Коли ЄС ухвалить рішення щодо заморожених активів РФ, які є варіанти передачі Україні та на що вони підуть.
У червні поточного року G7 в Італії ухвалить рішення щодо заморожених російських активів. Наразі є різні варіанти того, що саме буде передано: самі активи, лише відсотки тощо. На що витратить їх Україна: на відновлення чи на війну з РФ?
Є різні варіанти
Історичне рішення Євросоюзу використати доходи від російських заморожених активів перебуває на фінішній прямій.
За словами міністра юстиції Дениса Малюська, воно буде ухвалено в червні в Італії на саміті країн групи Великої сімки.
Міністр підкреслив, що зараз все ще тривають дискусії щодо формату та механізму використання російських активів, і є “безліч варіантів”.
“Але ключова річ – це має бути колективно. Колективне рішення в Італії буде озвучено. Думаю, ми розумітимемо ще на початку червня, що буде з активами”, - сказав Малюська в ефірі національного телемарафону Єдині новини.
Він зазначив, що важливий юридичний крок у позитивному для України напрямку зробили США, коли надали право адміністрації президента ухвалити рішення щодо конфіскації активів.
“Повністю, не повністю, відсотки, доходи від них – не має значення. Право було надано. США показали, що юридично це законно”,- наголосив міністр.
Наразі більш вірогідним є те, що ЄС надасть Україні відсотки від активів РФ. Що робити із самими замороженими російськими активами Центробанку, рішення поки немає. Його продовжать шукати на саміті G7 у червні. Водночас, за інформацією Financial Times, питання про їх повну конфіскацію, зняли з повістки через побоювання кроків у відповідь з боку РФ, а також передбачуваного порушення міжнародного права. Воно захищає суверенні активи.
За оцінками Мінфіну США, самі заморожені активи складають суму в 300 млрд дол. А відсотки від них, які з більшою ймовірністю, ніж самі активи отримає Україна це понад 3 млрд євро на рік.
Водночас в ЄС лунають й голоси тих, хто закликає бути більш рішучими у цьому питанні.
“Це лише піар-хід, щоб відволіктися від того факту, що базові активи захищені - Європа, здається, воліє витрачати гроші західних платників податків/кредиторів/пенсіонерів на фінансування щорічних витрат на війну в Україні у 100 млрд дол, ніж робити те, що є морально та політично/стратегічно правильним, розподіляючи базові активи – і змушуючи платити російських платників податків”, – пише у колонці NV британський економіст, експерт з питань України Тімоті Еш.
На що підуть кошти?
Ще в березні поточного року Єврокомісія запропонувала відправити кошти РФ не на відбудову, як планувалось раніше, адже війну ще не завершено, а на зброю для боротьби проти РФ.
Згідно з новим планом, 90% від суми мали відправити до Європейського фонду світу, з якого країнам-учасницям відшкодовують витрати на військову техніку для України. Ці кошти передбачалось використати на закупівлю озброєння для нашої країни. 10%, що залишилися, пропонували відправити до бюджету ЄС, а надалі теж витратити на українську оборонну промисловість. Ідея сподобалася переважній більшості країн Євросоюзу, включаючи найвпливовіші Німеччину та Францію.
Водночас 6 країн відмовилися брати участь у купівлі зброї для України. До них відносяться: нейтральні держави, які не входять до НАТО: Австрія, Мальта, Кіпр, Ірландія. Ще дві - це Угорщина та Словаччина, які, загалом просувають в ЄС проросійські настрої та критикують його за надання озброєння Україні.
На жаль, Європейського фонду миру, потрібна згода всіх країн. Саме тому платежі з нього не здійснюються вже протягом року. Водночас за словами німецького канцлера, угода про можливість передачі Україні прибутків від активів РФ на зброю, є близькою до підписання. Якщо вдасться домовитись, то перший транш Україна може отримати ще до літа.
“Це значна сума, яка становить кілька мільярдів на рік. І ми дійшли угоди, яка перебуває на стадії завершення. Ми хочемо використати 90% цих коштів на українські оборонні цілі. До того ж немає жодних зобов'язань щодо закупівель у Європі”, – заявив канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Бельгійська ідея
Водночас є ще одна ідея для нової угоди. Її запропонувала Бельгія. За інформацією Politico, яке посилається на дипломатів, які говорили на умовах анонімності, бельгійське головування в ЄС запропонувало новий варіант угоди.
“Він передбачає, що країни, які не готові витрачати гроші на зброю, можуть надавати гуманітарну допомогу Україні”, - йдеться в публікації.
Поки що невідомо, про які обсяги коштів йдеться та як це влаштують технічно. Водночас відомо, що посли країн – учасниць Євросоюзу намагатимуться досягти консенсусу. У тому числі спробують переконати тих, хто боїться судових позовів з боку Росії та потенційної дестабілізації єврозони.
За словами Олега Устенко, ексрадника президента України з економічних питань реакції РФ боятися не потрібно.
За його оцінками, ми говоримо про 6 млрд дол. за мінімальною оцінкою за два роки війни. Для України це велика сума: 2-2,5% нашого ВВП. Вона дозволяє перекрити 1/8 частину дефіциту нашого державного бюджету на поточний рік. У європейців зараз є більша мотивація, ніж рік тому: вочевидь, війна довга, гра йде довго, а отже, необхідно шукати кошти.
“Чому б не використовувати кошти, які зароблені на самі ці золотовалютні активи? Тим більше, схоже, що сама Російська Федерація в особі Центробанку давно з ними розпрощалася. Особливо судячи з заяв ЦБ РФ, у тому числі й останніх зустрічей, які були у глави ЦБ із представниками бізнесу. Здається, що це питання вони вже не те щоб вирішили, але вони прийняли його. Вони розуміють, що цих коштів уже не буде”, – сказав Устенко в коментарі Настоящему времени.
Україна вже має в бюджеті санкційні кошти
Тим часом деякі гроші, які належали людям, які підтримують РФ у її агресії щодо України вже надійшли до державного бюджету нашої країни. Так, наприкінці січня до держбюджету надійшли перші санкційні гроші у розмірі понад 32 млн грн, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури.
“Вперше санкційні гроші починають працювати на державу. Понад 32 млн грн вже надійшли в державний бюджет”, - повідомив голова Фонду державного майна Віталій Коваль.
За його словами, мова йде про власні кошти таких колаборантів, як Дмитро Ворон (член Ради Федерації РФ і представник тимчасово захопленої території Запорізької області), та Володимир Сальдо (так званий голова окупаційної адміністрації Херсонської області), а також фінансах з підприємства російського олігарха Олега Дерипаски.
Вікторія Хаджирадєва