RU
 

Як пройшли вибори в Європарламент та якою буде його позиція щодо України

Корреспондент.net,  12 червня 2024, 16:30
0
1123
Як пройшли вибори в Європарламент та якою буде його позиція щодо України
Фото: Getty Images
На думку експертів збільшення ультраправих в ЄП може нашкодити Україні, але не суттєво

Проукраїнська більшість збережеться, попри те, що ультраправі покращили позиції. Яким буде розклад сил в новому ЄП.

У 27-ми країнах, які входять до ЄС пройшли вибори до Європарламенту. Попри те, що праві популісти, як і очікувалось, покращили позиції, проте їх успіху не вистачає для перемоги над центристами. Тож проукраїнська більшість в ЄП збережеться.

Розклад сил

Три найбільші політичні групи за результатами виборів до ЄП залишаються незмінними та разом отримають 403 депутатські місця з 720 у новому скликанні. Переможницею виборів стала правоцентристська Європейська народна партія (ЄНП), очільницею якої є Урсула фон дер Ляєн (185 місць). На другому місці – Прогресивний альянс соціалістів і демократів (ПАСД) - 137 місць. На третьому – об'єднання лібералів “Оновлюючи Європу” (ОЄ) – 79 місць. Далі йде група Європейських консерваторів і реформістів (ЄКР), до якої належать “Італійські брати” Джорджії Мелоні, польська партія “Право і справедливість” (ПІС), Шведські демократи та іспанська партія “Вокс” (73 місця). У правих націоналістів об'єднання “Ідентичність і демократія” (IД) Марін Ле Пен – 58 місць. У “Альтернативи для Німеччини” – 45 місць. У Зелених/Європейського вільного альянса (Greens/EFA) – 52 місця, у лівих – 36 місць, у інших – 53 місця.

Правих побільшало

До виборів до Європарламенту було багато прогнозів про те, що ультраправі переможуть. Цей прогноз не справдився, водночас їх представництво в ЄП збільшиться, що означає, що голос правих стане голоснішим. Водночас експерти вважають, що вирішальним він не буде.

“Приріст дійсно є, але він мінімальний, що відповідно знижує вплив праворадикальних і ліворадикальних партій у парламенті. Адже якщо ці партії складають лише приблизно 1/7 в Європарламенті, то про який вплив взагалі може йтися?”– сказав колишній міністр закордонних справ Володимир Огризко у коментарі Укрінформ.

Водночас в окремих європейських країнах спостерігається певне зростання підтримки ультраправих, і це не можна ігнорувати.

Так, у Франції партія “Відродження” президента Емануеля Макрона отримало лише 15%, натомість перемогу з 32% святкувало ультраправе “Національне об'єднання” Марін ле Пен.

Макрон ризиковано відреагував на перемогу партії Ле Пен на виборах до ЄП. Після поразки своєї партії він оголосив про розпуск французького парламенту.

“Я не можу діяти так, ніби нічого не сталося”,- сказав президент Франції.

За словами Макрона, показаний на виборах результат не є добрим для партій, що захищають Європу. Він зазначив, що ультраправі набирають популярності повсюдно на континенті.

Український журналіст Андрій Цаплієнко вважає ризикованим рішення Макрона розпустити парламент.

“Дуже ризиковане рішення. Тепер у вкрай правих є шанс взяти більшість у парламенті Франції”,- каже він.

Тим часом у Німеччині ситуація краща. Тут ультраправі зайняли не перше місце, як у Франції, а друге - “Альтернатива для Німеччини” (АдН) отримала 16,5%. Перше місце – за право-центристським Християнсько-демократичним союзом (ХДС) та Християнсько-соціальним союзом (ХСС), які разом набрали 29,5%. Партія федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) – набрала 14% голосів, посівши лише 3 місце. Наразі уряд ФРН відкинув ідею дострокових виборів до Бундестагу.  

Загалом нахил вправо може мати вплив на деякі сфери політики в майбутньому. Приміром, ЄП може стати менш амбітним у питаннях навколишнього середовища та суворішим у питаннях міграції. Що ж стосується зовнішньої політики ЄС, то кардинальних змін не очікується.

Ставлення до України

На думку експертів збільшення ультраправих в ЄП може нашкодити Україні, але не суттєво.

“Ультраправі можуть влаштовувати якісь галасливі акції та кричати з трибуни, але все це не матиме жодних результатів. В Європарламенті переважатиме проєвропейська, проукраїнська та антипутінська більшість, а відтак зусилля радикалів не матимуть практичних наслідків”, - вважає Огризко.

Такої ж думки дотримується Голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.

“Критиків допомоги Україні в Європарламенті стане більше, і їх голос може бути відчутний, але вони все одно будуть в явній меншості і не зможуть суттєво впливати на рішення Європарламенту”,- каже експерт.

Своєю чергою політолог, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталя Беліцер вважає, що хоча результати виборів до Європарламенту принесли чимало сюрпризів, головної небезпеки – перемоги ультраправих та євроскептиків вдалося уникнути: центристи, ліберали й соціал-демократи зберігають більшість.

“Особливо позитивним для України є високий результат найчисельнішої групи правоцентристської Європейської народної партії, яка підтримує тісні зв’язки з низкою депутатів Верховної Ради, і збереження загальної проукраїнської спрямованості більшістю нового складу Європарламенту”, - каже вона.

Водночас негативні моменти від збільшення голосів правих в Європі все є таки можуть бути.

Приміром, можуть погіршитись відносини з Францією. 

Якщо Ле Пен переможе, політика Франції щодо України може змінитися. Водночас не слід забувати, що в березні Ле Пен, яка підтримувала у попередні роки російську анексію Криму, змінила політичну риторику. Коментуючи у парламенті повномасштабне російське вторгнення в Україну, вона заявила, що РФ спровокувала війну на порозі Європи та найдраматичнішу за останні 20 років геополітичну кризу, а також висловила підтримку українському народу.

Крім того, перемога Ле Пен не гарантована.

За словами Огризка, перемога системі виборів, за якою обирається Національна асамблея, – двотурова мажоритарна. У Франції вона завжди грає проти ультраправих кандидатів.

“Традиційно французькі виборці у другому турі виборів об'єднуються навколо будь-якого поміркованого кандидата – аби тільки не виграв праворадикал”, - каже він.

Також варто зауважити, що не всі праві в Європі налаштовані проти України. Приміром, позиція прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні чітко проукраїнська

“Проте не варто впадати у крайнощі. Наприклад, в Італії, де уряд вважають правопопулістським, підтримка України є очевидною та ефективною, хоча не завжди за всіма параметрами, які ми б хотіли. Позиція прем'єр-міністерки Мелоні чітко проукраїнська”, – каже Огризко.

Також гарною новиною для українців є зменшення голосів в ЄП вороже настроєних до України партій Віктора Орбана з Угорщини та Роберта Фіцо зі Словаччини.

У Словаччині партія прем’єр-міністра Роберта Фіцо опинилася на другому місці, поступившись опозиційній “Прогресивній Словаччині”. Своєю чергою, в Угорщині, партія прем’єр-міністра Віктора Орбана “Фідес”  отримала найгірший результат за всі роки існування цієї партії.

Не менш важливим залишається питання, хто очолить органи влади ЄС. Лідери ЄС повинні домовитися про наступних президентів Єврокомісії, Євроради та Європейського парламенту (хоча парламент самостійно голосує за власне керівництво), а також про наступного главу зовнішньополітичного відомства ЄС.

“Урсула фон дер Ляйєн залишається головним фаворитом на посаду керівника Єврокомісії, зокрема і тому, що її партія перемогла на виборах до Європарламенту.”, – коментує Огризко.

Якщо вона переможе це буде добре для України, бо вона є проукраїнськи-налаштованим європейським політиком.

Вікторія Хаджирадєва

ТЕГИ: ЕСПоддержкаЕвропарламентправые
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі