Через прорив дамби у Орську на Оренбуржжі, в РФ припинив роботу черговий ворожий НПЗ. Чи буде врешті "пороблено" російській економіці спільними силами ЗСУ, стихії та традиційного нехлюйства "орків"?
Бумеранг повернувся
Аномальні цьогорічні повені у Росії призвели до затоплення понад 10 тисяч будинків у 39 регіонах РФ, повідомило російське МНС.
Але найскладніша ситуація - в Оренбурзькій області, де 5 квітня у місті Орську сталася справжня НП: через повінь прорвало насипну греблю ріки Урал, вода поглинула тисячі будинків на лівому березі міста. Наступного дня стався ще один прорив дамби вже на правому березі, там почали евакуйовувати навколишні села. Потім був третій прорив.
Відомо, що дамбу побудували в 2014 році.Вона мала "назавжди владнати проблему загрози підтоплення під час паводків", заявляв ще 2010 року тодішній мер Орська Віктор Франц.
"Цьогорічна повінь - перша серйозна перевірка дамби на міцність", - зазначив вже нинішній мер міста Василь Козупиця за два дні до прориву дамби.
За словами міської влади, рівень води в річці Урал перевищив проєктний рівень дамби на 4 метри: дамба була розрахована на рівень води в річці 5,5 м, а вода через повені піднялася до 9,6 м.
Але стихія не вщухає: вода дійшла аж до Оренбурга, постраждали й інші регіони Росії, звідти також вивозять людей, пише ВВС.
Розслідуванням нині замається російській Слідком, що відкрив кримінальну справу про порушення правил безпеки при проведенні будівельних робіт та про недбалість. Винним загрожує до семи років позбавлення волі.
У російській прокуратурі заявили, що дамба в Орську була прорвана через погане технічне обслуговування, а підрядника Спецбуд-3, котрий відповідає за проект, перевіряли на предмет розтрати бюджетних коштів.
"Жахливо! Гігантські потоки води змітають все на своєму шляху! Цікаво, чи трапилася би ця катастрофа небачених масштабів, не почни Путін злочинну, варварську війну, а почни він допустимо інспектувати і зміцнювати дамби..?", - репетують та задаються риторичними питаннями самі росіяни у соцмережах.
А українці вбачають у тому, що сталося - "карму за Каховку", за що їх важко судити, звичайно.
Нагадаємо, після підриву ворогом греблі Каховського водосховища у ніч на 6 червня 2023 року була вщент зруйнована Каховська ГЕС, було затоплено 14 населених пунктів із населенням близько 16 тисяч осіб на правому березі Дніпра, та 14 з населенням близько 22 тисяч осіб - на лівому, окупованому Росією, загинуло не менше 52 людей, Україна отримала близько 2 млрд доларів прямих збитків.
"Крайніми" оголосили гризунів
У Росії знайшли досить оригінальних винуватців у прориві греблі в Орську, що вже призвів до підтоплення десятків населених пунктів та евакуації тисяч людей, пише УНІАН.
Так, директор АТ Спецбуд Сергій Комаров, котрий брав участь у будівництві греблі, звинуватив у її прориві... гризунів.
Комаров розповів, що спочатку він передбачав можливість "людського фактору".
"Хтось машиною горизонтального буріння пробурив і проклав якусь комунікацію для скидання стічних вод в Урал", - пояснив він.
Проте, продовжив Комаров, подивившись, де стався прорив, цей чинник він відкинув, " і залишився лише чинник - гризуни ".
"Гризуни могли цю дамбу проточити, і цієї двох-трьохсантиметрової дірочки вистачило б, щоб вода пішла через дамбу", - заявив він.
Водночас російські експерти кажуть:дамба була зроблена з неякісних матеріалів, чутливих до розмиву водою. Також однією з причин прориву греблі стало неприємне ставлення до її ремонту та обслуговування. У Мінбуді РФ вже прогнозують, що збитки житла від повені в Оренбурзькій області можуть перевищити 21 млрд рублів.
Раніше мер Оренбурга Сергій Салмін назвав ситуацію з паводком у регіоні безпрецедентною, востаннє такий високий рівень води фіксувався у середині минулого століття.За даними на 8 квітня, в Оренбурзі було підтоплено два мікрорайони, три населені пункти та 17 садових товариств. У зоні підтоплення опинилися близько 2 тис. будинків та понад 8,5 тис. присадибних ділянок.
З 4 квітня в Оренбурзькій області діє режим НС регіонального рівня через погіршення ситуації з повінь. У неділю урядова комісія ухвалила рішення віднести повінь в Оренбуржжі до НС федерального характеру, повідомляє російське інформагентство Інтерфакс.
Росіянам не буде чим заправити літаки?
Як відомо, внаслідок повені в Орську зупинив роботу великий російський нафтопереробний завод Орскнєфтєоргсінтез, одне з головних нафтопереробних підприємств Росії, потужністю близько 6,6 млн тонн на рік. Вода дісталася території за кілька кілометрів до НПЗ. Крім того, робота заводу виявилася неможливою, оскільки в Орську були затоплені залізничні шляхи.
"Орський НПЗ призупинив роботу у зв'язку з аномальним паводком, щоб уникнути екологічних ризиків і для дотримання техніки безпеки", - повідомляли рос ЗМІ ще 7 квітня.
Важливою особливість цього НПЗє те, що він був орієнтований на випуск авіакеросину.
Але повінь в Оренбурзькі області - це лише один з епізодів загальної історії про знищення російської нафтопереробки. Нагадаємо, Україна вже певний час завдає влучних ударів власними дронами по великих російських НПЗ. Українські безпілотники вдарили щонайменше дванадцять разів по НПЗ у глибині Росії, пошкодивши принаймні 10% російських нафтопереробних потужностей.
Видання The Hill пише, що тільки у березні Україна завдала п'ять успішних ударів по декількох НПЗ. Ці атаки показують, що ми продовжуємо використовувати відносно дешеві технології для нанесення ударів.
Це робиться, аби завдати шкоди найважливішому джерелу доходів Москви. Удари змусили Кремль ввести шестимісячну заборону на експорт бензину.
Окрім того, всередині самої країни-агресора спостерігається загроза дефіциту палива, тому Росія значно збільшила імпорт бензину з Білорусі. Зокрема відомо, що вже у першій половині березня РФ імпортувала з Білорусі 3 000 метричних тонн бензину.
А вже після початку Орської повені три неназвані джерела у галузі повідомили агентству Reuters, що Росія попросила Казахстан теж створити для неї "надзвичайний резерв" аж у 100 000 метричних тонн бензину.
Одне з неназваних джерел заявило, що Казахстан і Росія навіть досягли угоди, що дозволяє Москві використовувати запаси казахстанського бензину. Але обсяг цих запасів не вказано.
Проте радник міністра енергетики Казахстану Шингис Ільясов спростував отримання таких запитів від Росії.
"Це -суттєва втрата для росіян. Справа у тому, що нафти у них зараз буде більше, ніж вони зможуть переробити. Ця нафта піде на зовнішні ринки, й, природньо, знизить там ціну. Тому Салліван (радник з нацбезпеки президента США Джейк Салліван - ред.) якраз може бути спокійним. Із цим завданням непогано впоралася й "небесна канцелярія". Для того, аби зменшити ціну нафти, а вже барель під сто доларів підтягується, Салліван має приїздити до Києва та просити, щоб ми навпаки били по НПЗ. Щоб цієї сирої нафти було багато в росіян і вони почали розпихувати її на всі сторони, знижуючи цю ціну", - зауважив в ефірі 24 каналу військовий експерт, полковник ЗСУ у відставці Роман Світан.
При цьому експерти твердять, що атаки на НПЗ повинні почастішати, аби змінити розрахунки на полі бою, де останніми місяцями Росія взяла гору завдяки тому, що республіканці у Конгресі США зволікають з прийняттям нової допомоги для України.
Ірина Носальська