Шлях України до повноправного членства в ЄС триває. Після прийняття рішення ЄК на нашу країну чекає ще багато випробувань.
Спеціально для України Єврокомісія розробила нову процедуру вступу до ЄС. Технічні питання будуть розглядатись разом з політичними рішеннями, що має прискорити наш вступ. Але є неочікувані вимоги.
Пришвидшений вступ України до ЄС
8 листопада поточного року ЄК прийняла доленосне для України рішення про початок переговорів з Україною про вступ до ЄС.
Але головне - спеціально для України ЄК розробила новий механізм вступу.
Як пише “Європейська правда”, раніше в ЄС діяла покрокова процедура відкриття переговорів. Спершу так звана міжурядова конференція держав-членів ЄС затверджувала технічний документ під назвою “переговорні рамки”, без якої переговори не могли початись у принципі. Це штучно гальмувало початок переговорів, приміром, для Албанії та Північної Македонії. Вони отримали політичне рішення про початок переговорів ще у березні-2020, але через проблеми з політичними вимогами чекали на затвердження “рамки” понад два роки – до червня-2022-го.
У випадку з Україною ЄК врахувала нову реальність і запропонувала паралельний підхід у переговорах замість покрокового. Це означає, що проміжні, технічні етапи – а саме підготовка переговорної рамки і скринінг законодавства – розпочнуться вже у грудні 2023 р., щойно з’явиться політичне рішення саміту ЄС, де має бути схвалена пропозиція Єврокомісії почати переговори з Україною.
“Комісія готова розпочати підготовчу роботу, зокрема аналітичну перевірку на відповідність українського законодавства (скринінг) і підготовку рамки переговорів”, – йдеться в офіційно затвердженому документі.
Чотири вимоги
Але в бочці меду є й краплина дьогтю. Річ у тім, що Україні доведеться виконувати вимоги. Про більшість з них ми знали ще до прийняття рішення ЄК, водночас в остаточній редакції додались нюанси, яких Київ не очікував.
Тож, у рішенні ЄК названо чотири вимоги, які Україна має виконати до березня 2024 р. Для цього Верховна Рада має: ухвалити урядовий законопроект про збільшення штатної чисельності НАБУ;
виключити із закону про запобігання корупції положення, які обмежують повноваження НАЗК щодо перевірки “вже перевірених” активів та майна, придбаного декларантами до вступу на державну службу; ухвалити закони, щоби втілити рекомендації Венеційської комісії щодо законів про національні меншини, про державну мову, медіа та освіту; ухвалити закон, який врегулює лобіювання “за європейськими стандартами”.
Дві перші умови Україна не встигла до кінця виконати до 8 листопада. Обидві вони стосуються антикорупційних заходів. Відповідні законопроекти розроблені, ВР залишилося їх прийняти. Тож сюрпризу тут немає.
Однією з умов ЄС для переговорів щодо членства України є скасування “правок Лозового”.
Для переговорів щодо вступу в ЄС Україна має змінити норми законодавства, які уможливлюють процесуальні затримки і встановлюють нереалістичні обмеження щодо строків досудового розслідування справ про корупцію. Мова йде про так звані “правки Лозового”. Про це повідомив голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
“Реальність же така, що “рішення у справах про високорівневу корупцію” полягатимуть у закритті цих справ “правками Лозового”, - пише Шабунін.
Як зазначає керівник ЦПК, в ЄС добре розуміють цю проблему, тож окремою вимогою зазначили у звіті - переглянути норми Кримінально-процесуального кодексу (КПК) та Кримінального кодексу України (ККУ), які уможливлюють процесуальні затримки і встановлюють нереалістичні обмеження щодо строків досудового розслідування (маються на увазі ті самі “правки Лозового”).
Неочікувані вимоги
Щодо ще двох умов ЄК, то тут є нюанси, яких Київ не очікував.
Умова щодо нацменшин, на думку України, занадто розмита. За інформацією “ЄвроПравди”, щодо цього до останнього тривала дипломатична боротьба: Київ наполягав на більшій конкретизації. Однак пункт лишився вигідним для угорської сторони, яка наполягала на такому формулюванні.
Це дасть можливість угорцям маніпулювати цим питанням та шантажувати і Київ, і ЄС відмовою голосувати на користь України. Водночас відомо, що за свій голос прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не раз вимагав якихось плюшок від ЄС у вигляді фінансування потреб країни, а від України – поступок у виключення своїх банків та фірм з санкційних списків. Тож питання з Угорщиною не можна назвати таким, що не можна вирішити.
До речі, Україна вже відправила Угорщині дорожню карту того, як можна розв’язати суперечки з питання нацменшин.
Про це заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.
“Ми передали їм детальну дорожню карту, як ми бачимо розв’язання питань, які ставляться угорським урядом”, - заявила вона.
За її словами, Україні було важливо, щоб у звіті Єврокомісії не відчувався “угорський слід”, і щоб звіт був неупередженим.
“І я хочу звернути увагу, що Європейська комісія у своєму звіті підтвердила прогрес України, підтвердила, що права національних меншин відповідають Копенгагенським критеріям, які виставляють країнам-членам Євросоюзу”, - зазначила віцепрем'єрка.
А ось четверта вимога важка для виконання. В “ЄвроПравді” вважають, що вона створює прецедент, що загрожує Україні проблемами у подальших переговорах. Йдеться про те, що ЄК пропонує поставити переговори про членство у залежність від того, чи ухвалить Україна закон про лобіювання. Цю вимогу у Брюсселі пояснили тим, що це зменшить вплив олігархів в Україні – а антиолігархічний критерій справді входив до переліку з “семи кроків”, які ЄС визначив для Києва у червні 2022 р.
Такий законопроект справді існує, його розробили в НАЗК. Водночас такої вимоги не було в антиолігархічному критерії під час попередньої оцінки з боку ЄК. Його додали лише зараз і навіть
в ЄС відсутні “європейські стандарти лобіювання”, про які згадує ЄК. Не існує ані спільної європейської регуляції, ані єдиного підходу країн ЄС.
Тож ми маємо ситуацію, коли перед Україною ставлять вимогу, яка не ґрунтується на європейських нормах і якої не було у попередніх зобов’язаннях перед ЄС.
Умов не треба боятися
Водночас у владі нових умов не бояться. Так, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Європейська комісія в захопленні від тих змін та реформ, які відбулися в Україні в умовах повномасштабної війни. В Євросоюзі звертають увагу насамперед не на кількість виконаних умов, а на результат.
“ЄК не мислять категоріями кількості виконаних рекомендацій. Суть в кінцевому результаті - у якості проведених реформ”, - сказав він.
Міністр також застеріг українців від розповсюдження “незрозумілої” інформації про кількість умов від ЄС, оскільки такі дані, за його словами, покликані “перетворити перемогу на зраду”.
Крім того, на нашому шляху до повноправного членства в ЄС ще буде багато умов і в цьому немає нічого страшного, бо це наближає нас до ЄС.
За словами Кулеби, Україна має звикати до “реального переговорного процесу щодо вступу до ЄС”.
“Чим ближче ми будемо до членства, тим більше буде задач та роботи і в України, і в Європейської комісії. У наших відносинах завжди буде список від ЄС - а зробіть ще ось це. Ми ж робимо багато речей не тому, що нас просять, а тому, що ми розуміємо: це нам самим потрібно. Тому треба звикати до нової модальності відносин між Україною і ЄС”, - сказав Кулеба.
Вікторія Хаджирадєва