Українські аграрії вже завершують посівну. Окрім війни, фермери стикаються з фінансовими проблемами. Стабільності не додає зернова криза.
Прогнози на посівну
В кінці серпня Міністерство аграрної політики провело опитування щодо планів та підготовки сільгоспвиробників до проведення посівної кампанії озимих під урожай 2024 року. В результаті стало відомо, що переважна більшість аграріїв не планує суттєво змінювати посівні площі під озимими культурами в порівнянні з минулим сезоном.
Зокрема, майже половина фермерів (45%) не планують істотно скорочувати посівні площ озимих культур. При цьому 38% опитаних підприємців можуть збільшити посівні площі. Ще 14% аграріїв зазначили, що цього року не сіятимуть озимі.
У відомстві зазначили, що таке співвідношення в цілому відповідає аграрній практиці в Україні, де щорічно до 20% сільськогосподарських виробників не приймають участь у сівбі озимих культур.
Як свідчать дані опитування, структура озимих культур може зазнати змін. Зокрема, підприємства скоротять частку пшениці та ячменю, але збільшать посівні площі під озимий ріпак. Загалом посівні площі під озимими культурами можуть збільшитися на 0,5 млн га або на 8% порівняно з минулим сезоном. Ключовим фактором розширення посівних площ залишається ріпак, посіви під ним можуть збільшитися майже на 40% до рекордних 1,9 млн га.
Осіння посівна стартувала 6 вересня. Мінагрополітики повідомляє, що станом на середину жовтня українські аграрії посіяли майже 4,5 млн га озимих культур. Загалом сівбу озимих зернових проведено на площі 3 343 тис. га, з яких пшениці посіяно 3 018 тис. га, ячменю — 260 тис. га, жита — 63 тис. га.
За попередній тиждень приріст посіву озимих зернових становить 760 тис. га. У лідерах аграрії Волині – вони вже засіяли 97% від прогнозованих площ.
Сівба озимого ріпаку завершується, вже посіяно 1 124 тис. га. За попередній тиждень ріпаку посіяно 13,4 тис. га.
Проте ще в серпні експерти попереджали про проблеми з осінньою посівною. Заступник голови Всеукраїнської агарної ради Денис Марчук під час брифінгу у Медіацентрі Україна - Укрінформ казав, що у 2023 році треть аграріїв можуть зменшити обсяги посівних площ під озимими або взагалі відмовитись від посіву озимих через проблеми з експортом агропродукції.
"Якщо у нас не запрацює експорт Чорним морем і не запрацюють нормально "коридори солідарності" і дунайські порти, то прогнозую, що від 20% до 30% товаровиробників просто будуть змушені зменшити посівні площі під озимими або взагалі не працювати в цьому сезоні",- сказав він.
Проблеми аграріїв
Однак зернова криза – не єдина проблема аграріїв. Згідно з серпневим опитуванням Мінагрополітики, ключовими викликами впливу на посівну кампанію залишаються дефіцит фінансових ресурсів та низька ліквідність аграрного сектору. Основною проблемою більшість виробників називають невизначеність щодо ринкових перспектив — це більше третини респондентів. Крім того, близько 25% учасників опитування вказали, що зниження економічної мотивації також негативно позначилося на їх очікуваннях щодо посівних та майбутнього врожаю озимих культур.
Також опитування показало, що питання застосування добрив залишається одним з найбільш чутливих для аграріїв. Застосовувати їх у повному обсязі готові великі й середні виробники. Зокрема, рівень внесення добрив очікується на рівні вдвічі меншим за агрономічну потребу (47%). Рівень очікуваного застосування засобів захисту рослин під урожай озимих 2024 року прогнозується на рівні 56% від потреби. Лише 10% опитаних готові застосовувати добрива на рівні 100% від потреби, засоби захисту рослин — на 18%.
Щодо забезпеченості паливом та насінням, то тут схожі тенденції. Найвищу оцінку рівня забезпечення паливом та насінням дають великі та середні виробники. Наразі середній рівень забезпечення паливом оцінюється в 53%, насінням — 60%.
Також не варто забувати про фінансові труднощі.
"Аграрії менше сіють озимих через те, що не вистачає фінансових ресурсів. Площа посівів буде на 20% менша, ніж минулого року",— повідомляє АПК-Інформ з посиланням на слова народного депутата України, члена комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Дмитра Соломчука.
Соломчук нагадав, що для розв'язання проблеми фінансування аграріїв він звернувся до прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з пропозицією створити спецфонд для викупу пшениці в українських аграріїв. На його думку, це дозволить виробникам залучити додаткові кошти для проведення посівної.
Своєю чергою, в Українському клубі аграрного бізнесу в бесіді з Фокусом зазначають, що цьогорічна осіння посівна для наших аграріїв була пов’язана з двома перешкодами. Це брак фінансових ресурсів через низьку ціну на внутрішньому ринку та дорогу логістику та відсутність опадів.
"Через недостатню кількість вологи в ґрунті та очікування дощів, осіння посівна цього року суттєво розтягнулася в часі, і станом на 16 жовтня 2023 року поки що посіяно лише 3 млн га під основною озимою культурою пшеницею. Зазвичай в цю пору посівна вже закінчувалася",— каже аналітик УКАБ Світлана Литвин в коментарі Фокусу.
За її словами, минулого року під пшеницею було засіяно 4,5 млн га, тоді як перед війною – близько 7 млн га. Поточні 3 млн га під посівами озимої пшениці – це ще не фінальна цифра, але, скоріш за все, посівні площі будуть меншими, ніж рік тому, припускає Литвин.
"Цих посівів повністю вистачить під задоволення власних потреб нашої країни, але постраждають обсяги експортних відвантажень",– каже вона.
І ще пару слів про опади. Як зазначається в декадному огляді Гідрометцентру України, період без ефективних опадів у більшості областей України наразі налічує від 40 до 55 днів.
"Умови для початкового розвитку озимини на вже засіяних площах складалися критичні. За спостереженнями агрометеорологів, у більшості випадків через відсутність вологи зерно озимої пшениці не проростає майже місяць",- додали фахівці.
Сприятливі умови складалися лише у Львівській та Волинській областях, де в третій декаді вересня пройшли ефективні дощі, які покращили зволоження верхнього та нижніх шарів ґрунту, що сприяє проростанню зерна та появі сходів.
"Лише за умов достатнього зволоження ґрунту та теплої погоди в другій половині осені пізно засіяні посіви озимих культур зможуть нормально розвинутись перед входом у зиму",- підкреслюється в огляді.
До слова, Міністерство аграрної політики та продовольства України підвищило прогноз щодо врожаю-2023/2024 МР.Так, Україна може зібрати понад 79 млн тонн зернових та олійних культур.
"Погодні фактори залишаються сприятливими та дозволяють підвищити прогноз виробництва зернових та олійних культур до 79,1 млн тонн. Зокрема, цього року українські аграрії можуть зібрати близько 57,5 млн тонн зернових та 21,6 млн тонн олійних",– йдеться в повідомленні.
За попередніми оцінками Мінагрополітики, у 2023 році аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн та кукурудзи – 28,5 млн тонн.
Разом з тим врожай соняшнику прогнозується на рівні 13 млн тонн. Ріпаку, як прогнозується, аграрії зберуть рекордну кількість за останні роки – 4 млн тонн. Рівень виробництва соєвих бобів становить 4,6 млн тонн.
Валерія Шипуля