Економічний блок БРІКС розширився ще на п'ять країн. 1 січня стало відомо, що група поповнилася Саудівською Аравією, Єгиптом, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Іраном, а також Ефіопією.
Хто став новими членами БРІКС
Нагадаємо, група країн, що розвиваються, під назвою БРІКС створена ще у 2006 році. До неї відразу ж входили Бразилія, Росія, Індія, Китай, а у 2010 році долучилася ще й Південна Африка.
24 серпня 2023 року до економічного блоку запросили приєднатися Іран, Саудівську Аравію, Ефіопію, Єгипет, Аргентину й Об’єднані Арабські Емірати. На саміті зазначали, що це об’єднання спрямовано на посилення впливу блоку та відстоювання Глобального Півдня.
Тоді зазначалось, що розширення блоку може прокласти шлях для десятків зацікавлених країн, які бажають вступити до БРІКС, коли геополітична поляризація стимулює зусилля Китаю та Росії перетворити блок на життєздатну противагу Заходу.
Вже 1 січня 2024 року Саудівська Аравія, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати, Іран та Ефіопія приєдналися до БРІКС. На щастя Аргентина не в блоці: новообраний президент Хав’єр Мілей наприкінці грудня відмовився від вступу в економічний союз.
Завдяки приєднанню до БРІКС ще п’яти країн, загальне населення нещодавно розширеної групи становить близько 3,5 млрд осіб, а сукупна економіка – понад $28,5 трлн, або близько 28% світової економіки.
Учасники мають майже 45% запасу світової нафти. Більшість членів офіційно дотримуються нейтральної позиції у війні Росії з Україною та не підтримують спроб країн Заходу ізолювати РФ на міжнародній арені.
Починаючи з січня головує в організації Москва.
Також зазначається, що станом на серпень 2023 року понад 40 країн висловили зацікавленість у приєднанні до БРІКС, а 22 країни офіційно попросили їх прийняти.
Виграє Китай
БРІКС називають аналогічним G7 або G20 клубом за інтересами країн, яких не влаштовує "домінування" Заходу, пишуть аналітики BBC. Групу було створено для "реформації міжнародних фінансових інститутів з метою поліпшення представництва країн, що розвиваються".
Країни БРІКС вважаються великим і дуже різноманітним ринком із більш ризикованими, але й більш прибутковими інвестиціями, ніж ринок розвинених країн. Вважається, що серед країн-учасників групи лідирує Китай.
За словами професора Падрега Кармоді з Коледжу Святої Королеви Єлизавети, кожна країна БРІКС домінує у своєму регіоні, пише BBC. Після розширення з січня 2024 року учасники БРІКС представляють близько 45% населення у світі та близько 28% світової економіки.
"Китай перетворився на "велику рибу", за рахунок БРІКС він створює собі образ головного представника Глобального Півдня, який виступає за реформу або повалення сучасного світового порядку",– стверджує професор Кармоді.
Про виграш Китаю від розширення БРІКС також писав політолог-міжнародник Максим Ялі. Після завершення саміту блоку, в серпні, експерт зазначав в блозі для УНІАН, що Пекін намагається перетворити БРІКС на організацію, яка є альтернативою G7, насамперед в економічній площині.
"Слід звернути увагу, що до БРІКС приєдналися країни, які, насамперед є ключовими постачальниками нафти для Китаю. Це Саудівська Аравія, Іран, Об’єднані Арабські Емірати. Саме Пекін є ключовим покупцем енергоносіїв. Китай замінив в цій ролі США, які були головним імпортером нафти з країн Перської затоки, починаючи з 70-х років минулого століття",– зазначав Ялі.
Можна зробити висновок, що держави, які доєднались до блоку, об’єднуються довкола Китаю та його економічної потужності.
"В цілому говорити про перетворення БРІКС на геополітичний проєкт зарано. Однак ми бачимо, що все більше країн розглядають Китай як альтернативу США (насамперед як ключового економічного гравця). І розглядають приєднання до БРІКС через призму економічних інтересів. Наприклад, отримання дешевих кредитів через банк БРІКС, левовою часткою коштів якого володіє Китай. Поступово Китай кидає виклик США та колективному Заходу, насамперед в економічній площині",– пише експерт.
Як зазначає головна консультантка Інституту стратегічних досліджень Аліна Гриценко в ефірі 24 каналу, кожна країна, яка доєдналась до БРІКС, переслідує власні цілі.
"Розширенням БРІКС країни демонструють свої геополітичні амбіції й своє прагнення бути рівними потужним країнам Заходу",– пояснила аналітикиня.
Своєю чергою, дипломат, експерт-міжнародник Руслан Осипенко зазначив, що 2023-й був роком протистояння різних блоків: розширювався БРІКС, розширилася G20 на 55 членів Африканського союзу. Тобто можна було спостерігати протистояння прокитайського і проамериканського союзів. В ефірі FREEДОМ експерт нагадав, що БРІКС створювали на Санкт-Петербурзькому економічному форумі 2006 року із задумкою як інструмент багатополярного світу з метою підірвати гегемонію США.
"Росія зараз відійшла через те, що програє війну і втратила у світі свій вплив. А Китай перехопив цей прапор, тому що у Росії і Китаю збігаються плани. Китай теж виступає за багатополярний світ, звісно, де він домінуватиме зі своїх об’єктивних причин, потенціалу і людського, фінансового та інших напрямів. Тому Китай уже розглядає БРІКС як свою організацію. І тому він приєднував якраз членів, з якими давно працював",– розповів експерт.
Відмова Аргентини та наслідки зростання БРІКС
В розширенні БРІКС цікавим є випадок Аргентини. Країна, яка довгий час була під впливом РФ та отримала запрошення на приєднання до блоку, зрештою відмовилась. І не останню роль в цьому зіграв друг України, новообраний президент Хав’єр Мілей.
Як ми вже зазначали раніше, від розширення БРІКС в першу чергу виграє Китай. Руслан Осипенко зазначає, що КНР планомірно веде роботу з домінування на п’яти континентах. І заключна точка – Латинська Америка. Китай вже має вплив на Бразилію, але Пекіну потрібна була Аргентина, щоб остаточно закріпити перемогу і вплив Китаю на цьому континенті
"Фактично можна сказати, що Китай втратив Аргентину і частково втратив вплив у Латинській Америці. Хоча, як ми сказали, опорна точка, Бразилія там залишається",— уточнив Осипенко.
Проте не варто недооцінювати розширення БРІКС. Як зазначають аналітики Africanews, зростання цього блоку може означати зміну геополітичного ландшафту.
"Хоча аналітики, як і раніше, не впевнені в тому, чи буде це розширення допомогою або перешкодою для членів БРІКС",- йдеться в матеріалі видання.
Деякі експерти кажуть, що розбіжності всередині групи можуть послабити процес ухвалення рішень і силу БРІКС загалом. Однак члени блоку сподіваються, що розширення призведе до "більшого представництва економік, що розвиваються, і дасть шанс відійти від залежності від долара США".
Аналітики Голосу Америки свою чергою зазначають, що реальна економічна взаємодія в БРІКС та її ефективність на даний момент невисокі.
"Крім того, під час створення БРІКС її початкові учасники демонстрували високі темпи зростання економіки, зараз загальне зростання значно знизилося",– пишуть вони.
Валерія Шипуля