Фото: Getty Images
Офіційно в Україні зареєстровано 10 релігійний організацій, вчення яких забороняють брати в руки зброю
Українці, які є віруючими певних конфесій, за своїми релігійними переконаннями не мали б брати до рук зброю. Зазвичай для них є можливість альтернативної служби. Але чи діє така заміна під час воєнного стану?
Доведи, що віриш
Нещодавно своє рішення стосовно альтернативної служби у воєнний час ухвалив Верховний Суд України. Приводом для цього став розгляд справи українця, який ще в липні 2022 року отримав повістку, але не з’явився у ТЦК (тоді ще - військкомату) Івано-Франківська. Пізніше чоловік пояснив, що він - пацифіст і військова служба суперечить його релігійним переконанням. Суд першої інстанції, а потім і апеляційний, визнали його винним в ухиленні від мобілізації. А Верховний Суд попередні ухвали визнав правильними.
Суди взяли до уваги, що у двохтисячних роках цей чоловік служив строкову службу. Але в суді першої інстанції він запевняв, що ще тоді, за 5 місяців до звільнення, повірив у Бога та вирішив більше ніколи не брати до рук зброю. Після демобілізації, за його словами, він відвідував деякі релігійні організації, але дійшов висновку, що вони неправильно трактують Святе Письмо. Тому разом з однодумцями хотів організувати своє зібрання, та до липня 2022 року, коли отримав повістку, цього не встиг зробити. Інші зібрання віруючих не відвідував. Тому суд першої інстанції, а пізніше й апеляційний, визнали його винним в ухиленні від мобілізації.
У Верховному Суді попередні рішення колег підтримали і визнали їх правильними. Колегія цього суду ухвалила, що особа може не підлягати відповідальності за релігійними переконаннями, якщо:
- підтвердить належність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю;
- підтвердить щирість переконань не тільки словами, а й послідовними діями.
"У постанові Верховного Суду вказано, що особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб. Можливо, такими доказами будуть озвучені й опубліковані раніше заяви щодо своїх релігійних переконань, фото та відео присутності на зібраннях тощо. Причому задовго до повномасштабного вторгнення. Тому що тепер досить багато осіб хочуть ухилитися від служби й можуть навмисно вступати в ті чи інші релігійні організації. У цій справі чоловік не зміг надати докази наявності глибокого й непереборного конфлікту між його релігійними переконаннями й військовим обов’язком", - пояснив адвокат Української Гельсинської спілки з прав людини (УГСПЛ) Роман Лихачову коментарі "Експрес онлайн".
Офіційно в Україні зареєстровано 10 релігійний організацій, вчення яких забороняють брати в руки зброю:
-адвентисти-реформісти;
- адвентисти сьомого дня;
- євангельські християни;
- євангельські християни-баптисти;
- покутники;
- свідки Єгови;
- харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);
- християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);
- християни євангельської віри;
- товариство Свідомості Крішни.
"Але на практиці, навіть якщо людина й справді належить до такої релігійної організації, її можуть мобілізувати й вимагати, щоб вона воювала зі зброєю у руках. На мою думку, варто розробити систему направлення таких осіб на альтернативну службу в час війни", - вважає Лихачов.
Як відбувається альтернативна служба
Про те, що кожен має право на свободу світогляду і віросповідання, сказано, зокрема, у статті 35 Конституції України. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.
Таке право закріплене і статтею 4 закону "Про військову службу та військовий обов’язок", згідно з якою громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою.
"Отже, альтернативною (невійськовою) службою визначається така діяльність, яку здійснюють замість проходження строкової військової служби і яка має на меті виконання обов’язку перед суспільством - так визначено у статті 1 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу". Даним законом також означено, що таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України. Строк альтернативної служби є більшим за термін строкової у 1,5 рази. Час перебування громадянина на альтернативній службі зараховується до його страхового стажу", - пояснює головний юрист Гощанського бюро Рівненського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Вадим Гупалюк.
За його словами, на альтернативну службу мають право бути направленими громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення. Йдеться переважно про громадян, котрі належать до певних релігійних організацій, статут яких забороняє своїм парафіянам брати до рук зброю. Тому бажаючі проходити саме альтернативну (невійськову) службу, у разі необхідності, мають подати в ТЦК документ, що підтверджує істинність цих переконань, до прикладу, довідку від своєї релігійної громади з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.
Але, як сказано в законі "Про альтернативну (невійськову) службу", в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
Галина Гірак