Фото: иллюстративное фото из открытых источников
Дрон Сил оборони України вперше подолав відстань 1800 км
Український безпілотник нещодавно атакував російську військову авіабазу за Полярним колом, вразивши літак ворожої стратегічної авіації. Скільки таких літаків ще має РФ та як ми маємо їх нищити у майбутньому?
Вдалося втілити неможливе
Атаки українських дронів, спрямовані на російські військові об’єкти та пов’язану з ними інфраструктуру, вже перестали бути дивиною, бо трапляються практично щоночі. В результаті у росіян постійно щось палає та підривається. Але наліт безпілотників в ніч на суботу 27 липня та вранці цього ж дня виявився особливим.
Нагадаємо, тоді внаслідок операції ГУР МОУ були атаковані військові аеродроми у місті Енгельс Саратовської області, військовий аеродром Дягілєво у Рязанській області та військовий аеродром Оленья у Мурманській області. Також в результаті атаки дронів-камікадзе було уражено нафтопереробний завод у Рязані.
Український аналітичний портал DefenseExpressпише, що "у даній історії варто звернути увагу одразу насправді на найголовніший момент, а саме - що наші далекобійні дрони змогли долетіти до аж настільки віддаленого об’єкту, як аеродром стратегічної авіації РФ Оленья, розташованого біля міста Оленегорск, на Кольському півострові - буквально "під носом" у Норвегії та усього НАТО загалом".
Чому ГУР атакувало саме Оленью? Як відомо, це одна з кількох баз, що регулярно підтримує бомбардувальники Ту-22М3. РФ використовує приблизно 63 Ту-22М3, 55 Ту-95 і 17 Ту-160 для атак на українські міста крилатими ракетами. Масштабні обстріли дозволяють подолати українську ППО.
"Бомбардувальники зазвичай стріляють своїми ракетами з відстані сотень кілометрів, що занадто далеко для більшості українських ППО, щоб ефективно відстрілюватися. При цьому рідкісна українська важка ракета "земля-повітря" С-200 могла вразити бортовий Ту-22М3 над півднем Росії у квітні", - пише Forbes.
Й ось тепер, внаслідок влучання БЛА літакового типу по аеродрому Оленья у Мурманській області, знову зафіксовано пошкодження дальнього надзвукового бомбардувальника-ракетоносця ТУ-22М3.
"Тут ми говоримо про об’єкт, який розташований аж за 1800 кілометрів лише від лінії державного кордону України. І ми маємо зробити поправку на те, що безпосередньо з лінії ДКУ або ж навіть прикордонної зони запускати далекобійний БПЛА - справа вкрай ризикована, тому такі пуски скоріш за все проводяться з точок дещо в глибині території України. Далі ми маємо зафіксувати і той факт, що удар по аеродрому Оленья на дальність 1800 кілометрів від лінії ДКУ по суті є історично рекордним, бо раніше на таку глибину території ворога безпілотники Сил оборони України ще не долітали", - зауважили військові аналітики Defense Express.
За даними експертів порталу, раніше, під час кампанії нальотів на російські НПЗ "зоною покриття" вважалась глибина в тисячу кілометрів. Втім на початку квітня 2024 року був удар по об’єкту Алабуга у Татарстані, де виготовляють Шахеди, і там мова була вже про глибину у 1200 кілометрів від лінії державного кордону України. Й донедавна максимальною глибиною був удар по загоризонтній РЛС типу Воронеж-ДМ біля російського Оренбурга, там дальність складала орієнтовно 1500 кілометрів від лінії ДКУ.
"Це справді олімпійське досягнення українських сил оборони, спецпризначенців і ГУР. Ми не коментуємо, що і куди, але верховний головнокомандувач відзначив далекобійність. Зрозуміло, напрямок тут вгадати неважко. Що стосується факту ураження, ми підтверджуємо факт інциденту, ураження, щось влучило кудись", - заявив представник ГУР Міністерства оборони Андрій Юсов в ефірі телемарафону.
Президент Фінляндії Александр Стубб теж непрямо підтвердив успіх ГУРу, закликавши своїх співгромадян зберігати спокій.
"Звичайно, ми перебуваємо в контакті, наприклад, з прем'єр-міністром Швеції щодо того, як слід реагувати на цю атаку та інші. Я перебуваю на постійному зв'язку з прем'єр-міністром (Фінляндії - ред.) у ці дні", - повідомив Стубб.
Що буде далі?
Виходячи із вищевикладеного, можна сформулювати як мінімум два стратегічні результати за підсумками свіжого нальоту наших БПЛА на об’єкти по території РФ, - пишуть фахівці DefenseExpress.
"Перший - українському ОПК вдалось створити дрони-камікадзе із настільки великою дальність польоту, щоб це уже розширювало зону стратегічної невизначеності для агресора. І тут, судячи з усього, мова йде саме про серійне рішення. Другий - ймовірно, росіянам доведеться переглядати формат застосування стратегічної авіації з тим, щоб мінімізувати можливі наслідки від повторних ударів далекобійних БПЛА-камікадзе Сил оборони України", - підкреслюють експерти.
За словами політтехнолога Михайла Шейтельмана, це - блискучий удар, що врятує тисячі життів наших цивільних та військових.
"Я не міг збагнути у ніч проти п’ятниці, що відбувається у небі Росії, бо з Оленьї підіймалися різні літаки, російські стратегічні бомбардувальники, перелетіли до Енгельса, ми всі чекали обстрілу. А потім збагнув, що то їх розлякали наші безпілотники... Їм треба було кудись улетіти, а ці літаки не можуть подітися куди завгодно, їм потрібен відповідний аеродром", - сказав він в ефірі власного YouTube-каналу.
При цьому експерт нагадав, що літаки російської стратегічної авіації раніше базувалися в Енгельсі, але українські атаки по цьому аеродрому вигнали їх до Оленьї.
"І щоб вбити дітей у дитячі лікарні Києва, наприклад, їм потрібно було підняти літаки у Мурманську, це чорті-де, пригнати їх до Енгельса, і над Каспієм вони лише скидають ці ракети. А потім летять назад, до своєї "страны оленьей". Через це, як пояснили мені великі фахівці у літаках, росіяни несамовитим темпом зношують ресурс своїх стратегічних літаків",- розповів він.
При цьому ексспівробітник КДБ, блогер та письменник Сергій Жирнов припустив у ефірі 24 каналу, що друга раптова липнева телефонна розмова очільника МО РФ Андрія Білоусова з керівником Пентагону Ллойдом Остіном могла бути пов’язана саме з цією спецоперацією ГУР. Внаслідок цього, як повідомило видання The New York Times, Україні начебто рекомендували відмовитися від якоїсь "спецоперації на території Росії".
"Вважаю, що українці не дослухалися до того, що їм сказали американці. Це були удари по трьох аеродромах стратегічної авіації російської, на них стоять бомбардувальники стратегічної авіації, здатні нести ядерну зброю... Це - удар по стратегічним об’єктам, РФ їх розглядає, як частину ядерної тріади. І тому дуже болісно ставиться до цього. Колись був удар по радіолокаційній станції, вбудованої у систему стеження за ядерними погрозами Російській Федерації, для мене це все - у одному ряду", - сказав він.
Загалом, за словами Жирнова, нездатність РФ зупинити подібні удари і неможливість запобігти ним за допомогою США - що просто перестраховуються на випадок глобального ядерного конфлікту – демонструє зростаючу слабкістьРосії.
Ірина Носальська