Фото: Getty Images (ілюстративне фото)
Закон має вступити в силу через шість місяців після того, як підпише його президент
Парламент ухвалив закон, що дозволить студентам не одразу обирати фах, а лише визначитися з напрямком знань, а також - встановлювати власні темпи навчання: наприклад, за 4 роки опанувати весь матеріал чи за 8.
Поменшає барменів з вищою освітою
Закон №10177 "Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті" Верховна Рада ухвалила в другому читанні 23 квітня. Його вважають важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти.
Що цей документ змінює для студентів:
- вони зможуть індивідуалізувати свої освітні траєкторії (згідно з Законом про освіту, це персональний шлях здобувача освіти, під час якого він може обирати види, форму і темп набуття знань, заклади та їхні програми, дисципліни та рівень їхньої складності, методи навчання). Новий закон дає можливість "вступу на галузь" через міждисциплінарну освітню програму, яка передбачає вибір конкретної спеціальності не одразу, а після одного чи навіть півтора року навчання в університеті. Також на бакалаврському рівні з’являться міждисциплінарні освітні програми (у межах галузі або міжгалузеві), які відповідатимуть конкретним запитам регіонів та роботодавців. Отже, якщо абітурієнтам не доведеться одразу при вступі обирати конкретний фах, то у них буде більше шансів зважити по-дорослому майбутнє і надати перевагу професії, затребуваній на ринку праці. І, за великим рахунком, менше нашої молоді з дипломами вишів працюватимуть барменами та робітниками автомийниками. Як пояснив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, вступник, який не визначився з конкретною спеціальністю, зможе вступати на міждисциплінарну програму, наприклад "Соціальні науки". У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її;
- у них з’явиться можливість скористатися гнучкішими темпами і встановити власні строки навчання. Студенти контрактної форми зможуть самостійно визначати тривалість навчання в університеті: закінчити 4-річну бакалаврську програму за три роки або поєднувати навчання з роботою і завершити необхідні 240 кредитів ЄКТС (Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система в освіті) за шість-вісім років;
- будуть визнавати результати їхнього навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті, що особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном. Тут поки що немає конкретних уточнень, але вони незабаром з’являться - для цього буде створено відповідний документ.
Зміни для закладів вищої освіти:
- університети отримають більшу автономію та зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення встановлених стандартом компетентностей з нерегульованих спеціальностей. Вибіркових дисциплін (предметів вільного вибору студентів для забезпечення певного рівня вищої освіти) стане більше;
- усі разом зміни мають наблизити українську систему вищої освіти до європейських стандартів.
У МОН уточнюють, що стандарти вищої освіти, які вносить новий закон, оновлюватимуть упродовж кількох наступних місяців. Вони внесуть до навчального процесу більше вибірковості, що допоможе збільшити конкуренцію в університетах. Викладачі інноваційних курсів отримають більше можливостей, а студенти - вищу якість освіти.
При цьому для таких регульованих спеціальностей, як право, медицина, правоохоронна діяльність тощо, будуть детально визначені вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих фахів передбачено державні кваліфікаційні іспити.
В законі не ліквідували заочну форму навчання, як планували раніше - у МОН називали її радянським рудиментом.
Закон має вступити в силу через шість місяців після того, як підпише його президент.
Майбутнім вступникам варто врахувати, що паралельно з цими змінами в Україні триває процес оптимізації вишів - тобто, зменшення їх із 300 до 100. Як пояснював заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, протягом останніх років в Україні зменшується кількість випускників шкіл, тому має відбутися і зменшення або укрупнення закладів вищої освіти.
Хто скільки заплатить
У парламенті готуються до розгляду найближчим часом ще одного надважливого законопроєкту - № 10399 "Щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". У ньому йдеться про нові умови вступу на бюджет та контракт.
У МОН інформували про те, хто, згідно з цим законопроєктом, за які кошти зможе навчатися.
"В Україні давно сформований запит на трансформацію механізмів фінансування вищої освіти. Система, за якою держава оплачує або 100% навчання у ЗВО (так званим бюджетникам) або 0% (контрактникам) вкрай несправедлива. Тим більше, що насправді в її основі лежить фікція - нібито держава "замовляє" собі певну кількість фахівців. Насправді, мова має йти про державне фінансування освіти через систему грантів. Паралельно слід впроваджувати пільгове довгострокове кредитування", - зазначив Винницький.
За його словами, задум щодо трансформації системи фінансування передусім базується на потребі збільшити кількість вступників, які отримують бюджетну підтримку свого навчання. Зараз співвідношення бюджет-контракт = 40/60, а ціна контракту часто нижча ніж сума, яку держава платить ЗВО за навчання одного студента. Тому на часі - запровадження того, що існує у більшості країн Заходу: моделі прозорого співфінансування, коли вища освіта оплачується частково державою, і частково фізичними та юридичними особами. В результаті можемо отримати розширення кількості вступників, яким держава покриватиме витрати на навчання (десь на 35-40% більше ніж зараз), але така державна підтримка буде частковою - не 100 відсотковою.
У свою чергу міністр освіти і науки Оксен Лісовий називав такі очікувані відсотки фінансування навчання у вишах: 25-30% студентів навчатимуться за державним та регіональним замовленням, 35-40% отримають гранти. Таким чином 60-70% студентів денної форми охопить державне фінансування.
Галина Гірак