Україна отримала і вперше застосувала ATACMS. Чи змінить це "паритет" на фронті, про який говорить багато експертів, й чому обрали аеродроми Луганську та Бердянську? А також - чи можемо ми отримати їх більші партії?
У тумані війни
Історія з виділенням Україні американських далекобійних ракет ATACMSтягнеться вже півтора року. З останніх подій: Комітет із закордонних справ Палати представників Конгресу США 21 червня ухвалив проєкт резолюції, який закликає уряд передати Україні ATACMS. 22 вересня телеканал NBC News поінформував, що президент США Джо Байден під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським пообіцяв надати "невелику кількість" ATACMS, однак офіційного повідомлення з Білого дому тоді не було. Й ось, нарешті, сталося.
Першим про те, що українські військові 17 жовтня завдали удару по позиціях російських окупантів американськими далекобійними ракетами ATACMS, повідомило видання The Washington Post. У своєму матеріалі газета зазначила, що у Telegram-каналі Сил спецоперацій ЗСУ поінформували про "прицільні удари по аеродромах і вертольотам російських загарбників поблизу тимчасово окупованих Луганська та Бердянська".
У той же день президент Володимир Зеленський підтвердив використання ATACMS українськими військами на полі бою.
"Дякую всім, хто воює й працює заради України! Дякую всім, хто допомагає! І сьогодні особлива вдячність Сполученим Штатам. Наші домовленості з президентом Джо Байденом виконуються. Виконуються дуже влучно - "Aтакамси" себе показали", - сказав Зеленський під час відеозвернення.
А головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний "додав вогника", показавши запуск американської ATACMS українськими військовими. Відповідне відео генерал оприлюднив на своїй сторінці у Facebook.
"ATACMS. Робота наших воїнів. Дякую вам за службу! Дякую партнерам за підтримку", - підписав ролик Залужний.
У Силах спеціальних операцій заявляли, що у тимчасово окупованих Бердянську і Луганську вночі 17 жовтня знищено дев'ять вертольотів, частина протиповітряної оборони, арсенал і "десятки" росіян. Пізніше з’явилися супутникові знімки, зокрема, Луганського аеродрому: візуальні підтвердження показують там щонайменше п’ять гелікоптерів, котрі отримали пошкодження різного ступеня. Також є ймовірність, що уражені й інші обʼєкти, але поточна роздільність здатність супутникових знімків не дозволяє повністю оцінити це.
За даними The New York Times, США дійсно нині передали Україні усього близько двадцяти далекобійних ракет ATACMSіз касетними боєприпасами. Як зазначає видання, посилаючись на двох західних чиновників, поставка ракет трималась у тайні через побоювання російської атаки, а також - аби заскочити російські війська зненацька.
Втім, блогер-мільйонник Майкл Накі у своєму YouTube-каналі вказує, що "тепер будь-яка інсайдерська інформація про кількість ракет, про переозброєння України має небагато сенсу".
"Бо ми впевнилися, що є поставки, котрі публічно не оголошуються. Й, можливо, в України двадцять ATACMS, а може й двісті, ми не знаємо. Військові аналітики, у принципі, говорять, що там навряд чи багато цих ракет, адже у самих Сполучених Штатів їх не те, щоб навалом. Однак уся публічна інформація про кількість ATACMSдоволі стара, чесно кажучи. Тому мені не здається, що на неї можна посилатися як на актуальну: тут давайте визнаємо, що це такий "туман війни", за котрий пробратися поки неможливо. Будемо сподіватися на краще, на те, що ATACMSв України тепер багато і вони зможуть бити по різних цілях на окупованих територіях. Але готуватися до гіршого. Тобто, виходити з того, що в України тепер "безліміт" ATACMSі вона буде бити ними направо-наліво, не доводиться. Коли ми займаємось аналізом розкладів військової діяльності, потрібно виходити з гірших, а не з кращих розкладів", - уточнив Накі.
Паралізовані гелікоптери
Український проект Схеми опублікував супутникові знімки аеродрому окупованого Бердянську. На знімках від 18 жовтня помітна частина злітної смуги, де раніше розташовувалися російські гелікоптери. За словами Накі, оцінка ступеню ураження летоивща та техніки на ньому в українських військових та ворожих ТГ-каналів збігається: помітні мінімум шість тимчасових стоянок, де на більш ранніх знімках були вертольоти ВКС РФ.
"За деякими повідомленнями, серед знищених були дві одиниці Мі-8, дві одиниці Мі-35, а також К-52. Доля інших машин поки невідома, як невідома й кількість загиблих на аеродромі. Варто враховувати по менш обгорілим місцям, що постраждала й обслуговуюча летовище техніка", - уточнив журналіст.
Реакцію Москви на всі ці події складно назвати адекватною, але схоже, що росіянам було справді боляче. Російський диктатор Путін миттєво "включив блазня", запропонувавши Байдену забрати в української держави зброю, а також запросив лідера США на чаювання.
"Навіщо поставляти ATACMS? Нехай заберуть ATACMS, все інше озброєння, сідає за млинці, приїжджають до нас на чаювання. Якщо програна війна - ну про що ми розмовляємо? Навіщо ATACMS? Поставте йому це питання", - заявив Путін.
Втім, що ж втратили окупанти у Луганську та Бердянську? Аеродром Бердянська - це був так званий аеродром підскоку, нагадав майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
"Тобто використовувався, переважно, для гелікоптерів. Для того, аби вони могли швидко долітати до місця використання і там робити певні дії, атакуючи наші позиції. Багато чи мало їх було уражено? 6-9 - це достатньо для одного удару. Велика кількість гелікоптерів, боєкомплекти вибухали декілька годин... І найголовніше, що там пошкоджене летовище. Вони там більше не можуть базуватися,- зазначив він у коментарі УНІАН. - Що стосується луганського аеродрому, то добре, що ми змогли знешкодити кілька гелікоптерів, але в них є можливість відсунути їх далі на територію РФ - до Курська, чи куди вони запланують. В них дальність польоту 480 кілометрів. Це означає - 240 кілометрів в один бік. Але все одно потрібно буде більше часу, аби ці гелікоптери долетіли до лінії зіткнення".
У підсумку, ворог лишається можливості оперативно використовувати бойові гелікопери на лінії зіткнення.
"Учому сенс гелікоптера? За великим рахунком, це зброя швидкого реагування. Тобто, якщо потрібно, вони можуть терміново піднятися та надати вогневу підтримку своїм військам. А коли треба літати півтори-дві години до цілі…Теоретично, це можна використовувати. А практично, немає таких бойових завдань, щоб гелікоптер летів до місця бою 200 кілометрів. Хоча, думаю, вони можуть і це використовувати, але, скажімо, не так активно", - повідомив експерт.
При цьому Гетьман зауважив, що росіянам тепер потрібно буде відводити свої гвинтокрили та військові склади на відстань щонайменше до 200 кілометрів.
" І не факт, що в нас немає ракет, які можуть стріляти на відстань 300 кілометрів", - загадково натякнув він.
Та загалом багато фахівців сходиться на думці, що далекобійні ракети ATACMS не є ніяким Wunderwaffe (тобто, диво-зброєю - ред.). Їх ефективність залежить, скоріше, від кількості одиниць такої зброї, отриманої Україною.
Ірина Носальська