Навесні традиційно почнеться посівна. Аграрії знову будуть вимушені працювати в надскладних умовах, бо землі заміновано. Уряд розробляє спеціальні програми по розмінуванню.
Компенсації аграріям
У квітні 2023 року Україна започаткувала нову державну політику з гуманітарному розмінування територій. Як зазначав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після початку повномасштабної війни Україна перетворилася на найбільш забруднену мінами, бомбами та снарядами країну Європи.
"Вибухонебезпечними предметами всіяно близько 174 тисяч квадратних кілометрів нашої землі. Це як половина території Японії, півтори Греції чи дві площі Австрії",– казав прем'єр.
Окрім того, велика кількість родючих земель непридатні для обробки. За його словами, врожаї з цих земель могли б нагодувати понад 80 млн людей у всьому світі.
В рамках цієї програми вже навесні 2024 року уряд оголосив про збільшення фонду компенсації фермерам за розмінування сільгоспземель з 2 до 3 млрд грн. Компенсації підлягатимуть 80% вартості робіт з розмінування.
"Тепер у нас працюватиме ще один важливий інструмент — компенсації фермерам за закупівлю послуг із розмінування. Спочатку говорили про 2 млрд грн на цю програму, але вдалося її збільшити. Тепер в державному бюджеті закладено 3 млрд грн", – зазначив Денис Шмигаль.
За словами прем'єр-міністра, компенсації підлягатимуть 80% вартості робіт з розмінування. Закупівля послуг відбуватиметься через Prozorro, що мінімізує корупційні ризики та створить конкуренцію на ринку гуманітарного розмінування.
"Очікуємо, що перші такі закупівлі відбудуться уже в травні-червні цього року",– зазначив Шмигаль.
Більш детально про механізм компенсацій розповіла перший віцепрем'єр - міністр економіки Юлія Свириденко в своєму Facebook.
"Фермери зможуть укладати контракти і з державними, і з приватними операторами розмінування, які переможуть на відкритому та прозорому тендері",- зазначила вона.
За інформацією міністра, компенсація буде доступна фермерам Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Херсонської, Миколаївської та Дніпропетровської областей, чиї ділянки забруднені, і є підтвердження нетехнічного обстеження.
Свириденко уточнила, що не зможуть отримати компенсації за цією програмою сільгоспвиробники, які перебувають під санкціями, з бенефіціарами-громадянами країни-агресора, а також такі, які перебувають у процесі банкрутства/ліквідації, й ті, в кого не погашений податковий борг.
Для отримання аграріями компенсації на гуманітарне розмінування фермер повинен буде подати заявку до Державного аграрного реєстру (ДАР), де відбудеться первинна перевірка щодо того, чи справді земля належить фермеру, чи пройшла вона нетехнічне обстеження і чи було виявлено там відповідне забруднення. Центр протимінної діяльності також протягом двох тижнів виконає перевірку.
Процедура закупівлі послуг із розмінування має проводитися через Prozorro із зазначенням очікуваної вартості. Після вибору переможця тендера фермер має внести 20% визначеної під час торгів суми, решту 80% - Мінекономіки.
Після розмінування ділянки оператор протимінної діяльності має надсилати документи до Центру гуманітарного розмінування на перевірку, і банк здійснить оплату послуг.
Говорячи про вигоди аграріїв, міністр зазначила, що запропонований механізм компенсацій гуманітарного розмінування дасть їм змогу повернути у використання землі, що збільшить економічний потенціал України та посилить глобальну продовольчу безпеку.
"Спільним зусиллям ми зможемо повернути людям безпечну землю і дати їм можливість жити без страху мін",- резюмувала перший віцепрем'єр.
Роботи ще багато
Станом на кінець 2023 року, піротехнічні підрозділи держорганів і неурядових операторів обстежили та повернули українським аграріям у використання понад 200 тис. га земель сільгоспризначення, повідомляла пресслужба Мінекономіки.
"На сьогодні (грудень 2023 року - ред.) з 470 тисяч гектарів земель, які ми запланували обстежити, в разі необхідності очистити та розмінувати першочергово, вже повернуто аграріям до господарської експлуатації понад 200 тисяч гектарів",– заявляла Свириденко.
Свириденко тоді казала, що кінцева мета - повернути у безпечне використання до 80% територій країни, які нині вважаються потенційно забрудненими.
Зараз, на початку посівної, також активно обстежують сільськогосподарські землі. За даними Мінекономіки протягом лютого саперні підрозділи ДСНС, ДССТ та неурядових операторів обстежили понад 32 тисячі гектарів земель сільськогосподарського призначення, що майже в півтора рази більше аніж в січні. Усього з початку року обстежено 53,7 тис. га земель.
Втім, роботи ще й дуже й дуже багато. 12 березня голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін казав, що за нинішньої динаміки на розмінування правобережної частини Херсонської області знадобиться щонайменше два роки.
Посівна-2024 вже почалась: прогнози
В Україні вже засіяли 68 тис. гектарів ярих зернових. Станом на 8 березня вже дванадцять регіонів розпочали посівну – пшениці, ячменю, гороху та вівса.
13 березня до посівної приєднались ще три регіони: Хмельниччина, Буковина та деокупована Херсонщина.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства сподіваються, що посівні площі в Україні навесні 2024 року будуть на рівні минулого року. Однак в міністерстві не виключають їх певного скорочення за негативного сценарію.
"Збільшення загальних посівних площ (цьогоріч – ред.) точно не буде. Я допускаю їх скорочення, і відразу виникає питання: що тоді сіяти? У нас є тільки три варіанти — соняшник, соя і кукурудза",– зазначив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський в інтерв’ю Reuters.
Втім, поки що експерти висловлюють обережний оптимізм. Генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль у коментарі Delo.ua зазначає, що небагато аграріїв відмовляться сіятись поточного сезону попри зниження рентабельності сільгоспкультур.
За його словами, просто припинити обробіток полів не є хорошим виходом для аграрія, оскільки цей актив повинен працювати. Більшість земельних ділянок орендуються фермерами, і за них все одно потрібно платити. Крім того, якщо припинити сплачувати оренду, власник може переукласти договір із конкурентами, що означатиме втрату активу.
"Тому аграрії намагатимуться засіяти всі доступні площі. Щось, можливо, триматимуть під паром. Але і пар потребує витрат – його потрібно обробляти, тримати "чорним", а питання орендної плати все одно залишається",– зазначив Павло Коваль.
При цьому деякі фермери, котрі обробляють власні паї, дійсно можуть припинити обробку своїх ділянок. Але це суттєво не вплине на весь агросектор України.
"Частина полів також можуть не засіятись через складність із доступом до фінансових ресурсів — це базова проблема вирощування будь-якої культури і горизонтальна проблема для всіх агропідприємств",– додає експерт.
Валерія Шипуля