Польські фермери посилюють вимоги, водночас вони побоюються силового вирішення конфлікту з боку влади.
Попри те, що ЄС пропонує вигідне вирішення конфлікту, польські фермери блокують не лише наш кордон, але й кордони інших сусідів та посилюють вимоги. Водночас в них є побоювання щодо можливості силового вирішення конфлікту з боку польської влади. Які є сценарії розвитку подій надалі?
Апетити страйкарів ростуть
Поляки з листопада 2023 р. блокують український кордон. Спочатку протестували перевізники, потім до них приєдналися фермери. У січні вдалося тимчасово розблокувати кордон, у лютому протести на польсько-українському кордоні відновились.
Спочатку польські фермери хотіли, щоб українське збіжжя йшло лише транзитом через Польщу і не залишалось в країні. Виконання цієї вимоги вони досягли. Так, заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак заявив, що інформація про розвантаження українського зерна у Польщі не підтвердилася.
Він зазначив, що українське зерно наразі проходить через Польщу транзитом і не імпортується до країни.
“Ні пшениця, ні кукурудза, ні ріпак. Ці продукти тут не залишаються”, - сказав він.
Але зараз протестувальникам цього замало і вони хочуть витіснити українське зерно з країн ЄС та замінити його своїм.
Польські фермери хочуть у торгівлі з Україною повернутися до статус-кво станом на 2021 р. і фінансувати експорт сільськогосподарських продуктів через Європу за межі ЄС на традиційні експортні ринки України.
Аби досягти цієї мети вони блокують не лише кордон з Україною, а й кордони інших сусідів.
Так, польські протестувальники з 25 лютого вийшли на блокаду прикордонних переходів із Німеччиною. 26 лютого протести продовжились, припарковані на трасі трактори викликали проблеми з рухом транспорту на кордоні Польщі та Німеччини. Польські аграрії виступають проти постачання зерна з України до Німеччини через те, що українська продукція витісняє польську.
“Німецькі компанії багато купують у Польщі, але уряд не ввів ембарго на продукти, які викликають занепокоєння, і німецький ринок також був відібраний у нас українською продукцією” – сказав Колодзейчак.
Також поляки погрожують заблокувати кордон з Литвою, начебто задля того, аби українське зерно з Литви не поверталось до Польщі. Так, Польські фермери з 1 березня обіцяють частково перекриють кордон із Литвою. Організатори акцій заявляють, що у такий спосіб хочуть перекрити “зернову карусель”, під час якої українське зерно з Литви нібито повертається до Польщі.
“На території Литви після припинення відстеження документи на зерно змінюють і вантаж повертається до Польщі, Вантаж стає товаром євроспільноти, а отже, може вільно ввозитися до країни”,- вважає координатор протесту польських фермерів на кордоні з Литвою Кароль Печинський.
Поступок ЄС не вистачає
ЄС намагається вгамувати польських протестувальників, обіцяючи їм гроші та йдучи на поступки.
Так, нещодавно очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла посилення підтримки польських фермерів.
“Європа підтримує польських фермерів. Ми надаємо 1,4 млрд євро безпосередньо місцевим виробникам у Польщі. Буде більше”, - сказала вона.
Крім того, наприкінці січня Єврокомісія (ЄК) запропонувала ще на рік продовжити призупинення імпортних квот і мит для українського експорту до ЄС. Водночас пропозиція містить запобіжники для агропродукції, чого вимагали декілька країн Євросоюзу.
Хоча ЄК вже запропонувала захисні заходи для українського імпорту польській владі цього замало. Так, Колодзейчак, сказав, що Варшава хоче, щоб ЄС запровадив загальнорегіональні квоти на деякі українські продукти. Заступник міністра є колишнім активістом, який очолював протести фермерів у 2023 р., які змусили попередній уряд запровадити заборону на українське зерно перед жовтневими парламентськими виборами.
Згідно з чинними правилами, тільки зернові вантажі з України не можуть залишатися в Польщі. Але польські фермери вимагають від уряду закрити кордон для інших харчових продуктів, включаючи цукор і заморожені фрукти. Вони стверджують, що значна частина сільськогосподарського імпорту є низької якості або відправляється нелегально.
Нещодавно Комітет з питань сільського господарства Європарламенту схвалив висновок, який відповідає вимогам польських фермерів. Згідно з ним, захисні заходи повинні охоплювати всі сектори, в той час як “екстрене гальмо”, призначене для відновлення мит на м'ясо птиці, яйця та цукор, повинно також охоплювати зернові, мед та олійні культури.
Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) вже звернувся до членів комітету з питань торгівлі Європейського парламенту з проханням прийняти рішення на користь України.
“Будь-які пропозиції щодо обмеження українського сільськогосподарського імпорту на європейський ринок можуть стати катастрофою для української економіки”,– йдеться у заяві.
Крім того, не чекаючи остаточного рішення ЄК, Польща може ввести ембарго на імпорт нових українських товарів.
“Ми обговорюємо можливість поширення ембарго на інші продукти, якщо ЄС не знайде більш ефективного способу захистити польський та європейський ринки”, – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Наголошується, що інші українські товари включають, зокрема, фрукти, яйця та м’ясо.
Фермери бояться силового варіанту
Цікаво, що попри рішучість у досягненні своїх цілей та наявність чиновників вищого рангу у польській владі, які їх підтримують, фермери все ж таки не виключають сценарію, за яким ситуацію буде вирішено за допомогою сили.
Польська профспілка вважає, що державна допомога на діяльність фермерських господарств є необхідною, але не достатньою для того, щоб закінчити акції протесту.
Об’єднання фермерів негативно оцінює ставлення уряду до аграрних протестів, – мовляв, там чекають початку весняних польових робіт, які змусять протестувальників припинити блокаду. Також фермерів непокоїть висловлювання премʼєр-міністра Польщі. 22 лютого Дональд Туск заявив, що долучить до переліку обʼєктів критичної інфраструктури пункти пропуску на польсько-українському кордоні. На думку фермерів, це приготування до силового розвʼязання проблеми.
Тож, хто виграє в цьому конфлікті поки що невідомо.
Вікторія Хаджирадєва