Після закінчення війни в Україні планується замінити добровільну накопичувальну систему на обов’язкове пенсійне страхування.
Попри війну, українці продовжують стабільно отримувати пенсії. Водночас реформування існуючої системи пенсійного забезпечення назріло давно і після закінчення війни заробляти на старість почнуть по-новому.
Накопичувальна система на обов’язковій основі
Український уряд готується запровадити зміни в системі пенсійного забезпечення. Мова йде про введення накопичувальної пенсійної системи. Станеться це після скасування воєнного стану.
“Впровадження накопичувальної системи має бути обовʼязковим елементом пенсійного страхування. Вводити обов'язкові накопичення доцільно лише після завершення воєнного стану та стабілізації економіки”, - сказала перша заступниця міністра соціальної політикиДарина Марчак розповіла в ефірі 24 каналу.
За її словами, це дозволить значно підняти виплати для більшості українців.
“Наразі пенсіонерам в середньому виплачують ледве 30% від зарплати, яку вони отримували. Завдяки нововведенням показник зросте до 60% від зарплати”,- заявила чиновниця.
Уряд також планує підвищити до 40% коефіцієнт заміщення для солідарної пенсії. Але це буде можливим лише в разі поліпшення демографічної ситуації в Україні та при збільшенні кількості працездатного населення. А коштом накопичувальної пенсії можна буде забезпечити ще 15-20% від зарплати. Таким чином, коефіцієнт заміщення зарплати пенсією вдасться підвищити до 60%, а отже, пенсія зросте вдвічі.
Зараз більшість українців сплачують внески лише до солідарного Пенсійного фонду. Завдяки цьому державі вдається забезпечувати виплатами пенсіонерів. Однак здебільшого ці пенсії невисокі.У той же час з'являються люди, які збирають собі на старість самостійно. Але треба, щоб їх було більше.
“Зважаючи на загальну кількість пенсіонерів (10,5 млн) і кількість учасників добровільних накопичувальних схем (близько 900 тис.) бачимо, що рівень залученості громадян до добровільних пенсійних накопичень вже є суттєвим, але все ще не є достатнім. Тому нам потрібно впроваджувати накопичувальну пенсійну систему як елемент обовʼязкового пенсійного страхування”,– сказала вона.
Поки що остаточно не вирішено, скільки грошей щомісяця вираховуватимуть із зарплати громадян на їхні особисті накопичувальні рахунки. Саме ці гроші вонизможе отримувати на старості як додаток до солідарної пенсії.
Чому потрібна реформа?
Експерти вважають, що необхідність реформувати систему пенсійного забезпечення назріла давно.
Наразі в Україні працює солідарна пенсійна система. Її суть полягає у тому, що вона фінансується за рахунок відрахувань (податків, страхових внесків) працездатного населення. Основна її проблема полягає у тому, що та кількість працездатного населення, яка є не може забезпечити наявну кількість пенсіонерів. Дефіцит покривається коштом бюджету і він лише збільшуватиметься, тому що кількість пенсіонерів стійко зростає, а кількість працездатних громадян, навпаки, скорочується.
В Україні давно намагались перейти до іншої системи - накопичувальної, яка полягає у тому, що пенсіонери накопичують собі пенсію самостійно. Вони можуть вкладати кошти у різні фінансові інструменти: акції, облігації, банківські депозити, нерухомість тощо.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру каже, що переходити на накопичувальну систему треба обов’язково.
“Ми вже дуже запізнились з переходом від солідарної системи до накопичувальної. Нам це треба було робити, як мінімум 25 років тому. Саме стільки потрібно аби ця система запрацювала. Якщо ми хочемо стати членом ЄС, то нам не треба більше з цим зволікати”,- каже експерт.
Своєю чергою Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm вважає, що тільки через 20-25 років навантаження на солідарну систему почне різко знижуватися, тому що фінансування пенсій відбуватиметься з індивідуальних рахунків.
“Для тих, кому до пенсії залишилося 10-15 років - варіантів накопичити за такою системою на гідну пенсію дуже мало, саме тому держава змушена буде робити свої внески на індивідуальні рахунки. У країнах, які вчасно провели реформу, держава не робила додатково внески до таких фондів, а робітники встигали самостійно акумулювати достатні суми (близько 2% від зарплати)”, - каже експерт.
Як збільшити пенсію
Людина може здійснювати додаткові добровільні пенсійні внески для того, аби збільшити свою майбутню пенсію.
Марчак наголосила, що з початку трудової діяльності бажано оплачувати єдиний внесок у солідарну систему і робити добровільні внески для накопичення коштів на пенсію.
“І сплачувати єдиний внесок в солідарну систему, і здійснювати добровільне накопичення коштів на пенсію, бажано з початку робочої кар'єри. Таким чином ви будете не тільки впливати на підвищення розміру своєї пенсії у майбутньому, а й підтримувати поточних пенсіонерів – бабусь і дідусів, які в період війни живуть на пенсію. Це буде проявом соціальної згуртованості, підтримкоюодин одного в скрутні часи”,– резюмувала Марчак.
Вона пояснила, що необхідно ухвалити законодавство, яке розпочне підготовку інфраструктури для впровадження накопичень. Це дозволить виконати всю необхідну роботу ще до того моменту, як економіка буде готова до запровадження обов'язкової накопичувальної пенсійної системи.
Як працюватиме накопичувальна система
На початковому етапі накопичення йтимуть у державний пенсійний фонд, а через три роки -за вибором особи.
“Людина зможе сама обирати пенсійний фонд — чи державний, чи приватний. Держава буде регулювати через закони, нормативні акти якість роботи цих фондів, вимоги до їхнього функціонування. А щоб приватні інституції підготувалися до запровадження накопичувальної системи, на першому етапі, перші три роки, передбачається, що всі внески будуть здійснюватися саме до державного пенсійного фонду”,-сказала Марчак в ефірі загальнонаціонального телемарафону.
За її словами, це буде зовсім інша інституція, а не Пенсійний фонд, який зараз функціонує. Марчак пояснила, що через три роки після запуску системи накопичувальних пенсій українці зможуть самі обирати фонд, куди здійснюватимуть внески на майбутню пенсію.
Наслідувати досвід країн ЄС
Цікаво, що в Європі не має єдиної для всіх системи пенсійного забезпечення. Вони використовують декілька систем одночасно. Серед них: солідарні, накопичувальні, урядові, недержавні, страхові. Пенсіонери можуть брати участь відразу в декількох. Для цього враховується стаж, розмір зарплати, загальний дохід сім’ї, прожитковий мінімум, індексація, посада тощо. У кожній європейській країні різні параметри, які впливають на розмір пенсій.
Проте, так чи інакше, чим більший стаж, тим більший розмір пенсії. Мінімальна пенсія нараховується тим пенсіонерам, у яких стаж не менше 40 років (у Німеччині, Франції, Данії, Швеції, Норвегії), 37 років - в Іспанії, 20-ти - у Польщі.
Найвищі середні пенсії у таких країнах, як Норвегія (2 тис. євро), Данія (1800), Німеччина (1400) та Франція (1200). Водночас найнижчі - у таких країнах, як Болгарія (130 євро), Румунія (175) , Литва (220) та Естонія (230).
Цікаво, що у розвинених країнах ЄС (Франції, Німеччині) пенсії захищені від інфляції, переходу на іншу валюту інших негативних чинників.
В ЄС продовжують реформувати систему пенсійного забезпечення. Реформи в країнах Європи зазвичай пов’язані зі збільшенням пенсійного віку. В Україні теж збільшують вік виходу на пенсію. Проте нам треба враховувати, що середня тривалість життя в європейських країнах більша, ніж у нас (у Норвегії - 90 років, у Франції - 81, у Німеччині - 80).
Вікторія Хаджирадєва