Фото: Getty Images
У разі визнання Путіна нелегітимним російським президентом він автоматично стає "легітимною військовою ціллю"
Європарламент не визнав легітимність Путіна, як президента Росії. Що це означає, чому євродепутати пішли на це саме зараз, та до яких дій у подальшому це може призвести?
Оцінка фарсу: незаконний
Наприкінці квітня у Страсбурзі (Франція) сталося дещо доволі закономірне: Європарламент засудив "нелегітимні президентські вибори" у РФ та на окупованих Росією територіях України. Документ підтримали 493 євродепутати, всього 11 з них були проти і ще 18 - утрималися.
У чому причина такого підходу? Вона - очевидна. Нагадаємо, 15-17 березня у Росії та на окупованих Кремлем територіях України відбулися чергові президентські вибори. А вже 18 березня російський Центрвиборком повідомив, що за результатами голосування Путін буцімто набрав 87,28%.
Проте автори резолюції Європарламенту звернули увагу на те, що фейкові вибори на ТОТ України - незаконні.Це - явне порушення українського суверенітету й міжнародного права, зокрема Статуту ООН.
Однак і всередині Росії ці вибори "не були ані вільними, ані справедливими, не відповідали основним міжнародним виборчим стандартам, а отже, не мали демократичної легітимності".
"Ця фарсова вистава російської влади мала єдину мету - створити видимість виборчої легітимності для Володимира Путіна, його політики невпинних внутрішніх репресій і, перш за все, для агресивної війни проти України", - цитує Радіо Свобода повідомленні пресслужби інституції.
Також Європарламент "шкодує, що прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан вирішив відступити від ЄС і привітати Володимира Путіна з його фіктивним переобранням".
При цьому Путін намагається посісти російський "трон" вже вп’яте. Він обирався у 2000-му, 2004-му, 2012-му та 2018 роках. З 2008 по 2012 рік у РФ формально "рулив" нинішній замсекретаря російського Совбезу Дмитро Медведєв, котрий тоді й запропонував збільшити термін повноважень президента з чотирьох до шести років.
5 квітня 2021 року Путін, вже знову перебуваючи у кріслі кремлівського керманича, запропонував і підписав закон про "обнулення", котрий дозволяє йому обратися главою держави ще двічі. Документ був прийнятий відповідно до внесених до Конституції правок, що їх також запропонував Путін.
Відповідно до закону 19-ФЗ "Про вибори президента РФ", обиратися президентом не має права громадянин Росії, який обіймав цю посаду два терміни або займає на день офіційної публікації рішення про призначення виборів на посаду президента другий термін. Але на Путіна це положення після 2021 року не поширюється (й дозволить йому балотуватися у 2024-му та 2030 роках) – бо згідно із виправленим та викривленим законом більше не враховується кількість президентських термінів, котрі людина займала на момент набрання чинності поправками до Конституції.
Водночас незалежні спостерігачі та експерти оцінюють нинішні російські вибори як невільні та неконкурентні: кандидатам від непарламентських партій та самовисуванцям, котрі успішно збирали підписи (Борис Надєждін, Катерина Дунцова), російська Центральна виборча комісія у реєстрації - відмовила.
"Так звані президентські вибори в Росії проходили в атмосфері страху й репресій, а також у контексті незаконної, непровокованої та невиправданої агресивної війни проти України", - йдеться у резолюції Європаламенту.
Погаласують і розійдуться, або ні?
Раніше, як відомо, Парламентська асамблея Ради Європи одноголосно ухвалила резолюцію із закликом до держав-членів організації "визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, за винятком гуманітарних та з метою досягнення миру". 13 жовтня за документ проголосували 43 депутати ПАРЄ, жоден з учасниківголосування не був проти і не утримався.У резолюції йдеться, що безконтрольна президентська влада Путіна фактично перетворила Російську Федерацію на диктатуру.
Й ось тепер вже євродепутати закликали держави-члени ЄС обмежити відносини з Путіним питаннями, необхідними для регіонального миру, а також гуманітарними та правозахисними цілями, наприклад, обміном полоненими, поверненням дітей, депортованих з України, або закликами до звільнення політичних в’язнів.
"Він (Путін - ред) чудово розуміє, що з ним зараз не хочуть мати справу: я навіть боюся схибити, коли була його остання поїздка до Європи. Це було ще до російського вторгнення до України. Він і раніше не дуже часто приїздив до Європи, але після вторгнення до нашої країни ці поїздки припинилися взагалі. А зараз є ще й ордер на арешт з боку Міжнародного кримінального суду (МКС). І Путін чудово розуміє, що він у неповній, але у суттєвій міжнародній ізоляції. Він навіть уникає поїздок до тих країн, котрі з ним підтримують загалом нормальні відносини", - зауважив політолог Володимир Фесенко у телеефірі.
Простий приклад, за словами Фесенка - та ж сама Угорщина.
"При усіх симпатіях Орбана, котрі він нині, правда, обмежив - навіть до Угорщини Путні навряд чи наважиться приїхати, бо там діє юрисдикція МКС. Навіть епопея з поїздкою до Туреччини, що постійно відкладається, теж дуже показова", - підкреслив він.
Втім, вважає Фесенко, Путін "не дуже заморочується на цю тему", бо є диктатором.
"Тому темою легітимності він не дуже переймається", - вказує політолог.
Тоді що або хто здатен дійсно зчепити кремлівського очільника? На думку ексміністра закордонних справ України Володимира Огризка, справжню його нелегітимність може проявити внутрішня російська смута.
"...Створюється певна нова реальність, за яку зрештою там можуть почати воювати ті, хто поки що займає нейтральну позицію. Згадаймо марш Пригожина, який виявив, що всередині Росії де-факто Гуляйполе. Тобто, маючи дві-три дивізії, можна спокійно дійти до Москви й повалити владу. Ми не можемо виключати й такий варіант, якщо цей процес звільнення російської території від путінського режиму буде продовжуватися. Отже, думаю, що для Путіна наступають дуже сумні часи, попри всі пропагандистські розповіді про перемоги, його велич і тому подібне. Насправді є дуже багато чинників, які його владу сьогодні роблять значно більш крихкою і хиткою, ніж вона була до повномасштабного вторгнення", - зауважив дипломат у інтерв’ю телеканалу FREEДОМ.
При цьому, за словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, у разі визнання Путіна нелегітимним російським президентом він автоматично стає "легітимною військовою ціллю".
У цьому контексті стає зрозумілішим, чому євродепутати, попри визнання Путіна нелегітимним, закликали ЄС продовжувати активно підтримувати незалежні російські організації громадянського суспільства, незалежні ЗМІ та правозахисників, а також активно взаємодіяти з російською демократичною опозицією і надавати їй підтримку.
Ірина Носальська