Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, проте досі не ратифікувала його. Але цей крок необхідний, щоб отримати нові можливості в Міжнародному кримінальному суді (МКС).
Що таке Римський статут
Після років обговорень того, як можна притягати до відповідальності міжнародних злочинців, Генеральна Асамблея ООН скликала в Римі кількатижневу конференцію. За результатами її роботи 17 липня 1998 року 120 країн підписали договір - Римський статут.
Цей документ передбачав створення нового судового органу, що розслідуватиме найтяжчі злочини - Міжнародний кримінальний суд.
МКС почав працювати у 2002 році. Він заснований на Римському статуті, який визначає порядок роботи суду, а також те, які саме злочини він розглядає: геноцид, злочини проти людяності (зґвалтування, тортури, депортація), воєнні злочини (убивство цивільних, знищення цивільного майна, напади на медиків тощо) та злочини агресії (вторгнення в незалежну країну чи напад на неї, окупація якоїсь її території тощо).
Крім того, на відміну від Міжнародного суду ООН, який розглядає спори між державами, Римський статут дає змогу МКС відкривати розслідування щодо конкретних людей, що вчинили найтяжчі міжнародні злочини. МКС має повноваження розслідувати навіть діяльність найвищого керівництва держави, що не під силу національному правосуддю.
На сьогодні учасницями статуту МКС є 123 країни, але не Україна. Втім час для цього рішення точно настав.
Щоб розслідувати воєнні злочини росіян
Про важливість ратифікації Римського статуту в Україні говорять давно, але особливо гостро ця тема означилась в період повномасштабного вторгнення Росії.
Як зазначав голова Верховного Суду Станіслав Кравченко в інтерв’ю Укрінформу, Україні для повноцінної співпраці з МКС під час розслідування воєнних злочинів росіян потрібно ратифікувати Римський статут.
"У березні 2023 року на міжнародній конференції United for Justice були озвучені пріоритети співробітництва ВС на міжнародному рівні. Одним із пунктів була співпраця з Міжнародним кримінальним судом. У мене, як криміналіста, виникло питання, який це матиме вигляд. Безперечно, ми готові до співпраці й робитимемо в цьому напрямі все можливе. Але треба розуміти, що таке Міжнародний кримінальний суд, що таке Римський статут, який Україна, до речі, досі не ратифікувала",- зазначив він.
Тому, за словами Кравченка, "якщо ми виступаємо за активну співпрацю з МКС, то виникає питання щодо ратифікації Римського статуту". Голова ВС заявив, що він "прихильник того, щоб парламент усе-таки ратифікував Римський статут".
Про важливість ратифікації кажуть і професійні юристи. Віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Тимур Короткий у коментарі ZMINA наголосив, що без ратифікації Римського статуту Україна позбавлена тих можливостей, які мають країни, що ухвалили договір.
"Ми несемо обов’язки перед судом, але не володіємо правами, які мають держави-учасники Римського статуту. Тобто нині Україна більше об’єкт, аніж суб’єкт діяльності Міжнародного кримінального суду",- додав юрист.
Зокрема, після ухвалення статуту, наша країна отримає можливість брати активну участь у роботі Асамблеї держав-учасниць МКС, зможе голосувати на засіданнях, вносити кандидатури до складу суддів та прокурорів, а також ініціювати порушення справ та голосувати за кандидатуру на посаду прокурора МКС.
"Іншими словами, Україна зможе лобіювати власні інтереси в Міжнародному кримінальному суді",- підкреслив Тимур Короткий.
Крім того, через відмову від ратифікації Римського статуту та відсутності гармонізації законодавства відповідно до міжнародного гуманітарного права, українські правоохоронні органи не можуть ефективно розслідувати справи, пов’язані з викраденням українських цивільних росіянами, заявила голова Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова.
Своєю чергою, експерт із міжнародного права МІПЛ Андрій Яковлєв зауважив, що український Кримінальний кодекс містить лише одну статтю про воєнні злочини – ст. 438 ("Порушення законів та звичаїв війни"). У ККУ також наразі відсутня стаття щодо злочинів проти людяності. Як приклад Яковлєв навів події в Бучі, які в Україні розглядаються як порушення законів та звичаїв війни. Натомість у Польщі вважають це злочином проти людяності.
"І коли багато таких кейсів, то слідчий може не розуміти на стратегічному рівні, як це треба розглядати. Таке розуміння є в Офісі генпрокурора. Тож слідчий, який не застосовує цей інструментарій, може це (тобто дані) не систематизувати. І, відповідно, коли Решетилова говорила, що нам потрібно змінити практику, то нам варто змінити наш Кримінальний кодекс", - наводить слова адвоката портал ZMINA.
Україна наблизилась до ратифікації Римського статуту
Як зазначають експерти, наша країна побоюється ратифікувати Римський статут, головним чином, через страх українських військових, що МКС зможе притягнути їх до відповідальності.Мовляв, воїнів з України легше дістати та простіше затримати, аніж російських вояків.
Але експерти наголошують, що це не так.
"Однак така думка на 99% є хибною. Україна сама розслідує ті зловживання, які іноді трапляються з боку українських військових. Якщо пригадати, був такий підрозділ Торнадо, справу проти якого розслідувала українська влада. Україна завжди заявляла, що вона не вчиняє міжнародних злочинів і розслідує поодинокі випадки, які виникають",- казав в ефірі Українського радіо експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський.
Він додав, що міжнародні злочини - це надзвичайно грубі і серйозні злочин, що українським військовим не притаманні.
"Як на мене, побоювання щодо Римського статуту є хибними",- каже Яворський.
Партнери України теж спонукають до дій. 29 лютого 2024 року Європейський парламент опублікував свою Резолюцію про необхідність непохитної підтримки ЄС для України після двох років агресивної війни РФ проти України (2024/2526(RSP)).
Серед іншого, Європарламент закликав Україну ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС) та поправки до нього та офіційно стати членом МКС, щоб "підтримати міжнародні зусилля щодо встановлення відповідальності за серйозні міжнародні злочини". Також він закликав ЄС докладати подальших дипломатичних зусиль для сприяння ратифікації Римського статуту та всіх поправок до нього в усьому світі.
І схоже, що Україна максимально наблизилась до ратифікації. В розмові з виданням Бабель колишня заступниця міністра юстиції, а нині заступниця голови Офісу президента з юридичних питань Ірина Мудра заявила, що Україні необхідно ратифікувати Римський статут, щоб отримати в Міжнародному кримінальному суді можливості, яких вона зараз не має.
Вона прокоментувала побоювання українських військових щодо притягнення відповідальності в МКС. Мудра заявила, що суд вже може це робити - Україна визнала його юрисдикцію 21 листопада 2013 року.
Але, якщо ратифікувати статут, Україна зможе брати участь в асамблеї держав-учасниць МКС та отримає право впливати на пріоритети суду.
"Наша делегація нещодавно була в МКС. Там у секретаріаті нам дали зрозуміти, що якби Україна ратифікувала Римський статут, були б великі шанси призначити суддю від України у 2026—2027 роках",- зазначила Мудра.
Крім того, каже радниця ОП, Україна закликає інші країни виконати ордер на арешт Путіна та Львової-Бєлової, але у відповідь одразу питають, чого ж Україна сама не ратифікувала статут. Мудра зазначила, що працюватиме в цьому напрямку та говоритиме з військовими, щоб переконати їх.
"Не знаю, хто формував думку військових. Я чула багато історій, що це була якась когорта правників. Тому зараз я хочу зустрітися з Міноборони, з юристами Генштабу, для того щоб принаймні вислухати їхню позицію, які в них перестороги. Бо мені це видається схожим на гарно сплановане російське ІПСО", - зауважила вона.
Валерія Шипуля