Жодних поступок до перемоги: чи готові українці до цього

Війна затягується. Здолати агресію ворога за 2-3 тижні не вдалося. То ж як ставляться українці до тривалого протистояння, щоб не будь-якою ціною, навіть втратою територій, досягти миру, а отримати його завдяки нашій перемозі.

Оптимізм похитнувся

Позиція держави стосовно можливих територіальних поступок в обмін на мир - непохитна. Про неї нагадують постійно. І нещодавно, наприкінці листопада, перед початком першого засідання Ради Україна - НАТО на рівні міністрів закордонних справ, про це сказав очільник МЗС Дмитро Кулеба.

"Наша стратегічна задача – відновлення контролю за кордоном 1991 року – лишається незмінною і ніщо нас не зупинить", - зазначив, відповідаючи на запитання ЗМІ міністр, повідомляє Європейська правда.

Він також підтвердив, що Київ чує ідеї про "поступки" і "домовленості з Росією", але категорично виключив таку можливість і дав жорстку відповідь на такі пропозиції.

"Ті люди, які це пропонують, мають перш за все запропонувати подібне своїм урядам - віддати комусь частину своєї території, своїх людей. Нехай вони це зроблять, і ми побачимо, чи можна про це говорити", - сказав Кулеба.

Про те, що думають стосовно цього українці, з’ясував Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Цей інститут з травня 2022 року у своїх опитуваннях регулярно ставить запитання щодо готовності населення до територіальних поступок для якнайшвидшого досягнення миру. Зараз, у грудні 2023 року, це запитання поставили повторно для оцінки динаміки суспільних настроїв.

"У період з травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8-10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість - 82-87% - стабільно виступала проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок: з 10% у травні до 14% у жовтні і до 19% у грудні. Разом з цим є тенденція до зниження частки тих, хто виступає проти територіальних поступок (з 84% у травні до 80% у жовтні і до 74% у грудні), хоча станом на зараз усе одно виразна більшість українців вважає, що Україна не має відмовлятися від жодних своїх територій", - зазначили у КМІС, коментуючи результати дослідження.

Вони свідчать також, що між травнем і жовтнем 2023 року приріст частки тих, хто готовий до територіальних поступок, був переважно за рахунок півдня і сходу, а в період  між жовтнем і груднем - за рахунок заходу і центру. На заході зростання частки таких респондентів становить з 9% у жовтні до 20%у грудні, у центрі - з 10% до 15%. На півдні і сході зміни серед тих, хто готовий до поступок, менше помітні, хоча також є негативні тенденції - стало менше тих, хто проти жодних поступок.

Проте у всіх регіонах виразна більшість респондентів (від, відповідно, 68% і 69% на півдні і сході до 76 і 79% на заході і в центрі) усе одно виступає проти територіальних поступок.

"Якщо ж аналізувати у розрізі регіону проживання станом на момент проведення інтерв’ю (тобто на грудень 2023 року), то простежуються подібні тенденції. Навіть серед мешканців півдня і сходу, які найближчі до зони бойових дій, 67% виступають проти жодних територіальних поступок (водночас готові до поступок 22% тих, хто проживає на півдні і 25% тих, хто живе на сході", - пояснюють соціологи КМІС.

Респонденти, які підтримують територіальні поступки, песимістичніші у своїй поглядах: серед них 22% вважають, що Росія занадто сильна і навіть належна допомога Заходу не допоможе. Утім, більшість (71%) тих, хто готовий до територіальних поступок, вірять, що за належної підтримки Заходу Україна зможе досягти успіхів.

Серед тих, хто проти територіальних поступок, 93% упевнені в успіхові за належної підтримки Заходу. Загалом різні категорії опитаних мають протилежні погляди на стратегію дій у разі суттєвого зниження підтримки Заходу. Серед респондентів, готових  до територіальних поступок, 69% вважали б за доцільне припинити бойові дії з серйозними гарантіями безпеки, а 28% виступають за продовження воєнних операцій. Водночас серед тих, хто проти територіальних поступок, 70% навіть за умови суттєвого обмеження допомоги виступають за продовження бойових дій і 22% - за їх припинення.

Не "зрада", а крик душі

Фахівці вважають, що така динаміка настроїв прогнозована.

"В Україні після широкомасштабного вторгнення відбувався сплеск оптимізму, який, зокрема, супроводжувався категоричністю в питаннях територіальних поступок. Було природно очікувати, що чим довше триватиме війна, тим вірогідніше ми будемо свідками "повернення" показників до дещо нижчих рівнів. Певний період оптимізм підтримувався яскравими перемогами на півночі України, Харківщині та Херсонщині, проте на тлі складного 2023 року ми бачимо нисхідні тенденції. В умовах високої невизначеності важко сказати, якою буде далі траєкторія - дуже можливо, готовність до поступок ще дещо зросте, проте далі стабілізується (з переважанням тих, хто виступає проти жодних поступок). Наразі можна впевнено припускати, що ключовою для суспільних настроїв буде позиція західних партнерів і їх належна підтримка України", - так прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

На його думку, враховуючи те, що зниження оптимізму було майже неминучим, замість "посипання голови попелом" варто дивитися на динаміку під іншим кутом зору. Проти України війну майже два роки веде потужна держава з великими ресурсами, сильним корупційним впливом на Заході та навіть ядерним арсеналом. Цілком обґрунтовано було би припускати тотальну просякнутість песимізмом і зневірою. Попри це і попри несправджені очікування від 2023 року виразна більшість населення все одно проти жодних поступок. Причому, у всіх регіонах України, і навіть ті, хто прямо зараз особливо потерпає від російської навали. Тому збереження досить високої підтримки відмови від територіальних поступок є гарним результатом для суспільства і черговим свідченням його стійкості.

Важливо також, вважає Грушецький, що навіть серед тих, хто загалом готовий до поступок, більшість вірить у успіх України за умови належної підтримки Заходу. Це - крик душі простих українців, які закликають західних партнерів не зволікати з допомогою.

Опитування провели з 29 листопада по 9 грудня 2023 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера для випадкової вибірки мобільних телефонних номерів 1031 респондента, які мешкають у всіх регіонах України, крім АР Крим. Серед учасників дослідження - дорослі громадянами України, які на момент опитування проживали на території нашої країни у межах, контрольованих українською владою до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включили жителів територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року - АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей, а також українців, які нині живуть за кордоном.

Галина Гірак