RU
 

Чи діятиме торговельна лібералізація в Україні до вступу до ЄС

Корреспондент.net,  21 травня 2024, 13:25
0
227
Чи діятиме торговельна лібералізація в Україні до вступу до ЄС
Фото: pixabay.com (иллюстративное фото)
Дискусії щодо сільського господарства будуть найскладнішими під час переговорів про вступ України до ЄС

ЄС не повернеться до старих умов торгівлі до початку повномасштабної війни. Якою буде наша торгівля з ЄС в майбутньому.

Віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає, що повна торговельна лібералізація діятиме весь період до вступу до ЄС. Якою буде наша торгівля надалі, від чого це залежить та що мають зробити ЄС та Україна, аби фермери ЄС не були проти української агропродукції?

Ліберальний режим подовжать

На думку віцепрем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, поточний ліберальний режим торгівлі ЄС з Україною з урахуванням автономних торговельних заходів, найімовірніше, буде продовжено у 2025 – 2026 рр.

“Я маю відчуття, що може бути продовжене рішення про ATЗ  (автономні торгові заходи. - Ред.) у 2025-2026 роках. У мене таке відчуття, що це можливо. Ми продовжили повну торговельну лібералізацію з умовами, з застереженнями. Тому це повна торговельна лібералізація в будь-якій формі. У формі одностороннього рішення, у формі угоди про асоціацію”, - сказала вона.

Віцепрем'єр впевнена, що ніхто точно не повернеться до старих умов торгівлі до початку повномасштабної війни або до рішення АТЗ. Тобто це повна торговельна лібералізація на весь період до вступу до ЄС.

Водночас, вона впевнена, що якщо Україна відступить від чинних умов торговельної угоди, це означатиме відкриття перемовин “з нуля” і в частині членства.

Але наразі виглядає так, що Україна цінує те, чого досягла в цьому плані та не буде відступати від чинних умов торговельної угоди. Українські виробники самі дотримуються запобіжників, аби не нашкодити торговельній угоді.

Приміром того може бути звернення “Укрцукору” до уряду України з проханням терміново призупинити експорт цукру до ЄС у зв’язку із досягненням граничного обсягу поставок у поточному році.

“Фактично мова йде про ініціативне закриття Україною кордону для експорту цукру в ЄС в найкоротші можливі терміни у звʼязку з тим, що експортні значення щодо цукру вже сягнули 262,6 тис. тонн, визначених як квота України на 2024 р.”,- вказується у зверненні НАЦУ.

“Укрцукор” вважає що таке звернення є підтвердженням конструктивної позиції  українських цукровиків і їх готовності інтегруватись у європейський ринок цукру і відповідати його вимогам.

“Аналогічні заходи з екстреного гальмування можуть бути застосовані в 2025 р. у випадку, якщо в період з 1 січня до 5 червня 2025 р. обсяг українського експорту перевищить 5/12 квоти, встановленої на 2024 р.”, - додали в асоціації.

Агросектор та вступ до ЄС

Аби агросектор не став перешкодою на шляху до приєднання до ЄС, Україні треба реформуватись.

“Україні треба реформувати весь аграрний сектор. У нас великий бізнес платить податки та нормально, продає свою продукцію до ЄС. А ось фермери не всі платять податки, деякі використовують сірі схеми, обманюють по якості. Це треба змінити. З часом вони підуть з ринку, інакше нас до ЄС не візьмуть”, - каже експерт.

За його словами ЄС дав нам можливість без квот поставляти агропродукцію, але європейці вже встановили додатковий контроль. Якщо раніше можна було експортувати за липовими документами, то зараз це не пройде. Після реформ афер стане значно менше. Мета влади та євроспільноти навести лад у цій сфері. 

Реформуватись потрібно не лише нам, але й самому ЄС. 

На думку експосла з особливих доручень МЗС України Ольги Трофімцевої, якщо залишити європейську агрополітику в тому форматі, який є зараз, то всі розуміють і ЄС теж, що вони нас „не потягнуть”.

“Європейська політика спрямована, в першу чергу, на підтримку та розвиток невеликих землевласників, які ніяк не можна порівняти з українськими великими та середніми аграрними формуваннями з посівними площами у сотні, тисячі та навіть десятки тисяч гектарів. До того ж вартість виробництва на величезних площах та родючих українських грунтах - копійки, у порівнянні з вирощуванням сільгоспкультур на кам’янистих схилах гір, наприклад, у Франції”, - каже вона.

Іншими словами, європейці побоюються аграрних апетитів України та того, що наша продукція витіснить місцевих виробників. Аби нас інтегрувати та щоб це не призводило до фермерських бунтів, як то вже відбувалось у Польщі та інших країнах ЄС, необхідні фінансові ресурси.

Згідно з підрахунками німецьких аналітиків, знадобиться від 70 до 90 млрд євро на сільськогосподарські субсидії для України.

“Зважаючи на цей обсяг, ЄС повинен бути готовий до реформування. Лише тоді поточне політичне рішення щодо більш тісного зв’язку України з ЄС із перспективою доступу заслуговуватиме довіри.  Це стосується не лише інституційного, але й фіскального рівня”,- сказано у звіті Інституту німецької економіки.

Загалом це означає перерозподіл існуючого бюджету ЄС з врахуванням аграрних апетитів України, або ж пошук нових джерела наповнення євроказни чи комбінація цих двох складових.

Європейські політики орієнтуватимуться на настрої свого електорату, а фермери – велика їх частка у таких країнах як Польща, Франція, Німеччина. Це країни які у великій мірі визначатимуть оновлену аграрну стратегію ЄС після зміни керівництва єврозони.

На думку експертів Україна в таких умовах не має сидіти склавши руки, їй треба діяти, аби наші інтереси були враховані. 

Так, видання Агрополіт пише, що, по-перше, треба організувати сильну дипломатичну політику та інформаційну компанію в ЄС серед політиків, депутатів, бізнес-асоціацій та європейських фермерів. Головне завдання – показати, що після вступу України до ЄС ніхто нікого «їсти» чи “ковтати” не буде”.

По-друге, спільно з європейцями брати участь у розбудові та написанні нового формату аграрної політики ЄС на 2028-2035 рр. Як мінімум, Мінагрополітики та Мінекономіки повинні спільно з українськими профільними асоціаціями та гравцями ринку скласти свій перелік торговельних питань, побажань і показати європейцям план аграрної інтеграції України в ЄС.

“Без цього ми будемо свідками постійного блокування європейського кордону, хронічного невдоволення європейських фермерів та відкладання вступу в ЄС з причини “невідповідності нашої продукції євростандартам”,- резюмує видання.

Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що дискусії щодо сільського господарства будуть найскладнішими під час переговорів про вступ України до ЄС, але компроміс буде знайдений.

“Агрополітика ЄС викликає і зараз багато нарікань всередині Союзу. Але я не бачу жодного ризику, щоб тема сільського господарства стала перешкодою на шляху України до членства в ЄС. Будуть знайдені рішення”,- запевнив міністр.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: УкраинаЕСторговляльготыМинагрополитики
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі