Старт процесу переговорів про входження України в ЄС може відбутися вже цього року. На думку президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн Україна готова на 90%.
В Єврокомісії задоволені та навіть вражені тим, як Україна в умовах війни проводить реформи та впевнені, що наша країна може досягти амбітної мети про старт переговорів про вступ до ЄС вже цього року.
Амбітний план реальний
Під час візиту до України президентка Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн відмітила прогрес у виконанні реформ, які ми маємо провести аби вступити до Євросоюзу.
“Ви досягли великих успіхів, набагато більших, ніж будь-хто міг очікувати від країни, що перебуває у війні. Ви продовжуєте глибокі реформи, в той час, як воюєте у повномасштабній війні. Мета дійсно є досяжною. Ви можете це зробити, і зробити швидко”, - сказала вона.
На її думку, Україна виконала умови вступу на 90%.
“Ви вже пройшли цей шлях на 90 відсотків. Ми будемо продовжувати надавати всю технічну та політичну підтримку, яка вам необхідна. Переконана, що ви можете досягти вашої амбітної мети. Щоб історичне рішення відкрити процес переговорів про входження відбулося вже цього року”, - додала фон дер Ляєн.
Вона зауважила, що рік тому, коли Єврокомісія представила свої сім рекомендацій для України як для країни-кандидата на входження до ЄС, багато людей вважали їх надто амбітними. Але реакція України була надзвичайною. Всі демократичні інституції країни були мобілізовані для того, щоб виконати волю народу України. В результаті в Україні відбулася реформа конституційного правосуддя, був обраний склад Вищої ради правосуддя, прийнята Антикорупційна програма. Помітний прогрес був досягнутий у боротьбі з відмиванням грошей та у заходах з обмеження впливу олігархів на громадське життя. Це ж стосується нового закону про медіа та розв'язання питання щодо прав національних меншин.
“Ви довели, що українська демократія може досягати результату. Широта та глибина реформ, через які ви пройшли, вражає….Ми знаємо, що це не завжди було просто. Але це нормальний шлях для будь-якої демократії. Ми дискутуємо. Ми не погоджуємося, і ще більше дискутуємо. Ми знаходимо рішення. І наприкінці досягаємо результату”, - зазначила президентка ЄК.
Водночас вона нагадала про реформи, які Україні все ще потрібно завершити. Україна, на її думку, потребує продовження навіть більш потужних зусиль у боротьбі з корупцією, прийняття закону про лобіювання, зміцнення середовища з декларування доходів у двох сферах, а також вирішення решти рекомендацій Венеціанської комісії щодо національних меншин, включаючи у сфері освіти.
“Це заходи, які необхідно зробити для повного завершення “семи кроків”, - резюмувала Урсула фон дер Ляєн.
Україні не потрібні послаблення
Своєю чергою президент України Володимир Зеленський на спільній пресконференції з президенткою ЄК Урсулою фон дер Ляєн сказав, що Україна не просить для себе послаблень на шляху до Євросоюзу і виконує всі рекомендації Європейської комісії, надані нашій державі.
“Рекомендації, необхідні для початку переговорів щодо членства, ми реалізували. Це стосується і верховенства права, і захисту людських прав та свобод національних спільнот, більшої прозорості в роботі державних інституцій та посилення антикорупційної інфраструктури”, - відмітив президент.
Зеленський запевнив, що робота над реформами в Україні триває. Так, у Верховній Раді України вже зареєстровано законопроєкт щодо Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який додасть антикорупційній системі можливостей працювати ефективно.
Крім того, готується законопроєкт про лобізм, який зробить прозорішими політичні процеси та надійно захистить державу від деструктивного впливу олігархів та інших осіб, що намагаються обійти верховенство права.
Триває робота щодо цифровізації державних послуг і самого функціонування державних інституцій.
“Україна буде максимально готова і до початку переговорів з Євросоюзом щодо вступу, і згодом до повноправного членства в ЄС”, - запевнив глава держави.
На думку президента, приєднання України до ЄС дуже важливе не лише для нашої країни, але й для Європи.
“Коли ми почнемо переговори про членство України - я в це дуже вірю, - це означатиме кілька принципових речей. Перше: вже не буде сірих геополітичних зон у Європі. Друге: ми забезпечимо нову основу для зростання й України, і всіх європейських країн. І третє: ми гарантуємо нашій державі та українському народу реальну економічну та соціальну безпеку. Таку безпеку, яка відповідає нашим цінностям - цінностям європейців”, - зазначив Зеленський.
Строки вступу
Міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина налаштована оптимістично щодо подальших кроків України після початку переговорів про вступ.
“У нас є чітке розуміння, що держава може бути повністю готовою до вступу в ЄС протягом двох років від початку переговорного процесу”, - сказала вона.
Своєю чергою заступник директора Центру Нова Європа Сергій Солодкий до заяв про “вступ до ЄС за два роки” ставиться обережно.
За його словами, багато чого буде залежати перш за все від української влади. Втім, наразі малоймовірним виглядає те, що Києву вдасться за два роки впровадити всі необхідні реформи, оскільки всього сім кандидатських рекомендацій виконувалися близько року. Але, як зазначив експерт, при наявності політичної волі цей процес можна пройти швидко та якісно.
Водночас в ЄС називають не такі оптимістичні терміни вступу, як в Україні. Так, голова Євроради Шарль Мішель заявив, що Україна може стати членом ЄС у 2030 р., якщо “обидві сторони зроблять свою домашню роботу”.
Реформування ЄС паралельно зі вступом
Аби прийняти Україну та інші країни у свої ряди ЄС і сам має реформуватися. Офіційними кандидатами на вступ до Євросоюзу наразі є сім країн: Албанія, Молдова, Північна Македонія, Сербія, Туреччина, Україна та Чорногорія. Річ у тому, що якщо цього не зробити, то Союз просто фінансово не потягне нових членів.
Як сказала міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок, блоку необхідно продовжити внутрішні реформи, щоб мати можливість функціонувати з більш ніж 30 членами.
Серед пропозицій щодо реформування ЄС є як вигідні Україні, так і ні. До перших відноситься голосування за важливі рішення не одностайно, як зараз, а більшістю голосів. Це дозволило б не зважати на позицію європейських країн, які не досить дружньо ставляться до України, як то Угорщина. До другого - різний ступінь інтеграції. Одні країни будуть в ядрі ЄС з “шенгеном” та єдиною валютою, інші будуть асоційованими членами та матимуть доступ до єдиного європейського ринку, а треті - входитимуть до Європейського політичного співтовариства і матимуть політичну та економічну співпрацю з іншими державами-членами.
В Києві ж виступили проти можливості такого підходу щодо України. На такі ідеї критично відреагував прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль. Він сказав, що Україна не погодиться на “другосортне” членство в Євросоюзі.
На думку, політолога Олесі Яхно вступ України в Євросоюз може відбутись паралельно із реформою самого ЄС.
“Варто відзначити позитивне: було ухвалено політичне рішення на рівні усвідомлення – альтернатива того, що не буде членства в України, Молдови, Грузії та Балкан – є гіршою для самого ЄС, ніж ті складнощі, які є,– вказує експерт.
Водночас верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель відреагував на побоювання Києва стисло та ємко: “Членство - це членство і крапка”.
Вікторія Хаджирадєва