Нині діючий закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ухвалено ще в грудні 1997 року
В Україні обговорюють зміни до законодавства про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, оскільки його не змінювали з кінця 1990-х, то ж багато норм давно потребують оновлення.
Крок до незалежності від влади
Нині діючий закон про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини ухвалено ще в грудні 1997 року. Першим омбудсманом була обрана Ніна Карпачова, яку потім ще переобирали п’ять разів поспіль.З 2012 року її змінила Валерія Лутковська, з 2018-го на цій посаді - Людмила Денісова, а з 2022-го - Дмитро Лубінець.
Денісова не відбула на цій посаді відведений їй для роботи термін у п’ять років - Верховна Рада достроково звільнила її на закритому засіданні в кінці травня 2022 року. До цього скандального звільнення у правозахисних організацій були запитання. Зокрема, громадська мережа "Опора" аналізувала й пояснювала, чому такий крок парламенту порушив законодавство. Звернули увагу на це і в ООН.
"Сьогоднішнє звільнення Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової за нещодавно прийнятим законом суперечить міжнародним стандартам і підриває незалежність цієї важливої правозахисної інституції в Україні. Ми вважаємо, що зараз, як ніколи, для України важливо мати незалежну та сильну інституцію, яка зможе неупереджено розслідувати порушення прав людини та підтримувати потерпілих у пошуку справедливості та відшкодування шкоди. Міжнародні стандарти вимагають, щоб законодавство, яке регулює такі інституції, містило незалежний та об’єктивний процес звільнення з чітко визначеними підставами", - так відреагувала на це звільнення Моніторингова місія ООН з прав людини.
Ця організація також закликала українську владу вжити негайних заходів для забезпечення незалежності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та дотримуватися міжнародних стандартів у законодавстві та на практиці.
Розробка змін до Закону "Про Уповноваженого ВР з прав людини"була однією із публічних обіцянок невдовзі призначеного омбудсмана Дмитра Лубінця. Запропоновані нещодавно Офісом Уповноваженого пропозиції передбачають:
- приведення законодавства у відповідність до рекомендацій Ради Європи та ENNHRI (Європейської мережі національних правозахисних інституцій);
- посилення гарантій незалежності інституції уповноваженого;
- оновлення процедури висування на посаду уповноваженого, зміну організаційної структури Секретаріату, розширення мандата в умовах воєнного стану;
- новий підхід щодо розгляду звернень громадян;
- запровадження посад заступників уповноваженого за напрямами та представників уповноваженого в регіонах;
- вдосконалення реалізації функцій НПМ (Національного превентивного механізму).
"Зараз можемо вважати цю обіцянку (Лубінця - ред.) виконаною, і добре, що це сталося на другий рік його роботи, а не наприкінці каденції, коли парламент знову буде вибирати нового Уповноваженого. Таким чином є можливість не міняти правила гри напередодні, а добре до цього підготуватися", - зазначає голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Права і обмеження
В цілому розроблені Офісом Омбудсмана зміни, на думку Печончик, відповідають тим рекомендаціям, які багато років пропонували правозахисні організації. Зокрема, йдеться про запровадження конкурсної процедури обрання уповноваженого, участь у ній громадських організацій, зниження вікового цензу для кандидатів на посаду омбудсмана з 40 до 35 років, усунення колізії в законодавстві щодо таємної і відкритої процедури голосування. Сказано також, що кандидат повинен мати вищу освіту, відповідний професійний досвід, у тому числі й у сфері захисту прав та свобод людини і громадянина впродовж щонайменше десяти років, високі моральні якості та не менше п’яти років перед обранням проживати в Україні. Разом з тим, уповноваженим не може бути людина з непогашеною та не знятою судимістю, окрім реабілітованих, а також посаду не може обійняти громадянин іншої держави.
Серед пропозицій правозахисників, врахованих в підготовлених змінах, також зазначається надання уповноваженому можливості виносити обов’язкові приписи для держструктур для того, щоб ефективніше захищати інтереси громадян та заборонити обиратись людям, які протягом останніх п’яти років працювали у силових структурах.
Серед змін до профільного законодавства стосовно омбудсмана пропонують і заборону одній і тій же людині обіймати посаду уповноваженого більше, ніж двічі, щоб унікальний приклад Карпачової, яка п’ять термінів була омбудсманом, залишити для історії. Також вказано, що уповноважений не може бути членом політичної партії, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші посади в державних органах та органах місцевого самоврядування, виконувати іншу оплачувану чи неоплачувану роботу в державних органах, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності.
Якщо хоч одна з вищезгаданих підстав існує, то обраному омбудсману дадуть 15 днів на те, щоб це виправити. Інакше він не зможе скласти присягу. А якщо порушить строк, то парламент має його звільнити. Автори змін також пропонують, щоб перед звільненням уповноважений мав право виступити з трибуни Верховної Ради на пленарному засіданні для оприлюднення своєї позиції.
Щодо додаткової діяльності омбудсмана, то вона може бути, але лише викладацька, наукова та творча.
Сказано також, що новий законопроєкт, який нині перебуває у стадії обговорення, посилює гарантії незалежності інституції, зокрема, захищає фінансову сталість Офісу омбудсмана, передбачаючи, що його фінансування на кожен новий рік не може бути зменшене порівняно із попереднім, посилюється вплив уповноваженого на рівні парламенту та уряду, коли йдеться про документи, що стосуються прав людини.
Очікується, що протягом двох тижнів буде оприлюднено текст законопроєкту для громадського обговорення, а після внесення пропозицій та правок його зареєструють в парламенті.
"Сподіваємося, що Верховна Рада підтримає запропоновані зміни до 24 нормативно-правових актів: кодексів та законів України, без змін до яких впровадження нових підходів неможливе. Це довгоочікувані зміни, які відповідають Паризьким принципам і особливо доречні в контексті руху до ЄС", - підсумувала Тетяна Печончик.
Галина Гірак