США погрожують санкціями, а ЄС не розморозив кошти. Чим це загрожує країні-сусідці та як позначиться на стосунках з Україною.
У Сенаті США пропонують запровадити санкції проти Угорщини через затягування надання фінансової допомоги ЄС для України на 50 млрд євро та протести проти вступу Швеції до НАТО. Своєю чергою ЄС не розморозив кошти Угорщини в обмін на створення Фонду для України. Якими будуть наслідки таких рішень для нашої сусідки?
У США урвався терпець
У Сенаті США пропонують запровадити санкції проти Угорщини.
За словами голови комітету із закордонних справ Сенату США Бена Кардіна, “час і терпіння закінчуються”.
“Угорщина через дії влади стала найбільш ненадійним членом НАТО, тому проти неї слід запровадити санкції”, - сказав він.
Bloomberg пише, що сенатор засудив спроби прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана затягнути обговорення фінансової допомоги ЄС для України на 50 млрд євро та протести проти вступу Швеції до НАТО.
Він заявив, що Білий дім має поширити на Орбана дію закону Магнітського (містить перелік російських чиновників, причетних до шахрайств, переслідувань та порушень прав людини, - ред.) та розглянути виключення Угорщини із програми безвізового режиму США.
Ще два сенатори – демократ Джин Шахін та республіканець Том Тілліс – заявили, що Орбан ризикує “незворотно зіпсувати” відносини Угорщини з США та НАТО, якщо не ухвалить рішення про вступ Швеції до військового альянсу.
Угорський прем'єр регулярно критикує політику США щодо ЄС, говорячи про надмірний вплив Вашингтона на європейський блок.
“У мене часто виникає відчуття, що вони переслідують американські, а не європейські інтереси, приймаючи деякі рішення”, – заявляв він.
До речі, нещодавно ЗМІ дізнались, чому Орбан боїться вступу України в ЄС. На закритій зустрічі з угорськими депутатами у березні 2023 р. прем’єр-міністр Угорщини розкрив свою справжню причину спротиву вступу України до ЄС, пов’язану з впливом США.
Про це дізнався незалежний угорський проект журналістських розслідувань Direkt36.
Орбан тоді сказав, що вступ України створить новий “центр сили” в ЄС, у якому домінуватимуть США й куди увійдуть країни Балтії, Польща й меншою мірою Румунія.
Він пояснював Великій раді ЄС, як цей новий “центр сили” почне загрожувати впливу традиційних важковаговиків Євросоюзу – Франції та Німеччини. Орбан зізнався, що ділився цими побоюваннями з Емманюелем Макроном і Олафом Шольцом та пропонував альтернативу – об’єднання Парижа й Берліна з “Вишеградською четвіркою”, але ті нібито не сприйняли її.
Також прем’єр Угорщини заявив, що не вважає правильним, що “американці розколюють світову економіку навпіл”, й натомість “ми повинні мати можливість розвивати всі види відносин з усіма відповідно до наших власних інтересів”.
ЄС не розморозив кошти Угорщини
Також стало відомо, що однією з умов Угорщини зняття свого вето на фінансову допомогу Україні було розмороження коштів для їх країни, які були заморожені через проблеми верховенства права. Водночас ЄС на це не пішов.
“ЄС прийняв рішення не розморожувати кошти Угорщини в обмін на створення Фонду для України в розмірі 50 млрд євро”, - повідомляє Reuters.
Видання зазначає, що в обмін на “зелене світло” від Угорщини на допомогу Україні “блок не взяв на себе зобов'язань із виділення мільярдів євро з фондів ЄС, призначених для Угорщини, але заморожених Брюсселем через побоювання з приводу прав людини і верховенства закону в країні”.
Передання Україні 50 млрд євро передбачає лише щорічне обговорення пакета і можливість його перегляду через два роки “в разі потреби”. Це єдине, що виторгував для себе Орбан. Він похвалився тим, що ухвалене рішення передбачає необхідний контроль і гарантію, що угорські кошти не підуть Україні. Угорський прем’єр стверджує, що пристав на цю пропозицію “після довгих переговорів”.
“Європейська рада щорічно проводитиме дебати щодо реалізації цього механізму з метою надання рекомендацій щодо підходу ЄС до ситуації, що виникла внаслідок агресивної війни Росії проти України”, - йдеться у висновку Європейської ради.
Прем’єр Угорщини вважає виконаною свою місію на саміті ЄС, начебто він домігся виконання своїх вимог, і гроші Угорщини не будуть використані при виділенні допомоги Україні.
“Місія виконана. Кошти Угорщини не опиняться в Україні, і ми маємо механізм контролю наприкінці першого та другого року. Наша позиція щодо війни в Україні залишається незмінною: потрібне припинення вогню і мирні переговори”, - сказав Орбан.
Він також нагадав, що у грудні саміт ЄС не зміг знайти рішення “двох угорських проблем”, тому він не дав згоди на допомогу Україні.
“Ми боялися, що кошти з фондів ЄС, призначені угорцям і заблоковані Єврокомісією, рано чи пізно опиняться в Україні. І ми боялися, що ресурси будуть надаватися Україні безконтрольно на тривалий період”,– заявив Орбан.
Така реакція ніщо інше, як намагання зберегти обличчя при поганій грі.
Крім того, над Угорщиною все ще висить можливість лишитися права голосу в ЄС. Європейські лідери заявили, що можуть позбавитит Угорщину голосу згідно зі статтею 7 Статуту ЄС. У такому разі представник цієї країни не зміг би взагалі брати участь в ухваленні рішень.
Чим загрожує Угорщині охолодження стосунків з ЄС та США
Наразі ЄС стурбований економічною вразливістю Угорщини. Угорська економіка характеризується високим державним дефіцитом, високою інфляцією, слабкою валютою та високим рівнем платежів з обслуговування боргу. Крім того, угорська економіка багато в чому залежить від закордонного фінансування, зокрема від фінансування з боку ЄС. Тож розмороження фінансів для Угорщини було вкрай важливим.
Його відсутність призведе до того, що інвестори будуть менш зацікавлені вкладати гроші в Угорщину, а також до падіння курсу угорського форинта. Згодом це може стати причиною втрати угорцями робочих місць та уповільнення економічного зростання.
А якщо США, як погрожують ще й введуть санкції проти Угорщини, то її економічне становище стане ще гіршим. Навряд чи за такої ситуації угорці продовжуватимуть голосувати за Орбана та його партію “Фідес - угорський громадянський союз”. Розуміючи це Орбан вже почав політику потепління відносин з Україною. Нещодавній візит міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто та домовленості з питання нацменшин дають підґрунтя говорити про те, що Угорщина розуміє необхідність пошуку діалогу з Україною.
Вікторія Хаджирадєва