Незважаючи на воєнний стан, на медичну галузь в бюджеті на 2024 рік закладено більше коштів, ніж вділено цьогоріч. Їх має вистачити не лише на нагальні потреби.
Плюс 24 мільярди
Українавже понад півтора року - у повномасштабній війні, тому пріоритетними для фінансування з бюджету 2024 року є оборона і безпека. В цьому контексті для медичної системи важливо впоратися з новими викликами та зростаючим навантаженням, адже забезпечення потреб медицини - це людські життя.
"В проєкт бюджету на 2024 рік уряд заклав збільшення видатків на охорону здоров’я на 24,4 млрд грн. Загалом вони складають майже 202 млрд грн. Переконаний, що в цей складний для держави період будь-які ініціативи в системі охорони здоров’я повинні, враховуючи потреби ветеранів, створювати можливості універсального доступу до якісної та безоплатної медичної допомоги для всіх українців", - зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
Майже 159 млрд грн із запланованих передбачено на фінансування Програми медичних гарантій, що на 16 млрд грн більше, ніж минулоріч. Це дасть можливість розробити тарифи для хірургічних і опікових пакетів, а також пакети психологічної підтримки та психіатричної допомоги. Як наслідок повномасштабної війни вже спостерігається збільшення кількості пацієнтів за цими напрямами, та прогнозується збереження такої ж динаміки. Також на 90 млн грн збільшать програму реімбурсації для відшкодування вартості лікарських засобів, зокрема, для лікування розладів психіки та поведінки.
Крім того, у 2024 році в Програмі медичних гарантій вперше з’явиться пакет допоміжних репродуктивних технологій, на який закладено понад 1,5 млрд грн. Це сприятиме вирішенню проблеми безпліддя, випадки якого збільшилися після повномасштабного вторгнення. Ще один важливий напрям, що активно розвивається та потребує підтримки з боку держави, - трансплантація. З напступного року фінансування пересадки органів переходить з експериментального проєкту в програму медичних гарантій.
Загалом коштипрограми медгарантій направлять на:
- первинну медичну допомогу;
- екстрену меддопомогу;
- спеціалізовану допомогу в амбулаторних та стаціонарних умовах з урахуванням пріоритетних послуг та станів;
- послуги психологічної підтримки та психіатричної допомоги;
- трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів;
- паліативну медичну допомогу та медичну реабілітацію;
- реімбурсацію вартості лікарських засобів та медвиробів.
Неонатальний скринінг і пільгове зубопротезування
Ще 749 млн грн бюджетних коштів передбачено на запуск пілотного проєкту з пільгового зубопротезування для людей, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.
У МОЗ також зазначають, що 9,4 млрд грн буде виділено на централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів. У 2024 році вперше планується здійснити централізовану закупівлю слухових апаратів з функцією налаштування з наближенням до місця проживання пацієнта на суму 32,1 млн грн. Передбачається також закупівля медвиробів для лікування травм, у тому числі й бойових, на загальну суму 599,1 млн грн. Йдеться про травматологічні пластини з гвинтами, стрижні, системи фіксації. Також будуть збільшені видатки на ендопротези та набори для імплантації.
Майже 2,8 млрд у бюджеті на 2024 рік передбачено на закупівлю новітнього медобладнання. Один із пріоритетів, що розглядається, - продовження роботи над удосконаленням онкологічної допомоги. Цього року Міністерство закупило лінійні прискорювачі, наступного - планує приділити увагу діагностиці шляхом закупівлі циклотронів для виробництва радіо-фарм-препаратів, які використовуються для проведення діагностики ПЕТ-КТ (позитронна емісійна комп’ютерна томографія). Це сучасний метод діагностики пухлин, що використовується в онкології для ранньої діагностики ракових захворювань, оцінки поширеності пухлинного процесу та ефективності хіміє- та променевої терапії.
На 83,6 млн грн збільшать видатки на програму розширеного неонатального скринінгу. Це комплексне обстеження новонароджених спрямоване на виявлення у немовлят 21 рідкісної генетичної та вродженої патології. Воно безоплатне й доступне для українських пацієнтів від жовтня 2022 року. Програма вже показала свою ефективність: обстеження пройшли близько 100 тис. новонароджених.
Планується виділити 300 млн грн на модернізацію медзакладів. А, готуючись до різних сценаріїв ймовірних терактів ворога, буде посилено систему реагування на надзвичайні події у сфері громадського здоров’я - на це передбачено майже 550 млн грн.
1,4 млрд грн в бюджеті-2024 закладено на реформу обласних бюро судово-медичної експертизи. Це дозволить провести необхідну реорганізацію. Йдеться про створення централізованої мережі судово-медичних установ у сфері управління МОЗ України: зараз триває процес переведення регіональних підрозділів з комунальної форми власності до державної.
Заважає тінь
В парламенті вважають, що останніми роками, незважаючи на війну, проводиться системна робота над тим, щоб поступово збільшувати фінансування сфери охорони здоров’я.
"На 2022 рік до бюджету заклали рекордні показники, що дозволило підвищити медикам зарплату до рівня, визначеного президентом (20 тис. грн - для лікарів, 13,5 тис. грн - для середнього медперсоналу). Навіть під час війни уряду разом із міжнародними партнерами вдалося зберегти стабільне фінансування медицини", - зазначив народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.
Попри те, що в медичній галузі є позитивні зміни, в експертному середовищі говорять і про системні проблеми, які заважають охороні здоров’я стати дійсно доступною для громадян та ефективною для держави.
За словами керуючого партнера та головного економіста організації Ukraine Economic Outlook Михайла Кухара, який організував експертну дискусію на YouTube-каналі, в Україні на охорону здоров’я та медпослуги спрямовується близько 10 % ВВП - це приблизно на рівні країн ЄС. Але з цих коштів державне фінансування становить 3,5 % ВВП, близько 7 % - самостійні витрати українців, включно із так званими тіньовими платежами, повідомляє УНН.
"Прозорість інвестицій в Україну дуже турбує європейських колег, тому що йдеться про тисячі різних проєктів і мільярди доларів та євро інвестицій. Існує ризик, що міжнародні організації не будуть поспішати інвестувати. Зважаючи на це, потрібно все максимально виводити з тіні", - зауважила народний депутат, член парламентського комітету з питань бюджету Анна Пуртова під час цієї дискусії.
На думку педіатра-неонатолога, керівника Харківського регіонального перинатального центру Ірини Кондратової, розвиток охорони здоров’я гальмує низький професійний та управлінський рівень "червоних директорів"державних і муніципальних закладів.
"Я б усе, що можна, децентралізувала. Усе, що можна, - віддала б приватному сектору. Тому що в комунальних і державних закладах немає менеджменту: лише поодинокі керівники комунальних закладів мають бізнес-освіту. Більшість проблем медичної галузі криються в проблемах менеджменту", - зазначає вона.
Тим часом екс-міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі бачить майбутнє української медицини у взаємодії держави та приватних медзакладів.
"Майбутнє України - це приватна медична система. Держава закуповує у приватних медичних закладів послуги для населення в межах програми медичних гарантій. А перед цим слід знайти "золоту середину"щодо вартості таких послуг", - підсумував екс-міністр.
Галина Гірак