Фото: Reuters (иллюстративное фото)
Питання виділення Україні 60 млрд доларів військової підтримки може бути розглянуто вже 7 лютого
У США невдовзі має відбутися зустріч Байдена з Шольцем. Які питання обговорюватимуть під час цього рандеву? І чи можливо таке, щоб Європа перехопила у Штатів лідерство у військовій допомозі Україні?
Нас без нас таки "оженять"?
Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц мають зустрітися 9 лютого, аби обговорити допомогу Україні: цю інформацію у суботу, 27 січня, підтвердила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
"Обидва лідери підтвердять свою рішучу підтримку України у захисті своєї землі та свого народу від агресивної війни Росії", - йдеться у повідомленні адміністрації Байдена.
Також лідери держав підготують план дій для запобігання регіональній ескалації на Близькому Сході і збільшення допомоги та захисту цивільних у Секторі Гази. Окрім того, Байден і Шольц скоординують свої дії напередодні саміту НАТО у Вашингтоні, який відбудеться із 9 по 11 липня.
Втім відомо, що виділення коштів на військову допомогу Україні у пакеті з допомогою Ізраїлю, Тайваню та вирішенням проблеми кордонів поки блокується республіканцями у Конгресі. Але Шольц оптимістично дивиться на перспективу схвалення США пакету допомоги Україні, - про це він заявив на спільній пресконференції зі своїм французьким колегою Габріелем Атталем у Берліні 5 лютого.
"Ми повинні підтримувати Україну стільки, скільки буде треба, необхідно, щоби Україна могла себе захищати… Я налаштований оптимістично", - підкреслив канцлер ФРН.
На його думку, "США, американський Конгрес невдовзі ухвалять рішення, яке уможливить необхідну фінансову підтримку".
До речі, за інформацією посла України у США Оксани Маркарової, питання виділення Україні 60 млрд доларів військової підтримки може бути розглянуто Сенатом вже 7 лютого.
Рішення про виділення Євросоюзом 50 млрд євро Україні теж має стимулювати США надавати допомогу Києву, - таку думку висловив почесний науковий співробітник Атлантичної ради, колишній помічник держсекретаря США з питань Європи Деніел Фрід, передає Укрінформ.
"Тепер Конгрес має подолати заангажованість, яка шкодить інтересам США, і проголосувати за виділення коштів для України", - наголосив Фрід.
Вектор дій
При цьому Шольц закликає як США, так і всі країни-члени ЄС збільшити свої внески - аби розрахунок Путіна, що партнери втомляться нам допомагати, не реалізувався.
Та поки відсутність американської військової допомоги неабияк ускладнює ситуацію на фронті. Євросоюз ще рік тому обіцяв до березня 2024 року передати Україні 1 млн боєприпасів, але наприкінці січня глава дипломатіє ЄС Жозеп Боррель визнав, що Україна до березня отримає лише 524 тис. боєприпасів (це трохи перевищує 52% від мети).
В Україні це, очікувано, ніякого захвату не викликає. Тож глава Міноборони України Рустем Умеров направив листа про критичний брак снарядів міністрам країн ЄС. Водночас міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, окреслюючи причини затримки передачі європейських боєприпасів, заявив про "жалюгідний стан оборонної промисловості" ЄС. А президент України Володимир Зеленський закликав тиснути на політиків Заходу, які гарантували Україні 1 млн. снарядів до березня.
Військова промисловість Європи відреагувала на російське вторгнення в Україну дійсно не так швидко, як сподівалися у Брюсселі, - визнала посол ЄС в Україні Катаріна Матернова в інтерв'ю РБК-Україна.
"Перехід до військового виробництва не є природним інстинктом у Європі. У Європі ми десятиліттями жили з твердим переконанням, що війна на європейському континенті неможлива... Я думаю, що галузь рухається, можливо, не так швидко, як ми сподівалися. Але зараз уряди і приватний сектор знову виявляють рішучість і роблять сильний поштовх до збільшення виробництв", - сказала вона.
Тож у Міноборони Естонії повідомили: строки виконання обіцянки просто зсуваються, Євросоюз має намір передати Україні понад 1,1 млн артснарядів до кінця 2024 року.
Втім Боррель днямизмалював ще одну дійсно "непересічну" ідею для збільшення постачання нам снарядів.
За його словами, країни-члени ЄС можуть тимчасово припинити експорт зброї до всіх інших країн, окрім України, - про це він сказав 5 лютого у Варшаві на спільній прес-конференції з головою МЗС Польщі Радославом Сікорським.
"Наразі ми маємо забезпечити Україну боєприпасами. Але проблема сьогодні не в тому, що європейська промисловість не здатна виробляти. Не в тому, що ми маємо йти та купувати десь в іншому місці, бо ми не здатні виробляти - ми здатні виробляти. І важлива частина нашої продукції експортується до третіх країн", - повідомив глава європейської дипломатії.
Він також зазначив, що "кращий спосіб продати більше Україні, чи пожертвувати більше" боєприпасів - це спробувати сказати іншим:
"Будь ласка, зачекайте, ви не на війні. Ви можете почекати кілька місяців. Та перенаправити цю продукцію до України".
На переконання Борреля, "це політичне рішення, яке мають ухвалити держави-члени (ЄС - ред.)".
Конкретні плани
Та чи зможе Євросоюз, хоч би й тимчасово, замінити США у ролі головного "чергового" з підтримки України у протистоянні російському агресору? Багато хто з аналітиків у цьому відверто сумнівається.
Однак саме неможливість постачання у строк 1 млн снарядів Україні змусила ЄС до більш конкретних дій: як заявив Боррель на неформальної зустрічі міністрів закордонних справ Євросоюзу 3 лютого, "відбулася змістовна дискусія щодо військової допомоги для України".
"Ми обговорили ситуацію на полі бою, ситуацію з військовими поставками, створення фонду допомоги для України, який, сподіваюся, буде погоджений протягом наступних днів в межах Європейського фонду миру", - повідомив дипломат.
Кошти з цього фонду в обсязі 20 мільярдів євро на наступні чотири роки, за даними ЗМІ, будуть витрачатися на закупку та постачання в Україну військової техніки й озброєння, а також для посилення європейської оборонної промисловості.
Водночас Боррель додав, що ЄС зберігає тверду позицію щодо підтримки України.
"Україна потребує більшої та швидшої підтримки. Ця допомога має надійти зараз. Перемога України є критично важливою не лише для України, а й для миру й стабільності в Європі", - наголосив він.
При цьому Деніел Фрід підкреслює: Європа нині вже витрачає на підтримку України більше, ніж Сполучені Штати. Це свідчить, що вона навряд чи є "халявщиком", як стверджують експрезидент Дональд Трамп та його неоізоляціоністські союзники.
Ірина Носальська