Вітер змін: в Європі перемагають ультраправі

Все частіше на виборах в Європі перемагають політики ультраправих поглядів. В першу чергу, громадяни обирають їх через кризу з мігрантами. Але й для України такі зміни – погана новина.

Настрої змінюються по всій Європі

Нагадаємо, що нещодавно на парламентських виборах у Нідерландах перемогла антиєвропейська ультраправа Партія свободи (PVV) під керівництвом Герта Вілдерса, який виступає проти передачі зброї Україні та має значний відрив від конкурентів.

Та це лише ланка з ланцюга виборів в ЄС, де впевнено перемагають ультраправі. В липні цього року аналітики LBнагадували, як змінились погляди європейців. Наприклад, в Угорщині на виборах вчетверте перемагає одіозний Віктор Орбан та його партія Фідес.

Парламентські вибори у Франції дали можливість Марін Ле Пен зібрати величезну впливову фракцію в Національних зборах. Її ультраправа партія Національне об'єднання отримала аж 89 місць, чого ще кілька років тому взагалі не можна було уявити.

Вражає рівень підтримки праворадикальної Альтернативи для Німеччини – пишуть, що зараз він складає 18%.

Нагадаємо і про перемогу у вересні 2022 року партії "Брати Італії" на чолі з Джорджі Мелоні. Ще кілька років тому "брати" позиціонували себе неофашистською політсилою.

Зазначимо, що у Греції за останні 50 років відразу три ультраправі партії увійшли до парламенту. Це абсолютний рекорд.

Також останні вибори свідчать що "направо" задивляються і у Фінляндії, Швеції, Іспанії. З кожним роком підтримка лівих падає.

До слова, навіть досвідчених аналітиків здивувала показова ситуація у Ірландії, яка, в принципі, не дуже шанує правих політиків. Нагадаємо, у столиці Ірландії спалахнули масові сутички після того, як трьох дітей та шкільного асистента поранили біля школи. На них напав невідомий з ножем. Вважаючи, що це був емігрант з Алжиру, на вулиці вийшли мітингарі: вони трощили поліцейські автівки та автобуси. Лунали антиемігранські заклики. Начальник поліції Республіки Ірландія звинуватив у заворушеннях у центрі Дубліна "божевільну, хуліганську фракцію, керовану ультраправою ідеологією".

"У Дубліні лопнув політичний нарив, частина суспільства втомилася від проблем, пов'язаних з міграцією. І тут на тлі такого дикого нападу на громадян з ножем, найбільш "гарячі голови" вирішили, що якщо влада не може захистити людей, то вони почнуть захищати себе самі",- каже в розмові з Апострофом експерт із діяльності спецслужб Іван Ступак.

За словами експерта, зростання антимігрантських та антиісламських настроїв простежується практично по всьому європейському континенту. Багато в чому останні сплески були спровоковані жахливою атакою ХАМАС на мирних ізраїльтян, включаючи і дітей.

Але чому змінились політичні смаки по всій Європі?

Причина не лише в мігрантах

На Заході намітилася тенденція, коли виборці голосують за відвертих радикалів і правих популістів, зазначає заступник директора з науки Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.

"Проблеми з мігрантами – лише одна з причин, що лежить на поверхні, але є й інші фундаментальні чинники: нездатність людини швидко адаптуватися до цифрових трансформацій, вкрай великий потік інформації, зміна умов проживання в місті. Люди в розгубленості і не можуть раціонально "переварити" інформацію, що надходить. Це автоматично включає емоційні механізми, які дуже давні за своєю природою: "бий", "біжи" або "затаїся". Тільки в умовах сучасного суспільства та демократії це все трансформується у "бий-біжи" чи "проголосуй за популіста", який запропонує тобі легкі вирішення складних проблем",- каже експерт в коментарі Апострофу.

Не варто також забувати і про роботу росіян в пропаганді ультраправих ідей.Як зазначив радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк в ефірі 24 каналу, у Кремля була багаторічна програма, яка спрямована на дестабілізацію в західних країнах. Одним із прикладів є криза на фінському кордоні, куди Росія відправляє пакистанських та афганських мігрантів. Подібна ситуація фіксується і на кордоні з Польщею останні 2 роки.

"Це абсолютно зрозумілий процес. Різкий поворот "вправо" очевидний, і в це досить системно вкладалася Росія",- заявив радник глави ОП.

Окремо було зазначено, що Європа багато років намагалася побудувати мультикультурне суспільство, і мігранти мали допомогти подолати дефіцит робочої сили, проте Володимир Путін почав використовувати це на свою користь. Він тиснув на західні демократії і в результаті до влади приходили не класичні інтелігентні політики, а жорсткі партії.

Як зазначає нардеп Єгор Чернєв, майже всі ультраправі й деякі просто праві партії Європи дійсно симпатизують Путіну.

"Для них він як був, так і залишається однією з ікон світового консерватизму",– зазначає політик на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, Європа поступово рухається до політичної ситуації 30-х років минулого століття.

"Результати виборів у Нідерландах, а до того у Словаччині та Швейцарії, протести в Ірландії – залізний симптом того, що в найближчі роки Європа буде суттєво правішати. На черзі – Швеція, за нею – Франція, Німеччина й інші європейські країни. Цей процес є закономірним, адже історія розвивається циклічно, але цього разу на циклічність наклалася ще і провальна міграційна й мультикультурна політика",– підкреслює Чернєв.

На що чекати Україні

"Зростання радикальних настроїв активно використовується різного роду популістами, які разом з антиісламськими або антиміграційними гаслами просувають ідеї, спрямовані проти України: відмова постачати озброєння, приймати до ЄС, сюди ж варто віднести абсолютно ліцемірні заяви про необхідність розпочати "переговори" з Кремлем під начебто гідними приводами. Такі настрої, на жаль, стають електоральним драйвером, як це сталося днями в Нідерландах, де парламентські вибори виграли євроскептики щодо Києва", – каже Іван Ступак.

Але не треба бути занадто вразливими, застерігає аналітик Юрій Богданов в своєму Telegram. Він нагадав, що Україна не в центрі політики інших держав і світу. І протистояння ізоляціоністів з глобалістами, екстремістів з поміркованими — це тренди і процеси набагато масштабніші ніж наша війна. Богданов на прикладі перемоги Герта Вілдерса пояснив, чому не варто поспішати з висновками про вибори в ЄС.

"Підтримувати Україну - позиція переважної більшості нідерландської еліти. Тому, навіть якщо Вілдерс сформує коаліцію під купу обмежень з боку партнерів, допомогу Україні він навряд зможе відкотити. Для нас головним викликом лишаються американські вибори",– пише Богданов.

Він додав, що основа європейської системи — не персоналії і не емоції, а інститути і процедури.

"Іноді повільні і через внутрішні запобіжники дуже обережні, але сталі і перевірені часом. Тому так, і Сі, Путін, і інші популісти з авторитарним креном (Орбан, Трамп, Вілдерс, Фіцо, ПіС) можуть штурмувати інституції. І не дуже ймовірно, що їм вдасться їх зламати. Хоча і змусять усіх понервувати. Власне, вже змушують", ­­– зазначає він.

Як пише Чернєв, майже всі, за рідким виключенням, ультраправі партії Європи налаштовані проти України, оскільки вважають її маріонеткою лівих, глобалістів та ідейно ворожою країною. Крім того, для ультраправих партій Україна є потенційним джерелом додаткових мігрантів, яких вони бачити в себе не хочуть.

На думку нардепа, в цій ситуації варто налагоджувати співпрацю хоча б на парламентському рівні з усіма європейськими силами, включно з правими. Інакше раптом може настати момент, коли в Європі ми залишимося самі.

"Ми маємо пояснити європейським та американським правим, що у війні з Росією ми захищаємо не глобалістів, не ліві ідеї, а власну землю, традиції, цінності, мову, тобто все те, що і для них має принципове значення. Ми маємо також пояснювати їм на конкретних прикладах штучність путінського консерватизму і його антиєвропейську спрямованість, включаючи цілеспрямовану ісламізацію Росії, орієнтацію на Китай, переслідування там правих сил тощо",– зазначив Чернєв.

Валерія Шипуля