтня 2023, 13:46
0
2319
Міста-привиди: чому не всі зруйновані населені пункти відбудовуватимуть
Фото: АрміяІnform
То ж в загальному обсязі найбільшу частку збитків складають втрати житлового фонду

Через російську агресію зазнали руйнувань багато населених пунктів. І хоч нині йде потужна підготовка до повоєнного відновлення, не всі зруйновані міста відбудовуватимуть.

Болюче питання

Депутати вже обговорюють, яким чином обиратимуть міста для відбудови.

"Найбільше повністю зруйнованих населених пунктів розташовується на Донбасі. У Луганській області майже повністю зруйновано Сєвєродонецьк, Попасну, Рубіжне, Щастя, Кремінну. На Донеччині практично одні руїни залишилися від Волновахи, Вугледара, Мар’їнки, Лимана. Фактично знищено Соледар. І, звісно, Бахмут. Як ми будемо їх відновлювати і чи будемо - питання болюче", - зазначає народний депутат, голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі Новини.LIVE.

За її словами, на Донбасі підприємства, навколо яких були зосереджені міста та села, вже зруйновані або дуже пошкоджені. Немає підприємства - немає й тих, хто на ньому працює та обслуговує інфраструктуру прилеглих населених пунктів. То ж для міст, створених навколо промислових комплексів, можливість на відбудову залежить від перезапуску цих підприємств.

Крім того, вважає Шуляк, на відбудову також впливатиме й час, який такі населені пункти перебуватимуть у зоні активних бойових дій або під окупацією. Що більше такого часу, то менше мешканців бажатимуть повернутися, адже міста будуть більше зруйнованими, а люди облаштуються вже на новому місці. Не варто забувати і про деокупацію, під час якої можливі нові руйнування.

Народний депутат припускає, що після деокупації сходу України структура цього регіону може значно змінитися - багато малих містечок залишаться порожніми. Щодо маленьких населених пунктів з населенням до 500 мешканців, то навряд чи відновлення там відбуватиметься швидко, зважаючи на кількість бажаючих повернутися. Ключове завдання держави - створювати там умови для розвитку бізнесу, який давав би робочі місця. Буде робота - приїдуть люди, а значить, відбудеться відбудова.

На півдні ж ситуація інша, оскільки це аграрний регіон і робота місцевих мешканців передусім пов’язана з сільським господарством та переробкою сільгосппродукції. Відповідно, відновлення багатьох населених пунктів там ймовірніше.

Загалом же, на думку Шуляк, відбудова знищених війною населених пунктів, де б вони не знаходилися, не може відбуватися виходячи тільки зі статистики руйнувань. Громади мають зробити комплексний аналіз для початку відновлення. Відбудова не повинна відбуватися тільки за статистикою: якщо зруйновано 100 будинків та 20 дитячих садочків, то стільки ж і відновлювати. Спочатку слід визначити, хто там житиме і де люди працюватимуть.

"Найперше потрібно проаналізувати економічну ситуацію. Наприклад, частина бізнесу переїхала з таких територій і частина не повернеться, якісь підприємства закрилися. Це треба враховувати, щоб не сталося так, що у відбудованому місті немає стійкої економіки та робочих місць. Плюс потрібно розуміти, скільки людей залишилося, скільки планує повертатися до зруйнованого міста, скільки вже оселилося в інших містах та не повернуться. До того ж, багато територій заміновано, і на їхнє розмінування можуть піти роки, це теж впливатиме на рішення про відбудову. Всі результати такого комплексного аналізу збиратимуть у програму комплексного відновлення і тільки після цього розпочнеться планування - що, де і в які терміни відновлювати, а що не відновлювати",- каже голова парламентського комітету.

І нагадує, що загалом відновлення зруйнованих міст і сіл не є чимось фантастичним. Варто згадати знищені у роки Другої світової війни, а потім відбудовані Дрезден і Кельн. Можна навести приклад і відбудови Хіросіми, що спочатку здавалася нереальним.

Тим часом вже зараз реалізується програма швидкого відновлення, зокрема, на об’єктах енергетики, будівництві водогонів, спорудженні та відновленні об’єктів інфраструктури, а також на експериментальному проєкті комплексного відновлення шести населених пунктів - Бородянки та Мощуна у Київській області, Тростянця в Сумській, Посад-Покровського в Херсонській, Циркунів у Харківській, Ягідного в Чернігівській області.

"Потреби швидкої відбудови України залишаються на рівні до 15 млрд доларів. Цього року було профінансовано лише частину цих потреб, решта витрат переходять на 2024 рік", - зазначив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час "Години запитань до Уряду" у Верховній Раді.

Руйнівні наслідки

Експерти продовжують фіксувати масштаби руйнувань.Згідно зі звітом Київської школи економіки, станом на червень 2023 року загальна сума задокументованих збитків, завданих інфраструктурі України через повномасштабне вторгнення, оцінюється в 150,5 млрд доларів. Враховані також обрахунки експертів проєкту "Росія заплатить" стосовно збитків інфраструктури України, які спричинив підрив РФ Каховської ГЕС у червні 2023 року.

То ж в загальному обсязі найбільшу частку збитків складають втрати житлового фонду - 55,9 млрд доларів, враховуючи шкоду приблизно на 1 млрд від затоплень та руйнувань внаслідок підриву ГЕС.

За попередніми даними обласних військових адміністрацій, загальна кількість зруйнованих або пошкоджених об’єктів житлового фонду становить близько 167,2 тис. будівель, з них 147,8 тис. - приватні будинки; 19,1 тис. - багатоквартирні, ще 0,35 тис. - гуртожитки. В результаті підриву Каховської ГЕС під ризик затоплення потрапили ще майже 37 тис. житлових будинків, більшість з яких знаходяться у Херсонській області. Найбільших руйнувань зазнав житловий фонд Маріуполя, Харкова, Чернігова, Сєвєродонецька, Рубіжного, Бахмуту, Мар’їнки, Лисичанська, Попасної, Ізюму та Волновахи. До прикладу, за попередніми оцінками, у Сєвєродонецьку пошкоджено 90% житлового фонду, а в таких містах як Бахмут і Мар’їнка майже не залишилося непошкоджених будівель.

На другому місці за сумою збитків - сфера інфраструктури (транспортна, залізнична, дорожнє господарство, авіаційна та портова галузі) – 36,6 млрд. доларів. З початку бойових дій в Україні були пошкоджені 19 аеропортів і цивільних аеродромів, щонайменше 126 залізничних вокзалів і станцій.

Втрати активів бізнесу оцінюються в 11,4 млрд доларів. Від початку війни пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих й середніх приватних підприємств та держкомпаній. Кількість зруйнованих підприємств може бути суттєво вищою, оскільки наразі немає інформації про об’єкти на тимчасово окупованих територіях.

Однією з найбільш постраждалих сфер є освіта: збитки від руйнувань навчальних та виховних закладів складають 9,7 млрд доларів. Пошкоджено майже 3,4 тис. закладів освіти, а 365 зруйновані. Найбільше шкоди від руйнувань та пошкоджень ця сфера зазнала у Харківській, Донецькій, Чернігівській, Запорізькій та Київській областях.

Станом на червень 2023 року збитки, завдані інфраструктурі української енергетики, за попередніми оцінками, складають 8,8 млрд доларів. Ще 8,7 млрд доларів складають втрати аграрного сектору внаслідок війни. Загальна сума збитків від руйнувань та пошкоджень закладів соціальної сфери, науки та охорони здоров’я, культурних споруд, спортивних об’єктів та адміністративних будівель складає близько 5,9 млрд доларів.

Російські окупанти пошкодили 1 447 медзакладів, зруйнували - 190; знищили 664 об'єкти культурної спадщини і понад 500 релігійних споруд різних конфесій.

Разом з тим, Україна через російську збройну агресію стала найбільше замінованою країною у світі. Аналітики припускають, що приблизно на 30% території України, а це понад 67 тис. кв. км, необхідно провести розмінування.

Галина Гірак

ТЕГИ: городаразрушениядома
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі