Найменші - найбільше постраждали від агресії росіян: 510 українських дітей загинули, 1148 - поранені, 2204 зникли безвісти, 19 546 - депортовані, 13 зазнали сексуального насильства.
Усі 7,5 млн дітей - постраждалі
Статус "Дитина війни" у нас почали надавати давно. У діючому законодавстві й досі вважається, що "Діти війни"- громадяни України, яким на момент закінчення Другої світової (до 2 вересня 1945 року) не виповнилося 18 років (ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни").
"Донедавна термін "Діти війни" асоціювався з людьми, які народилися до закінчення Другої світової війни. До початку російської збройної агресії українці зустрічали його лише на сторінках книжок з історії чи у пенсійному посвідченні літніх людей, де можна побачити відмітку "дитина війни". Але насправді всі 7,5 мільйона наших дітей так чи інакше можна назвати постраждалими", - зазначила міністр соцполітики Оксана Жолнович, виступаючи на конференції International Sustainability Forum 2023.
Нині статус дітей, які зазнали страждань через збройну агресію РФ, регулюється Постановою Уряду від 5 квітня 2017 року № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів".
Оформити цей статус можна дітям, які на час воєнних дій Росії проти України не досягли 18-річного віку, а також:
- зазнали поранення, контузії, каліцтва;
- стали жертвами фізичного або сексуального насильства;
- були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
- були залучені до участі в діях воєнізованих чи збройних формувань;
- незаконно утримувалися, зокрема і в полоні;
- зазнали психологічного насильства.
Якщо є кілька наслідків, то має визначитися обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
Для набуття неповнолітнім статусу "Дитина війни" слід звернутися за місцем реєстрації чи фактичного проживання до служби у справах дітей і надати такі документи:
- свідоцтво про народження дитини;
- паспорт заявника, якщо заяву подає родич дитини;
- документ, що підтверджує спорідненість з постраждалою дитиною;
- довідку про взяття дитини на облік як ВПО;
- паспорт-книжечку чи ID-карту (за наявності в дитини), а також її закордонний паспорт (якщо є);
- витяг з реєстру територіальної громади (за наявності);
- виписки стосовно лікування чи медичного огляду дитини;
- копії заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження, висновку експерта за результатами судової експертизи.
Рішення про надання або відмову в наданні статусу має бути ухвалено протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви.
Документи уповноважені подавати:
- сама дитина,якій виповнилося 14 років, вона має право самостійно звернутися до служби у справах дітей;
- служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, яка має право на отримання статусу, - якщо дитина залишилася без батьківського піклування, а за нею тимчасово доглядають родичі або інші люди;
- законний представник дитини або, якщо дитина переміщується без супроводження батьків чи осіб, які їх замінюють, її родичі (бабуся, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, а також представники органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву та необхідний пакет документів.
У разі втрати документів Національна соціальна сервісна служба не пізніше ніж через 5 робочих днів із дати надходження письмового запиту від законного представника надає необхідну інформацію.
Соціальні гарантії
Міністр соцполітики звернула увагу на те, що нині статус "Дитина війни" не передбачає жодних пільг чи допомоги. Попри це батьки реєструють своїх дітей для отримання такого статусу - про всяк випадок: прийде час, коли законодавчо буде визначена підтримка від держави тим, хто в дитячі роки бачив і відчув на собі пекло війни.
Разом з тим, законом "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що діти, які мають статус дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, можуть безплатно харчуватися в навчальних закладах, незалежно від їхнього підпорядкування, типів і форми власності. Певні пільги дітям зі статусом постраждалих від війни надає, за можливості, і місцева влада.
Тим часом у парламенті ще в лютому цього року зареєстровано за № 9042Проект Закону Про основи соціальної захищеності дітей, які постраждали внаслідок повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Він визначає, що дитиною війни є дитина, яка проживала чи проживає в районах проведення воєнних (бойових) дій у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації або на лінії розмежування та не досягла повноліття (18 років), у тому числі й дитина, яка перебувала "у стані внутрішньоутробного розвитку".
У цьому документі передбачені такі пільги:
- щорічна грошова допомога на оздоровлення в період дошкільного та шкільного віку. Порядок та умови надання цієї допомоги мають бути встановлені Кабміном;
- компенсація витрат, пов’язаних із отриманням психологічної допомоги для дитини війни дошкільного та шкільного віку. Розмір, умови та порядок виплати цієї компенсації теж встановлюється Урядом;
- державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти.
Однак цей проєкт закону у Верховній Раді досі готують до другого читання, тому поки що важко передбачити його подальшу долю.
До слова, в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) створили комітет з питань українських дітей. І вже схвалили персональний склад цього спецкомітету.
За словами представниці української делегації в ПАРЄ Євгенії Кравчук, очолила комітет народний депутат Олена Хоменко, а до його складу увійшли її колеги Марія Мезенцева, Павло Сушко, Лариса Білозір та Олександра Устінова. Перше засідання комітету відбудеться 15 грудня в Парижі.
"Працюватимемо над питаннями порушення прав дітей російськими окупантами, а також проблемою викрадення та депортації українських діток. Сподіваюся на плідну співпрацю та практичний результат", - прокоментувала Кравчук цю подію.
Нагадаємо, що у квітні 2023 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, в якій визнала, що примусове переміщення українських дітей до Росії має ознаки геноциду.
Галина Гірак