25 червня офіційно стартували переговори про вступ України до Європейського Союзу. Але шлях до ЄС буде довгим, доволі складним та компромісним, попереджають експерти.
Старт переговорів про вступ в ЄС - що це означає
25 червня у Люксембурзі пройшла міжурядова конференція України та ЄС, де офіційно оголосили про початок переговорів про вступ до Європейського Союзу.
"Сьогодні ЄС відкриває переговори про вступ України та Молдови. Ми стоїмо на порозі ключового моменту для цих двох країн. Разом ми можемо створити більшу та перспективну Європу. Шлях попереду буде нелегким, але також наповненим величезними можливостями", - йдеться у заяві Єврокомісії.
За кілька днів до цього Євросоюз затвердив переговорну рамку для України.
В своєму відеозверненні Президент України Володимир Зеленський заявив, що тепер питання стоїть у технічній роботі України із Євросоюзом, в адаптації української системи до ЄС і в політичній волі Європи зробити "європейський проєкт справді довершеним".
"Перемовини стартують. Між цими кроками - тисячі зустрічей і дзвінків. Умови, які Україна повністю виконала. Закони, які були ухвалені та запрацювали, а найголовніше — це рішучість наших людей, нашого народу", - сказав президент.
Своєю чергою міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про три кроки до повноправного членства в ЄС після завершення переговорів про вступ.
Перші два - висновок Єврокомісії про успішне завершення переговорів та досягнення Україною відповідності критеріям вступу і рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС.
Останнім кроком буде ратифікація Угоди парламентами держав-членів ЄС і набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі.
"Завтра (25 червня - ред.) буде інавгураційна частина, потім будуть шість кластерів переговорів, які будуть відкриватися та закриватися, це вже будуть фахівці у відповідних галузях працювати та приводити законодавство України у відповідність до стандартів ЄС", - підкреслив очільник МЗС.
Своєю чергою в інтерв’ю РБК-Україна Україна посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова назвала перший крок після початку перемовин про вступ до ЄС. Це так званий двосторонній скринінг, який дозволить узгодити українське законодавство із загальноєвропейськими нормами.
На всі вищезгадані кроки може піти багато років. І окрім "домашнього завдання" Україна мусить піти на деякі компроміси.
Угорські меншини та польські фермери
Не секрет, що Угорщина активно блокує будь-які євроатлантичні наміри України. Києву доводиться іноді йти на поступки Будапешту, аби просунутись далі. Так сталося і з "11 вимогами Угорщини". Нагадаємо, ще в січні 2024 року до Києва прибула угорська делегація, яку очолив голова МЗС країни Петер Сійярто. Делегати передали Києву перелік з 11 вимог, які стосуються угорської меншини в Україні.
Але лише 25 червня влада погодилась на умови Угорщини. Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, яка очолювала українську делегацію на переговорах про вступ із Європейським Союзом, підтвердила готовність України виконати 11 вимог Угорщини стосовно захисту прав національних меншин. Наразі кожне з цих питань узгоджується між Києвом та Будапештом.
Ба більше, віцепрем’єрка зазначила, що Україна також готова втілювати подальші кроки в питанні захисту прав нацменшин, "погоджених у межах діалогу і на основі відповідних угод з Угорщиною, добросовісно і як внесок у взаємне розуміння, довіру та повагу".
"Очікуємо такого ж внеску для подальшого взаєморозуміння, довіри та поваги від наших партнерів-сусідів", - підсумувала вона.
Це особливо важливо на тлі того, що головування в ЄС з 1 липня переходить від Бельгії до Угорщини. Тому, до слова, європейці поспішали дати старт перемовинам до липня. Угорщина підтверджує, що для неї в ЄС є інші пріоритети: конкурентоспроможність Євросоюзу, економічні відносини з третіми країнами, полегшення адміністративного тягаря для бізнесу, оборонна політика і співпраця у сфері закупівель озброєнь. А серед євроінтеграційних пріоритетів - не Україна, а Західні Балкани.
Але Угорщина - не єдина проблема України. Як зазначають аналітики BBC, головною спірною сферою як в Україні, так і в ЄС вже називають аграрний сектор, що є одним із локомотивів української економіки.
Наприклад, польський міністр у справах ЄС Адам Шлапка охарактеризував переговори про вступ України до ЄС як "складні". Експерти не вперше кажуть, що саме в аграрній сфері Польща та Україна - жорсткі конкуренти.
"За словами польського політика, у Варшаві розуміють усю складність нинішньої ситуації для Києва, але й в Україні повинні розуміти, що у Польщі, Німеччині, Франції є власні інтереси, а відтак, треба спільно знаходити найкращі рішення і компроміси",- зазначають аналітики BBC.
Крім того, за підрахунками ЄС, для вступу України Євросоюзу потрібно буде збільшити свій кошторис на 20% або близько 200 млрд євро впродовж семи років, які в Брюсселі відводять на те, щоб Україна стала членом ЄС.
Тому Україна має бути готова до складних та компромісних переговорів.
"Найсерйозніший етап"
Експерти попереджають, що старт переговорів про вступ до ЄС - це лише початок складного шляху. Кожна з європейських країн має свої інтереси і навряд чи готова ними поступитись.
"Україна йде по своєму, зазначеному в Конституції, політичному шляху в напрямку євроінтеграції. Однак нас очікують складні перемовні процеси", - зауважив політолог Олексій Буряченко в ефірі 24 каналу.
Він пояснив, що погодження різних галузей економіки чи виробництва євроінтеграційних домовленостей є лише нормативною практикою. Європейські компанії, - ті ж польські фермери, ринок машинобудування, металургії, оборонно-промисловий комплекс, - мають свої інтереси.
"Величезну кількість економічних питань потрібно буде пропрацьовувати. І нам, і європейцям треба буде розв'язати незручні питання, на яких зараз немає відповіді",- зазначив Буряченко.
Політолог наголосив, що у вступі до ЄС немає легких шляхів. Якщо Україна піде легким шляхом і Європейський Союз не буде готовий до нашої інтеграції, то наша держава нашкодить і собі, і Європі.
"Це може призвести до серйозної політичної дестабілізації. Цього не потрібно сторонам", - підкреслив Буряченко.
В ефірі телеканалу FREEДОМ політолог, експерт-міжнародник Максим Несвітайлов каже, що наступний етап для України - проведення переговорів і реалізація реформ, усіх 35 пунктів, робота над кожним напрямком і пунктом.
"Зараз починається найсерйозніший етап, найтриваліший етап, після якого вже все буде йти по накатаній - оцінка досягнень, підписання договору, ратифікація всіма країнами учасниками Європейського Союзу. Ось ми зараз переходимо до найтривалішого і найнасиченішого етапу",- пояснив він.
Несвітайлов зауважив, що складно сказати, скільки за часом займе етап переговорів.
"Туреччина 19 років перебуває в статусі переговорів. Не те щоб вони сильно працюють над цим напрямком, але, з усім тим. Я думаю, що, з огляду на те, якими ударними темпами ми дійшли до цього етапу, ми можемо розраховувати для себе на швидші кроки для вступу до Європейського Союзу",- висловив думку політолог.
Він вважає, що Україна зможе швидше, ніж інші країни стати членом ЄС, оскільки серйозно ставиться до впровадження реформ. Можливо, наша країна вступить до Євросоюзу навіть до 2030 року.
"Чотири-шість років - це досить реальна історія",- зауважив Несвітайлов.
Як влучно зазначають аналітики Європейської правди, нове вікно можливостей для України відкриється у 2025 році, коли головування в ЄС візьме Польща.
"А далі швидкість значною мірою залежатиме від нас. І від того, який прогрес ми покажемо у втіленні цільових індикаторів за першими "засадничими главами", залежить те, як швидко ЄС відкриватиме наступні переговорні розділи та глави. Якщо ж Київ імітуватиме євроінтеграцію замість проведення - то й прогресу в переговорах не буде, а буде стагнація, як у держав Західних Балкан. І перекласти вину за це на угорців не вийде", - йдеться в матеріалі.
Валерія Шипуля