Фото: Соцмережі (ілюстративне фото)
Кандидат у президенти РФ Борис Надєждін
"Конкуренту" Путіна Борису Надєждіну вдалося назбирати сто тисяч підписів виборців для реєстрації. Та чи є він насправді "мирним" претендентом на посаду президента РФ, тобто альтернативою кремлівському диктатору?
Куди веде крива?
Поява Бориса Надєждіна на російському політичному горизонті дуже скидається на "явлення" самого Путіна у 2000-ні. Як і тоді, ця невідома нікому постать раптово виринула у інформаційне поле. То хто ж він такий та звідки взявся?
Цікаво, що в українських ЗМІ його сліди все-таки можна відшукати - вже під час повномасштабного вторгнення Росії до України. Зокрема, у вересні 2022 року 24 канал повідомив:
"Після кількох днів успішного контрнаступу ЗСУ у Харківській області росіяни почали змінювати риторику. Один із рупорів Кремля в ефірі нив і заявляв про переговори".
Тоді йшлося саме про Надєждіна. То чи дійсно він є "рупором Кремля"?
У політику Борис Надєждін прийшов у 1990 році, ставши депутатом у підмосковному Довгопрудному, а потім заступником голови місцевої ради, пише DW. 1995 року Надєждін балотувався у Митищинському одномандатному окрузі в Підмосков'ї, тоді перша спроба потрапити до Держдуми не принесла йому успіху.
Надєждін, за його власним зізнанням, залишився після кампанії у боргах, як у шовках. І подався працювати начальником юрвідділу до холдингу Процесор, котрий володів хімзаводом у Підмосков'ї.
"У Росії все вирішують знайомства та рекомендації", - пише Надєждін у своїх "мемуарних записах" у соцмережах.
До чого ж довів його такий принцип? Під час роботи у Процесорі він познайомився із майбутнім віцепрем’єром Володимиром Потаніним, й закрутилося. Спочатку через це "корисне знайомство" він потрапляє у помічники до покійного Бориса Нємцова, потім - до прем'єр-міністра Сергія Кирієнка. З останнім, котрий став у 2016 році першим заступником голови адміністрації Путіна, Надєждін, за даними журналістів, продовжував спілкуватися до 2020 року.
1999 року Надєждін увійшов до політради Союзу правих сил і нарешті обрався до Держдуми, а в 2011 році ненадовго вступив до партії Права справа мільярдера Михайла Прохорова.
Під час протестів на Болотній площ у Москві він брав у них участь, що не завадило йому пропонувати свою кандидатуру у якості довіреної особи виборчому штабу Путіна, а потім взяти участь у праймеріз Єдиної Росії.
Джерело DW з найближчого оточення Бориса Надєждіна каже, що той завжди "тримався при владі", пройшовши до Держдуми як "людина Кирієнко".
В України та Надєждіна - різні дороги
Штаб Надєждіна збирав підписи у всіх російських регіонах, втім не робив це на анексованих Росією територіях України, а також повідомив про складнощі із цим на Кавказі.
Підтримку "єдиному антивоєнному кандидату", висунутому партією Громадянська ініціатива, вже висловили такі представники російської опозиції, як Катерина Дунцова, Любов Соболь, Іван Жданов, Майкл Накі, Максим Кац, Михайло Ходорковський.
При цьому під час збору підписів Борис Надєждін зумів випередити Путіна за кількістю запитів у Гуглі.
Росіяни кажуть, що підпис за Надєждіна - єдиний на сьогоднішній день легальний спосіб висловитися проти війни, репресій та путінського свавілля, повідомляє YouTube-канал Ходорковський LIVE.
"Підпис за Надеждіна - крок проти вбивств, проти стариків у владі, за зміни", - написав Ходорковський.
Та, на думку політичного експерта Вадима Денисенка, якщо відкинути тезу про припинення війни, Борис Надєждін говорить все те, що й Путін, за двома відмінностями: він не вважає НАТО абсолютним злом і по захоплених територіях (крім Криму), можливо, проведе референдум.
"Надєждін дав програмне інтервʼю, в якому заявив, що першим ділом зупинить війну, але не збирається віддавати захоплені території... Власне, сакраментальна фраза "ми не знаємо, де буде лінія фронту" - актуальна для Надєждіна", - пише Денисенко у блозі для Високого замку.
Тому він і є кандидатом від системи. Й всі його дії, так чи інакше, погоджені системою, - переконаний політичний експерт.
"Він не схожий на людину, яка отримала запаморочення від ста тисяч підписів. А тому це інтервʼю - погоджене з Кремлем. Повторюся: програма Надєждіна - це повна калька ідей Путіна, за винятком того, що НАТО не є екзистенційною загрозою", - зазначив експерт.
А за словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, Надєждін не приймає міжнародно визнаних кордонів України, чим підтверджує згоду з риторикою Путіна.
"Далі він пропонує змінювати кордон між Росією та Україною. Він не визнає міжнародно визнаних кордонів і хоче, щоб ми визнали нові кордони. Але це все чиста позиція Путіна. Він точно Україні не союзник і не партнер для переговорів. Він настільки ж огидний для нас, як і Путін", - підкреслив Шейтельману YouTube.
При цьому відомий опозиціонер, правозахисник та блогер Марк Фейгін, котрий нині організує альтернативні online-вибори президента РФ, красномовно натякає на причини лояльності діючої російської влади до Надєждіна.
"Ось дивовижна річ, мене тільки лінивий не звинуватив у передачі персональних даних виборців до ФСБ. І це при тому, що платформа ще навіть не оприлюднена, нічого публічно не показали, і жоден виборець у відповідних додатках не зареєструвався. Тут же за кандидата Надєждіна переписують усіх антипутинських пацифістів, які навіть у черзі вишикувалися, щоб здати свої повні дані на Луб'янку. І нічого, на кшталт, так і треба. Ініціатори - молодці! Дивні діла твої, Господи!", - обурився він.
Разом із тим публіцист, журналіст та блогер Олександр Невзоров спрогнозував, що фарсові вибори з імітацією демократії допоможуть Путіну отримати карт-бланш на нарощування війни, продовження примусової мобілізації та інші "принади" тоталітарного режиму.
"Дурень Надєждін отримає вічну юдину славу. Втім, гонорар за роль, ймовірно, компенсує невідмивання ганьби і дискомфорт неминучої "стінки", - жорстко припустив він.
Але є одне "але"
Втім незгодні з режимом росіяни, як і певна кількість російських опозиціонерів у вигнанні, сподіваються: просування Надєждіна все ж є "боротьбою" з путінізмом. І це все-таки зможе зіграти з кремлівським диктаторським режимом злий жарт.
"Станом на зараз Надєждін - системний кандидат, який погодився грати в гру, запропоновану Кремлем. І уявити собі, що він стає Тихановською, поки складно. Але протягом останніх тижнів ми бачимо, як система не може тримати удар. Тому, у разі допущення до виборів, Надєждін справді може повторити подвиг Навального (не Тихановської) і взяти хороший результат в столицях. Це саме той момент, коли хвіст (виборець) виляє собакою (владою, яка вважає, що все контролює і не бачить втоми суспільства). Тому владі потрібно його не допускати. В іншому випадку - Кремль може просто підсунути свиню Путіну. А той, хто підсуне (хто запевнить Путіна, що все під контролем) стане ворогом номер один. Отже, Україні було б вигідно, щоб Надєждіна допустили до виборів. Тоді у нас був би варіант, при якому існує вірогідність електорального бунту", - резюмував Денисенко.
Ірина Носальська