27 червня угруповання Хезболла завдало ракетного удару по Голанських висотах. Після цього Ізраїль почав погрожувати Лівану війною, в яку можуть включитись Туреччина та Іран.
Обмін ударами та погрози війною
27 липня терористи угруповання Хезболла (яке називають маріонеткою Ірану) завдали ракетного удару по стадіону на Голанських висотах. Боєприпаси вибухнули в районі Мадждал-Шамса і вбили щонайменше 12 людей, переважно дітей та підлітків, ще тридцять зазнали поранень.
Зазначимо, що Голанські висоти вже кілька десятиліть залишаються спірною територією на Близькому Сході. Ізраїль у ході Шестиденної війни проти коаліції арабських держав у 1967 році захопив значну частину Голанських висот, а 1981-го анексував її. США у 2019 році стали єдиною країною, яка визнала суверенітет Ізраїлю над Голанськими висотами.
Хезболла заперечує будь-яку відповідальність за суботню атаку. Попри це Ізраїль попередив Ліван про загрозу "руйнівної війни" після обстрілу стадіону. Умовою для уникнення війни є роззброєння та відведення сил Хезболли, заявив речник міністерства закордонних справ Ізраїлю Орен Марморштейн в Х (Twitter).
"Ізраїль скористається своїм правом і обов'язком діяти в порядку самооборони та відповість на обстріл",- запевняє Марморштейн.
Він закликав покласти повну відповідальність на Іран та угруповування, які він підтримує - Хезболлу, ХАМАС та хуситів, а також визнати Корпус вартових іранської революції терористичною організацією і накласти санкції.
Вже 28 липня ізраїльська авіація завдала ударів по об'єктах угрупування у семи населених пунктів Лівану.
А 29 липня безпековий кабінет Ізраїлю уповноважив уряд премʼєр-міністра Біньяміна Нетаньягу ухвалити відповідь на ракетний удар Хезболи.
І ця відповідь може стати початком нової війни на Близькому Сході.
Іран може доєднатися
Зазначимо, що на наступний після обстрілу день уряд Лівану звернувся до США з проханням закликати Ізраїль до стриманості. Своєю чергу американці попросили ліванців передати Хезболлі, щоб терористичне угрупування також проявило стриманість.
Але навряд чи це зупинить Ізраїль. Нагадаємо, що атака по Голанським висотам - далеко не перша. Хезболла почала завдавати ударів по Ізраїлю майже одразу після того вторгнення ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Десятки тисяч мирних жителів були змушені покинути свої місця через продовження ракетних атак Хезболли, а також ізраїльських авіаударів і артилерійського вогню.
І як пише видання WSJ з посиланням на високопосадовців США, Ізраїль найближчим часом вирішить, чи продовжувати наступ на кордоні з Ліваном. А якщо продовжувати - то в який спосіб.
ЗМІ зазначає, що ізраїльські офіційні особи закликають завдати вирішального удару на цьому кордоні. Крім того, на носі вересень і евакуйовані мешканці, які живуть на кордоні з Ліваном, хочуть повернутися додому та відправити дітей до школи. Це тисне на Тель-Авів.
Хезболла ж заявила, що не хоче повномасштабної війни, водночас стверджуючи, що вона готова до неї.
В цілому, за останній місяць Хезболла збільшила використання безпілотників і протитанкових ракет, подвоївши кількість атак, пише WSJ. ХАМАС, ще одна маріонетка Ірану, більше не в змозі випустити багато ракет по Ізраїлю, тому його "підміняє" Хезболла.
"Їх мета - розширити війну. Вони не реагують на попередження від ізраїльської влади",- пише видання.
Але Ізраїлю буде важко воювати на декількох фронтах, кажуть експерти. Сходознавець Михайло Якубович вважає, що теперішня відповідь Ізраїлю не може бути надзвичайно сильною. Є перший фронт в Газі. І поки що ХАМАС не знищено, перемир'я не укладено, а обміну між заручниками та полоненими не було.
Також є єменський фронт, де Ізраїль намагається відповідати хуситам на атаки дронів та ракетні удари. Відкривати третій фронт з Ліваном зараз недоречно.
"Для цього їм потрібна була б підтримка Сполучених Штатів. А адміністрація Байдена не готова до війни на Близькому Сході. Тоді їм доведеться підтягувати туди власні війська. Найімовірніше, там і далі намагатимуться стримувати все через дипломатичні канали", - каже аналітик в розмові з 24 каналом.
Але обидві сторони готуються до війни майбутнього, додає експерт.
"Наразі Ізраїль вивчає питання війни з Ліваном. Очевидно, майбутньої війни з Хезболлою таки не уникнути в найближчі роки. Але пам'ятаються уроки війни 2006 року, з якої Ізраїль не вийшов переможцем, бо Хезболла не була знищена",- зауважив Якубович.
Треба додати декілька слів про країни, які готові підтримати Хезболлу. Перший - це "патрон" угрупування, Іран. Ще 2 липня радник із закордонних справ аятоли Ірану Алі Хаменеї - Камаль Харразі - заявив, що якщо Ізраїль розпочне широкомасштабний наступ проти Хезболи, Тегеран підтримає групу "всіма засобами".
Є і ще один, несподіваний захисник угрупування, ще й член НАТО - Туреччина.
Дивна заява Ердогана
28 липня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина може увійти в Ізраїль, як вона це зробила раніше в Лівії і Нагірному Карабасі.
"Немає причин, чому ми не можемо це зробити... Ми повинні бути сильними, щоб ми могли зробити ці кроки",- додав Ердоган.
Така заява здивувала світ, а особливо Ізраїль.
"Ердоган йде шляхом Саддама Хусейна і погрожує напасти на Ізраїль. Йому варто лише згадати, що там сталося і чим це закінчилося (режим Хусейна був повалений в результаті вторгнення під проводом США в 2003 році, а сам він був схоплений і засуджений іракським судом до страти.- ред.)",- написав міністр закордонних справ Ізраїлю Ісраель Кац у соцмережі X.
Але аналітики сходяться на думці, що заява Ердогана викликана лише бажанням сподобатись своєму виборцю.
"Реджеп Тайп Ердоган і очолювана ним Партія справедливості та розвитку стрімко втрачають підтримку населення Туреччини, а тому активізують ті інструменти, що завжди приносили увагу електорату - популізм і войовничість",- написав військово-політичний оглядач Олександр Коваленко в своєму Telegram.
Він зазначив, що в Ердогана з'явилася можливість об'єднати консервативне суспільство країни, підвищивши свою електоральну стабільність, скориставшись операцією в секторі Газа, а також погрозами на адресу "ненависного Заходу".
"Тепер операція ЦАХАЛ проти Хезболли, що готується, знову збуджує популістську войовничість Ердогана, за якою нічого не стоїть, окрім словоблуддя", - констатував Коваленко.
Що буде з Україною
Україна може постраждати від нового гарячого конфлікту в світі. Нагадаємо, що від першого дня війни ХАМАС проти Ізраїля 7 жовтня стало очевидно, що ситуація на Близькому Сході відвертає увагу світу від війни в Україні. Тоді ж український контрнаступ провалився, а все більше політиків почали в кулуарах радити Києву погодитися на умови диктатора Путіна щодо припинення війни.
Президент України Володимир Зеленський на початку грудня 2023-го сказав, що він має побоювання через довготривалий конфлікт між Ізраїлем та ХАМАС, який може "затьмарити" війну в Україні та підтримку від західних партнерів.
За нову війну на Близькому Сході також буде розплачуватись Україна. Аналітики видання Business Insider пишуть, що в разі, якщо напруження переросте у повномасштабний збройний конфлікт, Ізраїлю знадобиться більше боєприпасів. Це спричинить сильний тиск на і без того напружене артилерійське виробництво Заходу.
"Захід уже перебуває під значним тиском лише для того, щоб задовольнити попит на артилерію для війни в Україні. Тому будь-який новий конфлікт, будь то на Близькому Сході чи деінде, посилить проблеми з постачанням тут",- сказав директор Програми стратегії та доктрини ВПС проекту RAND Рафаель Коен.
Те, що Україна може постраждати каже і Кетрін Левантовська, заступниця директора програми передової оборони Центру стратегії та безпеки Скоукрофта Атлантичної ради.
"Перенаправлення артилерії на Ізраїль суттєво завадить військовим операціям України, змусить її скоротити свої зусилля та зрештою збільшить ризик для [утримання] стратегічних позицій і територій (...) Ніхто не передбачав, що війна в Україні триватиме так довго, як вона триває, і я не передбачаю, що Ізраїль відступить раніше",- сказала вона.
Валерія Шипуля