Корупція в Україні зменшується – але недостатньо

В новому індексі сприйняття корупції за 2023 рік організації Transparency International Україна отримала 36 балів, поліпшивши свій рейтинг на 3 бали за останній рік.

Місце України в рейтингу

Наразі Україна посідає 104 сходинку у списку з-поміж усіх 180 країн і територій світу. Цього року Україна опинилася серед 28 країн, які покращили свої показники. Показник у 36 балів також отримали Алжир, Бразилія і Сербія.

У лідерах рейтингу традиційно перебувають Данія, Фінляндія та Нова Зеландія. Антирекорд встановила Росія. Показник країни стрімко падає вже четвертий рік поспіль. РФ опинилася на 141 місці поруч з Угандою та Гвінеєю.

"Україна (36 балів) цього року набрала три пункти за ІСК і продовжила 11-річне зростання. Це сталося в той час, коли війна Росії проти країни створила величезні виклики для управління та інфраструктури України, посиливши корупційні ризики. Основна увага приділяється реформам системи правосуддя, включаючи реструктуризацію органів суддівського самоврядування та посилення незалежності судової влади", – йдеться у звіті Transparancy International.

Автори звіту наголосили на зусиллях України, які забезпечили міцну основу для боротьби з корупцією. Серед них: зміцнення потенціалу та незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), у поєднанні з національною антикорупційною стратегією та комплексною програмою її впровадження.

Серед чинників прогресу було відзначено активну участь громадянського суспільства, прикладом чого автори вважають, зокрема, відновлення вимоги державним службовцям подавати електронні декларації про свої активи.

Також згідно зі звітом, державні закупівлі в Україні відбуваються переважно на конкурентній основі, що було високо оцінено Світовим банком. А зусилля уряду, особливо у сфері відбудови країни, відіграли важливу роль у зміцненні підзвітності та контролю.

"36 балів — це найкращий показник нашої держави за історію вимірювання Індексу. Так само найвищі показники цьогоріч продемонстрували ще 16 країн, такі як Естонія, Латвія чи Молдова. Нагадаємо, що за часів режиму Януковича, 2013 року, Україна перебувала ближче до дна Індексу з 25 балами та 144-м місцем. А зараз ми опинилися майже у середині загального списку. Натомість 23 країни, серед яких Росія, Іран та Оман, досягли найнижчих історичних показників у Індексі", – зазначає в публікації для ZN.ua Олександр Калітенко, юридичний радник Transparency International Ukraine.

Партнери змушують рухатися

Автори звіту вказують на складності у подоланні корупції в Україні, але й відзначають спроможність наявних механізмів боротися з нею.

"Попри ці покращення, наявність значної кількості справ про корупцію на високому рівні залишається серйозною проблемою. Зусилля уряду подолати корупцію на вищому рівні – у тому числі шляхом звільнень і кримінальних проваджень – демонструють його прагнення подолати цю проблему. Це також показує, що наявні системи функціональні та здатні виявляти такі випадки. Проте вони підкреслюють поточні виклики та необхідність постійних і комплексних антикорупційних заходів для досягнення Україною повних реформ та європейської інтеграції",– йдется в звіті.

Останнє речення красномовно свідчить про те, що Україна не має права зупинятись на русі до подолання корупції, бо це впливає на евроатлантичні прагнення нашої країни. Партнери пильно стежать за всіма корупційними скандалами в державі. Якщо вони не припиняться, не буде грошей, зброї та вступу до НАТО з ЄС.

Ба більше, наратив про корупцію в Україні є справжньою зброєю Кремля, зазначає Поль Круз, французький експерт з пострадянського простору, дослідник Центру Еміля Дюркгайма, який предметно досліджує процес деолігархізації в Україні та регулярно коментує тему української корупції для французьких ЗМІ.

"А як зупинити підтримку Заходу й підірвати бойовий дух? Завдяки наративу про те, що гроші й військову допомогу використовують у власних економічних інтересах, що вони підживлюють корупцію замість того, щоб служити цій великій справі, якою є захист України. Цей наратив, на жаль, має шанс спрацювати. Саме тому ставки для України є дуже високими, і їй доведеться дуже серйозно продовжувати цей імпульс антикорупційних реформ",– каже Круз в інтерв’ю Українському Тижню.

Він також підкреслює, що великий обсяг допомоги й вступ до ЄС обумовлені реалізацією реформ, в тому числі і антикорупційних.

Як подолати корупцію в Україні

На думку кандидата філософських наук та експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна" Валентина Гладких, треба покращувати закон про протидію корупції. Експерт агітує за принцип "нульового декларування", коли кожен громадянин України відзвітує до Податкової про все своє майно. Причому це будуть абсолютно непублічні данні. Але завдяки цьому можна буде відстежити, яким чином якась бідна бабуся, теща чи "вільна художниця" стала в один момент мільйонеркою.

"Згідно закону "держслужбовці не мають права отримувати коштовні подарунки, але можуть їх отримувати від близьких родичів", а тому ніхто не спитає посадовця, з яких грошей теща подарувала йому маєток у Маямі. Це виходить, що в Україні з'явився цілий панівний клас посадовців-альфонсів і утриманців, якщо перечитати їхні декларації",– зазначає Валентин Гладких в інтерв’ю Фокусу.

Своєю чергою, Олександр Калитенко надає поради від Transparency International для зниження корупції в Україні. Це:

1. Підвищити ефективність боротьби з топ-корупцією.
2. Ефективно використовувати на потреби держави активи корупціонерів і поплічників Росії.
3. Розпочати реформу Рахункової палати та Державної аудиторської служби України.

"Це лише частина необхідних країні змін, але саме їх ми вважаємо надважливими для подальшого прогресу України, у тому числі і в питанні євроінтеграції", – пише він.

А Поль Круз рекомендує в першу чергу підтримувати розслідувальну пресу й громадянське суспільство. Він зазначає, що громадянське суспільство в Україні дуже активне й важливе, воно справді є невіддільною частиною боротьби з корупцією.

"А щодо реформ, то я б відзначив потребу подолати конкуренцію у сфері боротьби з корупцією, яка все ще існує. А саме між НАБУ і СБУ",– каже Круз.

Та варто не допустити, щоб позитивна тенденція зі зменшенням рівня корупції не переросла в негативну, застерігає на своїй сторінці в Facebookголова правління громадської організації Антикорупційний штаб Сергій Миткалик. Серед головних загроз він вбачає згортання реформ, посилення тиску правоохоронних органів на бізнес, прийняття в гіршій редакції законопроекту про лобізм та бажання влади впливати на роботу антикорупційних та правоохоронних органі.

"Тому роботи багато. А якщо глянути на карту Європи, то поки знаходимось у червоній зоні, обігнавши Туреччину та Боснію та Герцеговину",– пише Миткалик.

Валерія Шипуля