Корреспондент.net,
29 листопада 2023, 12:30
Фото: НБУ (ілюстративне фото)
Банки фіксують відновлення попиту на кредити
В Україні на тлі зниження облікової ставки дешевшатимуть споживчі кредити. Як це вплине на банківську сферу та загалом на економіку країни?
В Україні ухвалили зміну правил видачі мікрокредитів. Банкіри вважають, що це призведе до того, що банки почнуть змагатися за клієнтів, кредитування стане більш доступним і все це позитивно вплине на економіку країни.
“Швидкі кредити” подешевшають
В Україні схвалили кардинальну зміну правил видачі мікрокредитів (так званих “швидких кредитів”). Зокрема, відсоткові ставки за ними уріжуть до 1% на день (зараз сягають і 5%), а позичальників почнуть перевіряти на платоспроможність.
Відповідний законопроект № 9422 депутати Верховної Ради прийняли в другому читанні та в цілому наприкінці поточного місяця.
“Законопроектом обмежується відсоток для мікрокредитів, захищається позичальник від свавілля з боку кредитних установ. Виконуються міжнародні зобов'язання України щодо регулювання ринку небанківських фінансових послуг”, – повідомив голова податкового комітету Данило Гетманцев.
Відомо, що законопроект розробив НБУ, грунтуючись на аналізі скарг громадян на мікрокредитні організації.
За даними НБУ, середній розмір денної ставки за мікрокредитами зараз становить 2,5-5%. Тобто навіть зі ставкою 2,5%, позичивши 5000 грн “до зарплати”, вже через два тижні доведеться повернути 6750 грн. Також існують МФО, які зловживають довірою громадян та через дії яких українці потрапляють у боргові ями. Річні ставки за деякими такими позиками можуть досягати 650%.
Мінімальна зарплата в Україні сьогодні складає 6700 грн на місяць до оподаткування, або 5393,5 грн після вирахування податків. Доступний дохід за 14 днів для особи з мінімальною зарплатою складає 2697 грн. Таким чином, людині, яка отримує мінімальну зарплату, доведеться віддати понад 60% свого доступного доходу за два тижні використання такого кредиту.
Враховуючи, що сукупна вартість кредиту для малозабезпечених споживачів не повинна перевищувати 20% їх доходу, мікрокредити в Україні виявляються втричі дорожчими, ніж має бути. Новий закон змінить цю ситуацію та заборонить вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, які не вказані в кредитному договорі.
“Те, як сьогодні надаються мікрокредити, - це фактичне нехтування прав споживачів, підштовхування їх до боргової ями, надприбуткова бізнес-модель для фінустанов, яка фактично калічить життя людей”, - підкреслив голова НБУ Андрій Пишний.
Позитивні зрушення
Банкіри вважають, що з розвитком споживчого кредитування зростатиме і кількість виданих кредитів.
“Залежно від економічних та військових умов у грудні 2023 р. в Україні можуть сформуватися тенденції кредитного ринку і на наступні 2-3 місяці: разом із розвитком споживчого кредитування зростатиме і кількість виданих кредитів”. - сказав директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку Дмитро Замотаєв в коментарі OBOZ.UA.
За підрахунками банкіра, у 2024 р. кількість виданих кредитів у порівнянні з 2023 р. може зрости щонайменше в 1,5-2 рази і досягти довоєнних значень.
За словами Замотаєва, можна сказати, що очікується новий довготривалий тренд: зниження відсотків за споживчими кредитами з посиленням конкуренції між банками за споживача.
Покращення у кредитуванні позитивно вплинуть не лише на банківську систему, але й на економіку України в цілому.
“Доступність кредитування є показником не просто стабільності, а й сталого розвитку країни. Згідно з прогнозами, попри війну, у 2024 р. ситуація в економіці покращуватиметься, що позначиться на загальних доходах громадян, і це побічно впливатиме на розвиток споживчого кредитування”, – пояснив Замотаєв.
Які кредити популярні?
Найпопулярнішими позиками на покупки товарів в Україні залишаються кредити за банківськими картками. У 2024 р. різких змін у цьому сегменті, ймовірно, не відбудеться. На думку Замотаєва, банки в переважній більшості працюватимуть із постійними клієнтами, яким і підвищуватимуть ліміти та покращуватимуть умови кредитування. Водночас кредитування нових клієнтів здійснюватиметься максимально обережно через високі супутні ризики.
Понад 80% всіх кредитів для придбання товарі видається у сумі від 10 тис. до 50 тис. грн на термін від 3 до 12 міс. Водночас у 90% випадків розмір позички користувачів за кредитними картками варіюється від 5 до 20 тис. грн.
Найвищий попит мають такі товари: побутова техніка (від домашнього начиння до гаджетів) – 70%; меблі – 20%; інші товари (зокрема професійні приладдя та інструменти) – близько 10%.
Найбільш затребуваними є кредити за спільними програмами між банками та продавцями товарів.
Якщо говорити про бізнес, то, за словами банкірів, він потребує величезних обсягів кредитування: не тільки оборотного, а й інвестиційного.
Обсяги кредитування наближаються до довоєнного рівня.
“Тенденція 2023 р. показує зростання попиту. І поступово ми виходимо на довоєнний рівень”, – заявила Фінансовому клубу директорка департаменту малого та середнього бізнесу банку Глобус Оксана Шульга.
За її словами, до війни було більше кредитів аграріям, а зараз збільшився попит з боку логістичних компаній.
“Всі сегменти потребують кредитування. І майже в усіх секторах є величезний попит, переважно на обігові кошти”, – підтвердила директорка департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку Тетяна Корнієнко.
Одночасно змінюються потреби бізнесу.
“У 2022 р. здебільшого були поточні потреби. У 2023-му клієнти розвертаються в бік довгострокового інвестиційного кредитування. Попит на інвестиційне кредитування, на лізинг, на довгострокові активи поволі, але зростає. Бачимо потреби і релокованого бізнесу, і тих клієнтів, які залишилися і прагнуть відбудовувати бізнес. Їм потрібен не тільки оборотний капітал, а вже довгострокові інвестиції. І банківська підтримка для них важлива”, – розповіла керівниця управління розробки інструментів для бізнесу Кредобанку Наталія Згоба.
Також до популярних відносяться кредити на енергоефективність.
“Спостерігається попит на кредити на енергоефективні заходи та заходи з енергонезалежності. Ми активно фінансуємо клієнтів на встановлення модульних котелень і в соціальних, і комерційних об’єктах”, – повідомила Шульга.
Своєю чергою Корнієнко підтвердила наявність такої популярності.
За її словами, клієнти банку встановлюють сонячні станції для власних потреб, і займаються іншими інструментами енергоефективності. І утеплення, і модернізація обладнання, яке потребує менше електроенергії, менше палива. Заміна парку автомобілів на техніку, яка менше потребує пального.
Вікторія Хаджирадєва