За даними МАГАТЕ, через війну в Україні у світі змінилося ставлення до ядерної енергетики. Чи можливий її розвиток без ядерного російського палива, та як світ має боротися з ядерним тероризмом агресивної Росії?
Погіршення ситуації на ЗАЕС
Після того, як найбільша в Україні та в Європі Запорізька атомна електростанція опинилася під окупацією російських військ ще у березні 2022 року, її кілька разів повністю від'єднували від мережі, що є великою небезпекою. Станція нині - під постійними обстрілами, замінована, з некваліфікованим персоналом.
Україна наполягає на негайному виведенні звідти російських оккупантів: за словами президента Володимира Зеленського, поки на ЗАЕС перебувають російські солдати, "світ залишається на межі радіаційної катастрофи".
"Міни по периметру ЗАЕС, у буферній зоні між внутрішньою та зовнішньою огорожею об'єкта, які раніше були виявлені командою МАГАТЕ та прибрані у листопаді 2023 року, тепер знову на місці. Це закрита зона, недоступна для робочого персоналу станції", - зазначив усічні 2024 року й глава Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі.
МАГАТЕ сяк-так намагається моніторити ситуацію, але позбавлена можливості впливати на окупантів. При цьому міністр енергетики України Герман Галущенко на початку березня у рамках засідання ради керуючих МАГАТЕ у Відні обговорив з Гроссі роботу ЗАЕС. У Міненерго зазначили, що Гроссі та Галущенко говорили про завершення термінів експлуатації палива, завантаженого в реактори станції, а також про недопущення окупантами українського персоналу до виконання обов'язків на АЕС.
"Гроссі зазначив, що представники МАГАТЕ, які перебувають з місією на станції, не завжди мають можливість оглянути всі об'єкти ЗАЕС, і агентство наполягає на розширенні такого доступу. Окремо було наголошено на стурбованості продовженням військових дій неподалік станції", - повідомили у міністерстві.
Галущенко ж наголосив, що ситуація на ЗАЕС "погіршується щодня, і це свідчить про необхідність якнайшвидшого виведення з її території російських військ та персоналу Росатому для повернення ЗАЕС під повний контроль України".
Зустріч із міністром енергетики України прокоментував у соцмережі Х і сам Гроссі. Проте він не розкривав подробиць їхнього спілкування, обмежившись тим, що це був "своєчасний обмін інформацією".
При цьому 4 березня в.о. голови правління компанії Енергоатом Петро Котін на заході, присвяченому другій річниці окупації ЗАЕС, підтвердив: на тимчасово окупованій росіянами Запорізькій АЕС вже практично не залишилося персоналу НАЕК Енергоатом.
"Там уже немає нашого досвідченого персоналу. Протягом лютого окупанти вивели останніх наших людей, які зберігали вірність Україні та гарантували безпеку на станції", - заявив він і додав, що ще на початку року на станції перебували 360 працівників Енергоатому.
Нагадаємо, на початок 2022 року на Запорізькій АЕС працювали майже 9 тисяч українських фахівців. Нині, за даними Енергоатома, 60% начальників змін енергоблоків (а це 40 осіб) залишили тимчасово окуповану територію, а із 12% (вісім осіб) Україна розірвала трудові відносини. При цьому з 14% працівників (це дев’ять осіб) росіяни заблокували перепустки й не допускають до робочих місць - через відмову підписувати з ними контракти. Ще така ж кількість робочих місць залишається вакантною.
"Тобто у них (росіян - ред.) наразі залишилося тільки вісім начальників змін - людей, які безпосередньо відповідають за ядерну та радіаційну безпеку", - зазначив Котін.
За його словами, зараз на ЗАЕС знаходиться російський персонал, але він не може надійно експлуатувати станцію, бо її енергоблоки пройшли модернізацію і тепер вони суттєво відрізняються від російських.
"Крім того, там набраний персонал із довколишніх міст, селищ, який взагалі не розуміє, що таке атомна станція - вони її здалека бачили", - уточнив глава Енергоатому.
Витіснення росіян з ринку
Та попри все це, ставлення до атомної енергетики у світі змінилося на краще - саме у зв'язку з кліматичною кризою і війною Росії проти України, - стверджує, як не дивно, Гроссі.
За повідомленням Financial TImes, глава Міжнародного агентства з атомної енергії зазначив: енергетична безпека нині на першому місці у списку пріоритетів політиків. Правда, це твердження виглядає доволі сумнівним - у світлі того, що санкції проти Росатому (під егідою котрого окупована ЗАЕС) так досі й не запроваджені.
"Напевно, це пов’язано насамперед із позицією тих країн, зокрема Угорщини, які продовжують мати досить активні зв’язки з Росатомом. Давайте також не забувати про те, що Росатом та Російська Федерація пообіцяли добудувати кілька блоків на атомній електростанції Пакш в Угорщині. Можливо, знову ж важко говорити, це вплинуло на позицію Угорщини й, як наслідок, на позицію Європейського Союзу", - прокоментував відсутність санкцій ЄС голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.
Водночас сам Гроссі покине вважаєсанкційний тиск на Росатом - дієвим інструментом.
"Багато компаній на Заході залежать від російських поставок - збагаченого урану або палива... Консенсус полягає в тому, що санкції проти Росатома були б нереалістичними та недоцільними. Це призвело б до зупинки атомної промисловості в багатьох країнах", - цитує його Reuters 19 лютого.
Але, незважаючи на ці обтічні заяви, альтернатива все ж існує: адже з 2024 року всі 15 енергоблоків вітчизняних АЕС мають забезпечуватись ядерним паливом американського виробництва.
За інформацією експерта Європейського інформаційно-аналітичного центру з ядерної енергетики Володимира Кочмарського, до 24 лютого 2022 року енергоблоки на ЗАЕС вже працювали на такому паливі. Й це, до речі, було однією з причин, чому росіяни хотіли захопити цей стратегічний об'єкт.
"По-перше, вона (ЗАЕС - ред.) найбільша в Європі, шість тисяч мегаватів енергетична потужність. А, по-друге, там використовувалась американська технологія, і росіяни, як конкуренти Westinghouse, хотіли з цією технологією познайомитись, мати можливість її "пощупати", подивитися, як вона побудована, режим експлуатації. Це попало все в руки росіян", - розповів він у коментарі Суспільному.
Однак у нашій країні уран теж добувають: в основному, у межах Кировоградської області. Й у пресслужбі Енергоатому повідомили, що спільно з Westinghouse працюють над створенням "внутрішнього" виробництва ядерного палива.
При цьому ще у квітні 2023-го Енергоатом та американська компанія Holtec International домовилися про будівництво до 20 атомних енергоблоків з реакторами SMR-160 в Україні. Це легководний реактор під тиском потужністю 160 МВт, котрий використовує як паливо низькозбагачений уран і має гнучкість для виробництва технологічного тепла для промислового застосування й виробництва водню.
"21 квітня 2023 року президент ДП НАЕК Енергоатом Петро Котін і президент та виконавчий директор американської компанії Holtec International Доктор Кріс Сінгх уклали угоду про співробітництво у розгортанні малих модульних реакторів (ММР). Петро Котін підписав договір в Києві, а Кріс Сінгх - у Камдені, штат Нью-Джерсі, США. На церемонії також були присутні міністр енергетики України Герман Галущенко та віцепрезидент Holtec International з питань діяльності в Україні Ріаз Аван", - йшлося у повідомленні Енергоатому.
Очільник енергетичного відомства тоді ж зазначив, що спорудження в Україні ММР не тільки сприятиме зміцненню енергетичної безпеки держави, але дасть можливість замінити зруйновані російськими атаками теплоенергетичні потужності та досягнути цілей декарбонізації.
Схоже, кровопролитна війна, розв’язана проти України Росією, не заважає нам і в цьому бути прикладом для інших країн - тут і зараз.
Ірина Носальська