Корреспондент.net,
29 березня 2024, 18:10
Росіяни у березні панічно намагалися знищити українську енергетику, обстрілюючи наші генеруючи й розподільчі потужності, але це їм не вдалося. Що надалі відбуватиметься та як Україні від того захиститися?
Весняне загострення
Країна-агресор Росія атакує нині міста та інфраструктурні й енергетичні об’єкти України практично кожної доби.
У ніч на 29 березня теж без цього не обійшлося: за офіційною інформацією, ворог завдав ударів по об’єктах паливно-енергетичного сектору України, випустивши 99 засобів повітряного нападу: 60 дронів типу Шахед (район пусків - Приморсько-Ахтарськ, Курська область); три аеробалістичні ракети Х-47М2 Кинджал (з трьох винищувачів МіГ-31К - Рязанська область); дві балістичні ракети Іскандер-М (Крим); дев'ять керованих авіаційних ракет Х-59 (з дев’яти літаків Су-34 - Бєлгородська область); чотири крилаті ракети Іскандер-К (Курська область); 21 крилата ракета Х-101/Х-555 (з 11 стратегічних бомбардувальників Ту-95МС - Енгельс).
Силам ППО вдалося збити 84 цілі, зокрема 56 безпілотників, 17 крилатих ракет Х-101/Х-555, п'ять керованих авіаційних ракет Х-59 та чотири крилаті ракети Іскандер-К.
Втім постійно є влучання: найстрашніше, коли це супроводжується людськими жертвами. Але й потрапляння ворожих ракет чи дронів у інфраструктурні й енергетичні об’єкти наносить важкі поранення вітчизняній економіці.
Один з найболючіших ударів останнього часу - по ДніпроГЕС, що була атакована росіянами 22 березня.
"Нелюди не заспокоїлись, зруйнувавши Каховську ГЕС, і тепер намагаються створити нову екологічну катастрофу, цинічно вдаривши по гідроспорудах ДніпроГЕС та плотині", - йшлося у повідомленні Укргідроенерго.
При цьому російські агресори вже зруйнували дві третини енергоблоків на теплоелектростанціях ДТЕК, котрі компанія полагодила у 2023 році, - повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук у четвер, 28 березня. Він підкреслив, що внаслідок атаки було пошкоджено найбільш важливе обладнання, яке виготовляється роками. Загалом компанія втратила близько 1 ГВт потужностей.
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко пояснив, чому росіяни здійснюють масовані атаки по українській енергетичній інфраструктурі саме зараз, коли морозний період вже завершився.
"...Я б назвав це звичайним терористичним актом, але ударом відчаю. Тому що багато чого для Росії не складається так, як би їм хотілося. На фронті прориву не відбувається, хоч Путін два тижні тому сказав, що нібито в українських військ майже закінчились патрони, а досягти цілей не може. Головнокомандувач Збройних Сил України каже, що фронт стабілізується", - зауважив експерт у ефірі телемарафону.
Нанесення таких масованих ударів по Україні, за його словами, допомагає російській владі відволікти увагу російських воєнкорів і всіх тих, хто задає незручні питання про ситуацію на фронті.
"Чому потрібно доукомплектовувати втрати, чому не можуть досягти мети. Це відвертає увагу. Тепер місяць можна говорити про ДніпроГЕС, те що вони будуть крутити і показувати", - цитує його УНІАН.
Окрім того, такими масованими ударами росіяни намагаються дестабілізувати ситуацію із середини та посіяти панічні настрої серед українців, продовжив фахівець.
Також, за словами Мусієнка, у масованих ударах росіян присутня суто військова логіка. Він нагадав, про численні публікації у ЗМІ з інформацією про те, що в Україні до кінця березня можуть закінчитись ракети ППО.
"Чому не перевірити? От це вже військовий компонент... Подивилися, що в принципі коефіцієнт (збиття - ред.) дещо зменшився, але не критично. Якщо порівняти з попередніми обстрілами, які були, він критично не впав, зменшився не набагато. Але перевіряють. І це, до речі, теж індикатор того, що вони багато інформації намагаються саме з медіа витягнути", - підкреслив Мусієнко.
Опір ворогу тишею, ППО та "бумерангом"
Тож в уряді вже попередили представників влади та приватних компаній, простих українців про важливість нерозповсюдження інформації щодо стану енергетичної системи - на тлі масованих атак РФ.
У Міненерго пікреслюють: розголошення цієї інформації несе велику загрозу, оскільки розвідка ворога дійсно працює, зокрема, за відкритими джерелами інформації.
Йдеться про таке: не озвучувати публічно (в ефірах телеканалів та радіоефірах, у ЗМІ, соцмережах) детальну інформацію щодо наслідків ударів; не називати конкретні обʼєкти влучань; не надавати деталі про конкретні об’єкти і прив’язки до місцевості, куди було або не було влучання; не уточнювати кількість влучань і місця влучань; не надавати інформації в конкретних цифрах і показниках - щодо ідключень, дефіциту електроенергії тощо.
"Не надавайте ворогу цінної інформації, яку він обов’язково буде використовувати для подальшого координування своїх дій і планування нових атак", - закликали українців у Міненерго.
Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю, 22 березня, провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача, присвячене ситуації в енергосистемі. На Ставці голови правління Укренерго Володимир Кудрицький та Нафтогазу Олексій Чернишов доповіли про стан енергосистеми й першочергові кроки щодо її зміцнення та подальшого захисту. Головком Олександр Сирський і командувач Повітряних сил Микола Олещук повідомили про роботу ППО. Було ухвалено кілька закритих рішень, але по-справжньому захистити Україну може лише рішення партнерів надати достатню кількість сучасних систем ППО, наголосив президент.
Втім міністр енергетики України Герман Галущенко заявив: Міністерство енергетики України поки не розглядає можливість підвищення тарифів на електроенергію для населення - як було торік, після масованих ракетних ударів країни-терориста РФ по нашій енергетиці.
"Ми ще не розуміємо масштабів пошкоджень (після останньої масованої атаки, - ред.), не здійснено повної оцінки збитків і не зрозуміло, які гроші потрібні на відбудову. Тому наразі немає жодних проєктів або напрацювань щодо зміни тарифів", - повідомив Галущенко в ефірі телемарафону 28 березня.
Основна ціль ворога - критичні об'єкти, які забезпечують життєздатність держави, зауважив в ефірі 24 каналу полковник у відставці, військовий експерт Роман Світан.
"Загалом цілі зрозумілі... Електростанції є балансуючими потужностями, або мають бути такими. Бо основні генеруючі - атомні станції. Тому можливі провокації в тому числі на атомних станціях", - попередив він.
Утім, планування Кремлем ударів по українських атомних станціях викличе невдоволення світової спільноти: навряд чи диктатор захоче отримати удари у відповідь по своїх об'єктах.
"Тому я думаю, що від ударів по атомній генерації він утримається", - припустив Світан.
А про симетричну відповідь на такі удари керівник ГУР Кирило Буданов попереджав ще восени минулого року. Навряд чи з тих пір у цьому питанні щось змінилось - окрім того, що Україна навчилася влучно бити важкими безпілотниками по ворожій інфраструктурі.
Водночас експерт з енергетики Сергій Дяченко укоментарі Укрінформу 29 березня зазначив, що енергооб’єкти і енергосистема України мають суттєвий запас міцності. Й країна у цілому з атаками Росії на енергетичну інфраструктуру - справляється.
"Наші енергооб’єкти і енергосистема мають суттєвий запас міцності. Минулорічні обстріли це засвідчили. Країна в цілому справляється з атаками. Хоча ще триває відновлення пошкоджень після минулорічних обстрілів. Українські енергетики докладають до цього титанічних зусиль. На жаль, коли йдеться про об’єкти генерації на територіях, прилеглих до зони бойових дій, там ремонтні роботи практично не припиняються, оскільки туди весь час щось прилітає", - зауважив Дяченко.
Головне те, що ми вчимося захищати енергооб’єкти, заміщати і балансувати тимчасовий дефіцит електроенергії, продовжив експерт.
"Росіяни захопили величезні потужності, наприклад, Запорізьку АЕС. Вивели з ладу ще ряд енергоблоків на ТЕС. Але в таких умовах ми успішно пройшли вже другий опалювальний сезон", - підсумував він.
Ірина Носальська